Красилівський районний суд Хмельницької області

м. Красилів, вул. Булаєнка, 4, 31000, (03855) 4-34-75

Справа № 1-75/10

ВИРОК

іменем УКРАЇНИ

23 квітня 2010 року Красилівський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Красняка В.І., при секретарі Федченко Л.В., з участю прокурора Сліпця В.С., адвоката ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красилові кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, учня ІНФОРМАЦІЯ_3, не військовозобов’язаного, не судимого, в скоєні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України ,

встановив :

03 березня 2010 року близько 10 години 50 хвилин в с. Яворівці Красилівського району Хмельницької області в приміщенні 8 класу Яворовецької загальноосвітньої школи 1-І І ступенів неповнолітній ОСОБА_3, у відповідь на те, що неповнолітній ОСОБА_4 перед цим у коридорі школи зробив спробу дати йому з-за спини щигля та дражнився з нього, наніс останньому з помсти удар кулаком правої руки в ділянку лівого підребер’я, внаслідок чого заподіяв йому тілесні ушкодження в вигляді закритої травми живота, розриву селезінки, гемоперитонеуму, які відноситься до категорії тяжких, як небезпечних для життя в момент спричинення.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 повністю визнав свою вину в скоєному і пояснив, що дійсно за вказаних обставин в приміщенні 8 класу Яворовецької загальноосвітньої школи 1-І І ступенів він кулаком правої руки вдарив ОСОБА_4 в лівий бік і той сів на стілець. Після цього , він вийшов з класу. Пізніше дізнався, що ОСОБА_4 відвезли в лікарню. В скоєному щиро розкаюється. Його батьки добровільно відшкодували ОСОБА_4 витрати на лікування.

Крім часткового визнання ОСОБА_3 своєї вини в інкримінованому йому злочині , вина підсудного в повному об’ємі доведена зібраними по справі доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_4 підтвердив в судовому засіданні покази підсудного про те, що вони з ОСОБА_3 є двоюрідними братами і перебували в дружніх стосунках. 03.03.2010 року в коридорі школи на перерві він зробив спробу дати з-за спини щигля ОСОБА_3, але той це помітив. Після цього він дражнився з ОСОБА_3 . У відповідь ОСОБА_3 зайшов в його клас, догнав його і вдарив рукою в правий бік. Від цього удару він відчув сильний біль, був доставлений в лікарню, де йому зробили операцію. На даний час претензій до ОСОБА_3 він не має, просить його суворо не карати.

Як вбачається з показів свідка ОСОБА_5, він був очевидцем того, як ОСОБА_3 в приміщенні 8 класу наздогнав ОСОБА_4 і наніс йому удар рукою по тулубу.

Свідок ОСОБА_6 показав, що працює директором Яворовецької загальноосвітньої школи 1- 2 ступенів. З березня 2010 року в його кабінет зайшла вчитель ОСОБА_7 і повідомила , що учневі 8-го класу ОСОБА_4 погано, в нього погіршився стан здоров’я. Вони пішли в клас і він побачив, що ОСОБА_4 сидить на стільці на останній парті. На його запитання, що сталося, той відповів, що у нього болить і лівому боку і йому важко дихати. Вони разом пішли в кабінет директора, де ще раз він запитав , що сталося. ОСОБА_4 відповів, що учень 9-го класу ОСОБА_3 вдарив його кулаком руки в лівий бік. ОСОБА_4 відвезли до Красилівської районної лікарні. При розмові ОСОБА_3 визнав, що вдарив ОСОБА_4.

Допитана у справі як свідок ОСОБА_7 показала, що вона є класним керівником 8-го класу, в якому навчається ОСОБА_4. З березня 2010 року біля 10 годин 50 хвилин вона зайшла в 8 клас, де побачила, що потерпілий був блідий на обличчі, зігнувшись, сидів за останньою партою, тримався за лівий бік. На запитання, що сталося, він відповів, що в нього болить нирка. Вона зразу повідомила директора школи. Коли приїхала швидка допомога, то вона разом з ОСОБА_4 поїхала в лікарню. По дорозі в лікарню, ОСОБА_4 сказав , що його рукою в лівий бік вдарив ОСОБА_3.

2

Протоколами відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого і підсудного підтверджується, що вони на місці події розповіли і показали, як ОСОБА_3 правою рукою наніс удар в лівий бік ОСОБА_4.

Згідно висновку судово-медичного експерта №09 від 19.03.2010 року у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота, розриву селезінки, гемоперитонеуму, які могли виникнути від дії - удару тупим твердим предметом в ділянку лівого підребер’я, яким міг бути кулак руки сторонньої особи, що могло мати місце в строк та за обставин вказаних в постанові, і відносяться по своєму характеру до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, а вину підсудного доведеною повністю і його дії необхідно кваліфікувати за ст. 121 ч,1 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні підсудному міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів,,особу винного, обставини справи, що обтяжують і пом'якшують його покарання.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 не встановлено .

ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, злочин вчинив у неповнолітньому віці, в скоєному щиро розкаявся, добровільно відшкодував заподіяну злочином шкоду, по місцю навчання і проживання характеризується позитивно, що визнається судом як обставини, які пом'якшують його покарання.

Суд також враховує думку потерпілого, який просить суворо не карати підсудного.

При таких конкретних обставинах, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України, та з урахуванням особи підсудного, думки потерпілого, суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_3 ст.69 КК України, призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції етапі 121 ч.1 КК України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливо без ізоляції його від суспільства, призначає йому покарання у виді позбавлення волі і визнає необхідним відповідно до ст.ст.75 і 104 КК України ухвалити про звільнення його від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього обов’язок.

Відповідно до ст. 76 КК України суд вважає за необхідне покласти на підсудного обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання і роботи.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_3 за ст. 121 ч.1 КК України з застосуванням ст.69 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього обов’язок.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання і роботи.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок може бути подана апеляція до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя