27.10.2014

721\782\14-к

1-кп721\73\2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2014 року, в складі:

головуючого судді - Дідуха Д.В.

секретаря - Мигирян Т.В.

з участю прокурора - Прокопишина В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в угоду про визнання винуватості від 05 серпня 2014 року, яка надійшла до суду разом із обвинувальним актом з прокуратури Путильського району по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого, раніше судимого 29.08.2001 р. за ст.ст.93 п."а", 142 ч.1,42 КК України(1960 р) до 13 років позбавлення волі.

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став.

9 січня 2014 року Путильським районним судом відносно ОСОБА_1 був встановлений адміністративний нагляд строком на один рік з наступними обмеженнями:

-заборенено залишати житловий будинок за адресою смт.Путила вул.Шевченка,26 з 22 годин до 6 годин ранку, за включенням роботи в даний період часу;

-заборонений виїзд за межі району без дозволу керівництва Путильського РВ УМВС, а також змінювати місце проживання в межах одного і того ж населеного пункту;

-заборонено відвідувати винні магазини, пивні бари, ресторани, шашличні, кафе та інші місця в яких спиртні продаються на розлив;

-зобовязано з"явлнтись в Путильський РВ УМВС кожного місяця 25 числа у

каб.7

Перебуваючи під адміністративним наглядом ОСОБА_1 з метою ухилення від адміністративного нагляду

самовільно залишив місце постійного

проживання в смт.Путила но вул.Шевченка,26 в період з 30.05.2014 року по 28.07.2014 року без дозволу керівництва Путильського РВ УМВС.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.395 КК України, а саме порушення правил адміністративного нагляду.

ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю. Крім повного визнання своєї вини, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України, підтверджується доказами, зазначеними в обвинувальному акті, з якими він погодився в судовому засіданні.

В ході досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_1 та прокурор прокуратури Путильського району ОСОБА_2 у кримінальному провадженні на підставі ст.ст. 469, 472 КПК України 05 серпня 2014 року уклали угоду про визнання винуватості на тих умовах, шо обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України.

Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_1 за ст.395 КК України у виді арешту на строк 1\один місяць.

На момент підписання угоди про визнання винуватості прокурор га підозрюваний ОСОБА_1 розуміли наслідки укладення такої угоди, викладені в ст.473 К1ІК України та підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному порядку (ст.394 ч.4 КПК України) та касаційному порядку (ст.424 ч.З п.1 КПК України), про що їм було роз'яснено.

Підозрюваний ОСОБА_1М відмовився від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, шо в разі невиконання ним угоди про визнання винуватості (ст.476 КПК України) прокурор мас право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та вимагати судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також ОСОБА_1 розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за сг.389-1 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 га прокурор підтвердили факт визнання винуватості, просять затвердити укладену між ними угоду про визнання винуватості

Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, та роз'яснено його права, наслідки укладення га затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Також з'ясовано у прокурора, що він розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а сама угода відповідає вимогам закону га нормам КПК України.

Кваліфікація вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ст. 395 КК України є вірною і не підлягає іншій кваліфікації.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Укладення угоди було добровільним і обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за цією угодою зобов'язання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує умови угоди про визнання винуватості укладеної 05 серпня 2014 року між ним та прокурором в кримінальному провадженні та узгоджену сторонами міру покарання у виді арешту строком на один місяць.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367-371, 373-374, 474, 475 КПК

України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 05 серпня 2014 року між підозрюваним ОСОБА_1 та прокурором прокуратури Путильського району Чернівецької області ОСОБА_3

ОСОБА_1 визнати винним за сг.395 КК України та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у виді арешту строком на один місяць.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного еуду Чернівецької області через Путильський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, зокрема:

обвинуваченим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначенця покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'нсненнн йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

СУДДЯ