В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №1-20/2009
13 липня 2009 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Бевза Ю.Л.
судді - Борща В.С.
народних засідателів: Іщенко О.О.,
Шиян З.В.,
Шумського О.О.,
при секретарі - Івченко П.О.,
за участю прокурора - Замороза О.Р.,
та адвоката - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кіровограді кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України,
безпартійного, з освітою за 9 класів, не одруженого, не працюючого,
не судимого, -
за ст.289 ч.3, ст.146 ч.2, ст.187 ч.4, п.6, п.12 ч.2 ст.115, ст.129 ч.1,
ст. 263 ч.1 КК України, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2 скоїв незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя або здоров'я потерпілого; незаконне позбавлення волі з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням зброї; напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб і поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;
умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб;
погрозу вбивством і незаконне придбання, носіння, зберігання та збут вогнепальної зброї.
Вказані злочини ОСОБА_2 скоїв за наступних обставин:
ОСОБА_2, вступивши в злочинну змову з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, домовилися між собою скоїти розбійний напад на оператора АЗС „Вибір”, розташований в селі Новий Стародуб Петрівського району Кіровоградської області, та заволодіти коштами які там будуть.
З метою реалізації свого злочинного наміру, 14 січня 2009 року, озброївшись ножем та обрізом мисливської рушниці, які особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, зберігала у помешканні ОСОБА_2 в АДРЕСА_2, близько 22 години 15 хвилин, з метою доїхати до місця злочину, біля магазину „Лайф” у місті Кіровограді вони замовили послуги автомобіля таксі марки ВАЗ 217030 з державним реєстраційним номером НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3 та яким керував син останнього - ОСОБА_4. З водієм таксі вони домовились, що він відвезе їх до міста Олександрії.
Під час руху автомобіля, на відстані близько 200 метрів від повороту на село Піщаний Брід Олександрійського району, скориставшись сприятливою обстановкою, а саме відсутністю сторонніх осіб та темним часом доби, з метою заволодіння автомобілем і використанням його в здійсненні своїх злочинних намірів, близько 23 години 30 хвилин, вони попросили водія зупинити автомобіль, а після цього погрожуючи водієві - ОСОБА_5 ножем, а особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження - обрізом мисливської рушниці, змусили водія вийти з автомобіля і лягти на землю, де водієві зв'язали руки і погрожуючи зброєю помістили його в багажник автомобіля, незаконно позбавивши його волі.
Заволодівши незаконно автомобілем та завдавши його власнику ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 70155,60грн., вони направились до села Новий Стародуб. Автомобілем керував ОСОБА_2
Прибувши 15 січня 2009 року близько 1 год. 40 хв. до приміщення АЗС „Вибір” в селі Новий Стародуб на вулиці Леніна, 62, ОСОБА_2, з метою з'ясування обстановки та пересвідчитись в кількості осіб в приміщенні АЗС, підійшов до віконця приміщення та у оператора АЗС ОСОБА_6 купив автомобільну гальмівну рідину, та впевнившись, що крім оператора на АЗС нікого немає, повідомив про це особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження.
Остання, з метою вчинення розбійного нападу на оператора АЗС і заволодіння коштами від реалізації, та з метою подолання можливого опору потерпілого шляхом нанесення йому тілесних ушкоджень чи спричинення йому смерті, озброїлась обрізом мисливської рушниці і направилась до віконця АЗС, а ОСОБА_2, діючи згідно розробленого плану, залишився чекати біля автомобіля і спостерігав за оточуючою обстановкою з метою попередження про можливу появу сторонніх осіб та своєю присутністю створив у особи, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, почуття впевненості в момент скоєння злочину та безкарності від його наслідків.
Особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, підійшла до віконця АЗС та з обрізу мисливської рушниці, через незамкнене віконце, вчинила один постріл в область шиї оператору ОСОБА_6, спричинивши йому дробовим пораненням тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді рани в ділянці шкіри шиї справа, з ушкодженням судинно-нервового пучка, з дефектом тканин у цій ділянці, і трьох ран по передній поверхні правого плечового суглобу, з великою крововтратою, внаслідок чого, від геморегічного шоку настала смерть ОСОБА_6
Не змігши заволодіти грошима у зв'язку з неможливістю потрапити до середини приміщення АЗС „Вибір”, яке було закрите з середини, ОСОБА_2 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на викраденому ними автомобілі покинули місце скоєння злочину і направились у місто Олександрію. Там звільнили з багажника автомобіля водія таксі ОСОБА_4 і з погрозою застосування обрізу мисливської рушниці і ножа наказали відвезти їх у місто Кіровоград.
Прибувши 15 січня 2009 року близько 4 год. на перехрестя вулиць Луначарського та Єгорова у місті Кіровограді, ОСОБА_2 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з метою приховати скоєні ними злочини, за попередньою змовою між собою, відповідно відкрито демонструючи ніж та приставивши до голови потерпілого дуло обрізу мисливської рушниці, стали погрожувати ОСОБА_4 умисним вбивством у разі повідомлення ним працівникам міліції про скоєні ними злочини.
ОСОБА_4 реально сприйняв погрозу вбивством, так як бачив, що нападники діють злагоджено та зухвало. Перебуваючи в неволі та знаходячись в багажнику автомобіля він чув як лунав постріл та здогадувався, що вони могли вбити людину.
Після цього ОСОБА_2 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з місця скоєння злочину зникли і пішли спати за місцем проживання ОСОБА_2
Крім того, 19 січня 2009 року, ОСОБА_2, за місцем свого проживання у АДРЕСА_2, виявив під ліжком, на якому спала особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, обріз мисливської рушниці, за допомогою якого в ніч з 14 на 15 січня 2009 року ними було скоєно ряд злочинів. Не бажаючи добровільно здати вказаний обріз мисливської рушниці до правоохоронних органів і розуміючи, що цей обріз являється вогнепальною зброєю моделі „БМ” з номерним позначенням „197900” 16 калібру, перероблений саморобним способом, шляхом укорочення довжини ствола до остаточної довжини 325 мм і ложі, ОСОБА_2 незаконно зберігав та носив цю зброю, а потім передав своєму знайомому ОСОБА_7, в цей же день, для продажі, чим незаконно збув цю зброю.
Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_2 винним себе в пред'явленому обвинуваченні визнав частково і при цьому пояснив, що він повністю визнає себе винним у незаконному заволодінні транспортним засобом - автомобілем таксі, у незаконному позбавленні волі водія таксі ОСОБА_4, у скоєнні розбійного нападу на оператора АЗС „Вибір” у погрозі вбивством водієві ОСОБА_4 та незаконному придбанні, носінні, зберіганні і збуті вогнепальної зброї - обріза мисливської рушниці, скоєних за обставин, вказаних в обвинувальному висновку, та таким же способом, як це і вмінено йому у вину. Признає свою, якусь незначну, причетність до вбивства оператора АЗС ОСОБА_6, але наміру вбивати його не мав і про це у них не було домовленості з ОСОБА_8, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження. ОСОБА_8 запевняв його, що тільки налякає оператора АЗС і той сам віддасть гроші.
Не дивлячись на часткове визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2, його вина в повному обсязі пред'явленого обвинувачення встановлена судом і підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
Потерпілий ОСОБА_4 пояснив суду, що 14 січня 2009 року він виїхав працювати в якості таксиста. Для цього використовував автомобіль свого батька - ОСОБА_6 Стояв автомобілем у місті Кіровограді в районі магазину „Лайф”. Біля 22 год.15 хв. до нього підсіли двоє. Як стало відомо в період слідства по справі, це були ОСОБА_2 і ОСОБА_8 Вони запропонували відвезти їх в місто Олександрію. Він отримав від них 200грн. оплати і поїхали за вказаним маршрутом. ОСОБА_2 з целофановим пакетом сів на пасажирське сидіння спереді, а ОСОБА_8 з чорною сумкою сів на заднє сидіння. Маршрутом руху керував ОСОБА_8 Перед поворотом на село Пісчаний Брід вони попросили зупинитись і вийшли з автомобіля. Потім ОСОБА_8 наставив на нього обріз мисливської рушниці, а ОСОБА_2 тримав у руці ножа, і наказали йому вийти з автомобіля і лягти на землю. Він виконав їх вимогу. Питали чи є у нього зброя, засоби зв'язку. ОСОБА_2 обшукав автомобіль. ОСОБА_8 наказав зв'язати його і ОСОБА_2 зв'язав йому руки. Наказали лягти в багажник автомобіля, що він і зробив. Забрали у нього мобільний телефон і закрили кришку багажника. Знаходячись в багажнику автомобіля він чув, що стали їхати. Потім зупинились біля якогось приватного будинку і в автомобіль підсів третій. Через деякий час його висадили з автомобіля, а вірніше він вийшов сам. Знову поїхали і зупинилися біля АЗС. Обоє вийшли з автомобіля, а потім сіли в автомобіль. Довго обговорювали свій план дій. Потім знову трохи проїхали і зупинились. Домовлялися до останнього. Він чув тільки окремі фрагменти їхньої розмови. Чув, як хтось із них говорив „...я стреляю, а ти залазиш...” Говорили про план „прехват”. Потім обоє вийшли з автомобіля. Через деякий час він почув удар по автомобілю від вистрілу, а за ним топіт ніг і голоси „...давай, уходим!” Сіли двоє в автомобіль і стали їхати дуже бистро. Їхали довго. Потім зупинились, звільнили його з багажника автомобіля, розв'язали і з погрозою обріза і ножа заставили везти їх до міста Кіровограда і не зупинятись на вимоги працівників ДАЇ, якщо такі вимоги будуть. Він довіз їх у місто Кіровоград і на їх вимогу зупинився на розі вулиць Луначарського і Єгорова. Вийшовши з автомобіля ОСОБА_8 погрожував йому обрізом, а ОСОБА_2 ножем, і говорили, що вб'ють його, якщо він про все розповість працівникам міліції. Потім вони пішли від нього, а він поїхав у міськвідділ міліції і про все розповів там.
Потерпілий ОСОБА_3 пояснив суду, що на праві власності він має автомобіль ВАЗ 217030 з реєстраційним номером НОМЕР_1. Автомобіль весь час фактично знаходиться у його сина ОСОБА_4, який підробляє на ньому таксистом.
Зі слів сина йому відомо, що в ніч на 15 січня 2009 року син виконував замовлення і віз двох юнаків з Кіровограда в Олександрію. По дорозі ці хлопці з погрозою застосування обріза рушниці і ножа незаконно заволоділи його автомобілем і сина незаконно позбавили волі, зв'язавши і помістивши у багажник автомобіля. Потім ці хлопці звільнили сина та наказали відвезти їх з Олександрії в місто Кіровоград. В Кіровограді вони погрожували синові вбивством, якщо той розповість про їхні дії працівникам міліції. Подробиці подій йому невідомі. При цій поїздці його автомобіль був пошкоджений і відновлювальний ремонт склав 5 тис. грн.
Потерпіла ОСОБА_9 пояснила суду, що її чоловік - ОСОБА_6 працював на АЗС ТОВ „Вибір” у селі Новий Стародуб. Вночі 15 січня 2009 року о 1 годині 55 хвилин зателефонував їй на мобільний телефон і хриплим та тихим голосом сказав: „Надя визивай скорую, в меня стреляли”. Вона попросила куму викликати швидку допомогу та повідомила родичам. Прибувши на АЗС вона узнала, що чоловіка уже повезли в лікарню міста Олександрії. В лікарні її повідомили, що чоловік уже помер.
Свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_11, давши майже аналогічні покази, пояснили суду, що біля 2 години ночі 15 січня 2009 року їм зателефонувала потерпіла ОСОБА_13 і повідомила, що на АЗС стріляли в її чоловіка ОСОБА_6 Прибувши на АЗС вони бачили останнього в кареті швидкої допомоги і його повезли в лікарню міста Олександрії.
Свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що дати не пам'ятає, але в 20 -х числах січня 2009 року її знайомий ОСОБА_7 приніс їй в пакеті обріз мисливської рушниці з метою продажі. Вона знала, що це вогнепальна зброя і запропонувала її ОСОБА_14 Останній купив цей обріз за 250 грн., які вона віддала ОСОБА_7, а він за це дав їй 25 грн. Кому належав обріз до продажі вона не знала.
Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що 20 січня 2009 року ОСОБА_2 спитав у нього чи є кому продати обріз мисливської рушниці, який йому привіз його товариш ОСОБА_8 із села і він десь засвітився на АЗС. Він відповів, що узнає. Про це він спитав свою сусідку ОСОБА_15, яка узнала і сказала щоб приніс обріз. ОСОБА_2 приніс йому, а він передав цей обріз ОСОБА_15, яка вечером цього ж дня передала йому за обріз гроші. З цих грошей 100 грн. він залишив собі, 100 грн. віддав ОСОБА_2, а 25-30 грн. віддав ОСОБА_15
Свідок ОСОБА_16 пояснила суду, що вона зустрічалась з ОСОБА_2 і знає, що ОСОБА_2 і ОСОБА_8 були друзями. ОСОБА_8 проживав у ОСОБА_2 більше місяця. Зброї у них вона не бачила. Бачила в квартирі ОСОБА_2 ніж, який належав ОСОБА_8
Протоколи огляду АЗС „Вибір” (а.с. 47-68, т.1) свідчать про те, що в приміщенні АЗС виявлено сліди, схожі на кров та 11 деформованих свинцевих дробин.
Протокол огляду (а.с.76, т.1) вказує на те, що в приймальному відділенні лікарні було виявлено та вилучено одяг ОСОБА_6,, пиж та деформовану дробину.
З протоколу огляду (а.с.79-82, т.1) вбачається, що на трупі ОСОБА_6 з рани на шиї вилучено деформований пиж.
Довідка (а.с.84, т.1) свідчить про те, що ОСОБА_6 був доставлений в лікарню 15 січня 2009 року з вогнепальним пораненням у вкрай тяжкому стані і помер від геморрегичного шоку та масивної крововтрати.
Із ксерокопій технічного паспорта (а.с. 96-97, т.1) видно, що власником автомобіля ВАЗ 217030 з реєстраційним номером НОМЕР_1 являється ОСОБА_6.
Протоколи впізнання (а.с. 111,165-176, т.1) свідчать про те, що ОСОБА_4 впізнав відповідно ОСОБА_8 і ОСОБА_2, як осіб які в ніч на 15 січня 2009 року скоїли відносно його злочини.
Із протоколу відтворення обстановки та обставин події, з додатками, вбачається, що ОСОБА_4 на місці показав та розказав за яких обставин та як саме відносно його були скоєні злочини в ніч на 15 січня 2009 року, що співпадає з його показами в судовому засіданні (а.с. 128-162, т.1).
Заява (а.с.224, т.1) свідчить про те, що ОСОБА_14 3 лютого 2009 року добровільно видав працівникам міліції обріз мисливської рушниці.
Із протоколу відтворення обстановки та обставин події (а.с.12 - 42, т.12) видно, що ОСОБА_2 на місці показав та розказав за яких обставин та як саме він з ОСОБА_8 скоювали злочини в ніч на 15 січня 2009 року, що співпадає з його показами в судовому засіданні.
Протокол очної ставки між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 (а.с.58-64, т.2) свідчить про те, що при проведенні цієї слідчої дії ОСОБА_4 підтвердив свої покази.
Із протоколу явки з повиною (а.с. 17, т.1) видно, що ОСОБА_2 вказував на свою участь у скоєнні злочинів в ніч на 15 січня 2009 року відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_6
Висновок судово-медичної експертизи (а.с.77-80, т.2) свідчить про те, що на трупі ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани в ділянці шкіри шиї справа з ушкодженням судинно-нервового пучка з дефектом тканин в цій ділянці, три рани по передній поверхні правого плечового суглобу.
Дані ушкодження являються прижиттєвими вогнепально-дробовими, на що вказує наявність дробин в глибині рани. Додаткових признаків пострілу в ділянці рани не виявлено. Дана рана являється сліпою.
Причиною смерті ОСОБА_6 являється шок, який виник внаслідок вогнепального дробового поранення шиї з ушкодженням судин і великою крововтратою. Дане тілесне ушкодження, у живої людини, оцінюється як тяжке, а в даному випадку - привело до смерті.
Після отримання даного тілесного ушкодження потерпілий міг невеликий період часу вчиняти активні дії, але з проходженням часу - стан його погіршувався і привів до смерті.
Направлення раневого каналу: з переді - назад, декілька знизу - вверх із права наліво і постріл був зроблений з близької відстані, на що вказує кучність влучення дробового заряду.
Під час пострілу потерпілий і нападаючий знаходилися в вертикальній площині і лицем до лиця або близькому до цього положенню.
Яких-небудь включень крім дробі в рані не виявлено. При судово-хімічному дослідженні крові і сечі від трупу етиловий спирт не виявлено. Із висновку судово-криміналістичної експертизи (а.с.85-93, т.2) вбачається, що пошкодження, виявлені на тканині чоловічої сорочки ( права полочка і воротнік справа), фуфайки (перед справа) і на ділянці кожі шиї трупа ОСОБА_6, являються вогнепальними.
