АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11 а - 656/ 2009 р. Головуючий у суді І - інстанції - Колесник С.І.
Категорія: ст. 186 ч.3 КК України Доповідач - Бевз Ю.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2009 року. Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
головуючого - судді Бевза Ю.Л.,
суддів - Ремеза П.М., Деревинського С.М.,
за участю прокурора - Добрової Н.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 16 червня 2009 року яким,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Леніногорська, Східно - Казахської області Росії, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше неоднарозово судимого, в останній раз 19.12.2006 року Петрівським районним судом Кіровоградської області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 15.01.2009 року згідно постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.01.2009 року умовно-достраково на 10 місяців 10 днів,
засуджено за ст. 186 ч. 3 КК України до 4-х років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднане не відбуте покарання за попереднім вироком і остаточне покарання призначене у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Крива Руда, Семенівського району, Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, такого, що не має судимості
засуджено за ст. 186 ч. 3 КК України до 4-х років позбавлення волі.
Вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними в тому, що 13.03. 2009 року близько 12 год. в с. Баштине, Петрівського району Кіровоградської області вони, за попередньою змовою між собою, з метою викрадення чужого майна, підійшли до паркану домоволодіння ОСОБА_3, яке розташоване по сусідству з домоволодінням ОСОБА_2 по вул. Чапаєва. ОСОБА_2 переліз через паркан у двір ОСОБА_3, а ОСОБА_1 залишився біля паркану зі сторони двору ОСОБА_2 Після чого ОСОБА_2, шляхом вільного доступу, проник до погреба звідки викрав: 3 банки тушкованки рибної, ємкістю 0,5 літра кожна на суму 42 грн., 1 банку ємкістю 2 літра консервованих абрикос вартістю 20 грн., 1 банку ємкістю 0,5 літра яблучного соку вартістю 7 грн. та 1 банку ємкістю 3 літра консервованих груш, вартістю 30 грн., а всього на 99 грн. Викрадене склав у сумку, яку взяв з дому, та вийшов з погребу, направившись в сторону свого домоволодіння, де на нього чекав ОСОБА_1
В цей час до двору зайшла донька ОСОБА_3 - ОСОБА_4, яка зробила зауваження ОСОБА_2 щоб він залишив викрадене, але ОСОБА_2 на це не відреагував і попрямував в сторону свого двору. В цей час з городу до свого двору повертався ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5, які теж зробили зауваження ОСОБА_2, щоб останній залишив сумку з викраденим на подвір'ї, але той їх вимоги проігнорував і передав сумку з викраденим ОСОБА_1
Взявши сумку у ОСОБА_2, ОСОБА_1 пішов до його будинку, а ОСОБА_2, перелізши через паркан пішов за ним.
У своїй апеляції з доповненнями, засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати та направити справу на додаткове розслідування з тих підстав, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. По справі не встановлений факт змови. У вироку не вказано чому суд взяв до уваги докази обвинувачення, а відкинув докази захисту. На досудовому слідстві огляд будинку та вилучення викраденого проведене без участі господаря будинку.
Протокол від 20.03.2009 року свідчить, що викрