13.06.2014

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

721\501\14-к

1-кп721\43\2014

Путильський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді - Дідуха Д.В.

секретаря - Мигирян Т.В.

з участю прокурора - Іванова В.В.

з участю обвинуваченого - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в угоду про визнання винуватості від 23 травня 2014 року, яка надійшла до суду разом із обвинувальним актом з прокуратури Путильського району по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, непрацюючого, раніше не судимого

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.І КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 у власному будинку в с.Селятин Путильського району Чернівецької області немаючи відповідного дозволу на зберігання боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї незаконно зберігав по місцю проживання 31 патрон із маркувальними поз начками "270 03", "270 97", "З 57", "7,62x39 \?ОЬР", "БПЗ 7,62x39", "Д 539 Д Е" калібру 7,62 мм, "8&В 308\?" калібру 308 (7,62x51) "ЬУЕ" та "V " калібру 5,6 мм, які 18 травня 2014 року були виявлені та вилучені працівниками міліці Путильського РВ УМВС, 3)гідно висновку експерта №1235 від 21 травня 2014 року вилучені патрони є боєприпасами призначеними для проведення пострілів з нарізної вогнепальної зброї.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.263 ч.І КК України, а саме незаконне зберігання бойових припасів.

ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю. Крім повного визнання своєї вини, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч.І КК України, підтверджується доказами, зазначеними в обвинувальному акті, з якими він погодився в судовому засіданні.

В ході досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_1 та прокурор у кримінальному провадженні на підставі ст.ст. 469, 472 КПК України 23 травня 2014 року уклали угоду про визнання винуватості на тих умовах, що обвинувачений

ОСОБА_1 повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч.І КК України.

Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_1 за ст.263 ч.І КК України у виді позбавлення волі на строк З(три) роки та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з однорічним іспитовим строком.

У відповідності до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1обов»язки, що передбачені ст.76 ч.І пп.2,3,4 КК України.

На момент підписання угоди про визнання винуватості прокурор та підозрюваний ОСОБА_1 розуміли наслідки укладення такої угоди, викладені в ст.473 КПК України та підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному порядку (ст.394 ч.4 КПК України) та касаційному порядку (ст.424 ч.З п.1 КПК України), про що їм було роз'яснено.

Підозрюваний ОСОБА_1 відмовився від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, що в разі невиконання ним угоди про визнання винуватості (ст.476 КПК України) прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та вимагати судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також ОСОБА_1 розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та прокурор підтвердили факт визнання винуватості, просять затвердити укладену між ними угоду про визнання винуватості

Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, та роз'яснено його права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Також з'ясовано у прокурора, що він розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а сама угода відповідає вимогам закону та нормам КПК України.

Кваліфікація вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ст.263 ч.І КК України є вірною і не підлягає іншій кваліфікації.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Укладення угоди було добровільним і обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за цією угодою зобов'язання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує умови угоди про визнання винуватості, укладеної 23 травня 2014 року між ним та прокурором в кримінальному провадженні та узгоджену сторонами міру покарання у виді позбавлення волі на строк З(три) роки і на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з однорічним іспитовим строком.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367-371,373-374, 474, 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 23 травня 2014 року між підозрюваним ОСОБА_1 та прокурором прокуратури Путильського району Чернівецької області ОСОБА_2

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 263 ч.І ІСК України та призначити йому за цією статтею узгоджену сторонами міру покарання у виді позбавлення волі на строк З(три) роки та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з однорічним іспитовим строком.

Покласти на ОСОБА_1 обов»язки, що передбачені ст.76 ч.І, п.п.2,3,4 КК України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертизи 393 грн.12 коп.

Речові докази по справі 31 патрон, що зберігаються в Путильському РВ УМВС Чернівецької області підлягають знищенню.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернівецької області через Путильський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, зокрема:

обвинуваченим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

СУДДЯ