Пошкодження характерні для вистрелу із мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї патроном, заряженим дробью, і являється вхідними вогнепальними.
В області пошкоджень виявлені признаки механічної дії снаряда ( дробі), сліди основного металу вистрілу (свинцю), сліди копоті вистрілу, поглинаючі інфрачервоні лучі. Не виявлені сліди термічної дії, сліди змазки каналу стволу, порохові частинки.
Вистріл був здійснений з близької відстані, відповідаючій ближчій границі відносно компактної дії дробі.
Висновок судово-балістичної експертизи (а.с.99-101, т.2) свідчить про те, що чотирнадцять деформіруваних кусочків металу, вилучених 15.01.2009 року при огляді місця події в приміщенні АЗС „Вибір” по факту спричинення вогнепальних ушкоджень ОСОБА_6 і пиж вилучений 15.01.2009 року із трупа ОСОБА_6 в лікарні - являються частинами боєприпасу.
Полімерний пиж - являється частиною боєприпасу, поліетиленовим пижом призначеним для зарядження охотнічіх патронів центрального бою 16-го калібру.
Чотирнадцять кусочків металу - являються частинами боєприпасу, дробинами з діаметром 4,0-4,1мм, що відповідає стандартному номеру дробі № 1.
Пиж і деформіровані дробини виготовлені заводським чином.
Із висновку авто-товарознавчої експертизи (а.с.124-125, т.2) видно, що середня ринкова вартість автомобіля ВАЗ 217030 з реєстраційним номером НОМЕР_1, станом цін на 14.01.2009 року, може складати 70155,60грн.
Висновок судово-імунологічної експертизи (а.с.138-139, т.2) свідчить про те, що на речових доказах - одягу, вилученому у ОСОБА_2, а саме: куртці, светрі, джинсах, парі рукавичок і ботинках - крові не виявлено.
Із висновку балістичної експертизи (а.с.145-147, т.2) вбачається, що предмет з номерним позначенням „197900”, добровільно зданий ОСОБА_14, являється вогнепальною зброєю, обрізом гладкоствольної мисливської двухствольної куркової рушниці моделі „БМ” 16-го калібру, перероблений самодельним способом шляхом укорочення довжини стволу до остаточної довжини 325 мм і ложі.
Даний обріз придатний для здійснення вистрілів мисливськими патронами 16-го калібру і має достатню вражаючу можливість для враження людини. Висновок комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи (а.с.169-171,т.2) свідчить про те, що ОСОБА_2 в момент скоєння правопорушення психічним захворюванням не страждав, не знаходився у тимчасовому хворобливому стані. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. У відношенні інкримінуємого правопорушення ОСОБА_2 слід вважати осудним. В даний час ОСОБА_2 психічним захворюванням не страждає. Застосування заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_2, з урахуванням середнього рівня інтелекту, відповідаючій віковій нормі, пам'яті, гіпертинному розвитку особистості; середньому рівні особової тривожності та моральної нормативності, середнього рівня загальної агресивності, міг розуміти характер та фактичний зміст власних дій, керувати ними та передбачати їх наслідки. Вище вказані індивідуально-психологічні особливості впливали на поведінку під час скоєння правопорушення, а також на характер його показів по справі. ОСОБА_2 в момент скоєння правопорушення не знаходився в стані фізіологічного афекту, З урахуванням індивідуально-психологічних особливостей характеру, рівня пам'яті, рівня агресивності, ОСОБА_2 не міг скоїти правопорушення під впливом залякування зі сторони ОСОБА_8
ОСОБА_2 виявляє середній рівень загальної нещирості.
Із висновку судово-криміналістичної експертизи (а.с.215-225,т.2) вбачається, що на одежі ОСОБА_2 (куртці і перчатках) не виявлено слідів вогнепального пострілу з мисливської зброї.
Вина ОСОБА_2 об'єктивно підтверджується і речовими доказами по справі, якими є обріз мисливської рушниці, одяг потерпілого ОСОБА_6, 14 деформованих дробин та полімерний пиж.
Таким чином, аналізуючи та оцінюючи всі вище вказані докази по справі, суд і прийшов до висновку, що ОСОБА_2 винний:
У незаконному заволодінні транспортним засобом - автомобілем ОСОБА_6, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з погрозою застосування насильства небезпечного для життя або здоров'я потерпілого ОСОБА_4, а значить ці його дії правильно кваліфіковано за ст.289 ч.3 КК України;
у незаконному позбавленні волі ОСОБА_4 з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб із застосуванням зброї і ці його дії правильно кваліфіковано за ст.146 ч.2 КК України;
у нападі з метою заволодіння чужим майном - ТОВ „Вибір”, поєднаному із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу ( розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб і поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6, а значить ці його дії правильно кваліфіковані за ст.187 ч.4 КК України;
у скоєнні умисного вбивства ОСОБА_6, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині; вчиненого з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб і ці його дії відповідно правильно кваліфіковано за п.6,п.12 ч.2 ст.115 КК України;
у погрозі вбивством ОСОБА_4, а ці його дії правильно кваліфіковано за ст.129 ч.1 КК України;
у незаконному придбанні, носінні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї - обрізу мисливської рушниці, і ці його дії теж правильно кваліфіковано за ст.263 ч.1 КК України.
Покази ОСОБА_2 в тій частині, що він не мав умислу на вбивство ОСОБА_6 і про вбивство останнього у нього не було домовленості з ОСОБА_8, спростовуються показами потерпілого ОСОБА_4, який чув розмову між ОСОБА_8 і ОСОБА_2 „...я стріляю, ти лізиш...”, а також фактичними обставинами скоєння злочинів, де видно, що дії обох співучасників були узгодженими і ціленаправленими. При цьому ОСОБА_2 погоджувався з діями співучасника і кожний раз підтримував їх.
Достовірно знаючи, що співучасник при нападі на оператора АЗС буде застосовувати обріз мисливської рушниці і стріляти з нього з метою подолання опору та при цьому може вбити оператора, ОСОБА_2 усвідомлював суспільно небезпечний характер таких дії, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.
При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних ним злочинів, а саме, що він скоїв шість умисних, закінчених злочинів, п'ять із яких з корисливих мотивів. Один злочин невеликої тяжкості, два злочини середньої тяжкості і три злочини особливо тяжкі.
Суд врахував особу підсудного, що він раніше не судимий, позитивно характеризується, але не займається суспільно-корисною працею.
Пом'якшуючими його вину обставинами суд вважає добровільну явку з повиною в органи міліції; те, що він допомагав у розкритті злочинів, кається в скоєнні злочинів, що по справі частково відшкодовано заподіяні збитки.
Обтяжуючих його вину обставини судом не встановлено.
З урахуванням наведеного суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе лише в місцях позбавлення волі.
В зв'язку з проведенням експертних досліджень судові витрати по справі складають загальну суму 6084 грн.72коп., які належить стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.
Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України колегія суддів,-
З А С У Д И Л А:
ОСОБА_2 визнати винним і призначити йому покарання:
за ст.289 ч.3 КК України позбавлення волі строком на 9 років з конфіскацією належного йому майна; за ст146 ч.2 КК України позбавлення волі строком на 4 роки;
за ст.187 ч.4 КК України позбавлення волі строком на 12 років з конфіскацією належного йому майна;
за п.6, п.12 ч.2 ст.115 КК України позбавлення волі строком на 13 років з конфіскацією належного йому майна;
за ст.129 ч.1 КК України обмеження волі строком на 1 рік;
за ст.263 ч.1 КК України позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання призначити йому у вигляді позбавлення волі строком на 13 (тринадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
Строк відбування покарання рахувати йому з 3 лютого 2009 року.
Міру запобіжного заходу залишити йому тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави Україна 6084грн.72коп. судових витрат.
Речові докази по справі:
обріз мисливської рушниці, 14 деформованих дробин та полімерний пиж, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Петрівського РВ УМВС в Кіровоградській області, залишити там на зберігання до вирішення питання по суті по кримінальній справі відносно ОСОБА_8;
Верхній одяг ОСОБА_2 (куртку, светр, джинси, рукавички та ботинки), який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Петрівського РВ УМВС в Кіровоградській області - повернути рідним ОСОБА_2.
Одяг ОСОБА_6 (фуфайку, сорочку, джемпер, куртку, штани, гамаші, простирадло, фрагмент матерії, носову хустку, носки, перчатки та ремінь), які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Петрівського РВ УМВС в Кіровоградській області - знищити;
Відеокасети з записом ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - зберігати в матеріалах кримінальної справи.
Вирок може бути оскаржено до Верховного Суду України через апеляційний суд Кіровоградської області на протязі одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим з моменту вручення йому копії вироку.
Судді: підписи
Народні засідателі: підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Ю.Л.Бевз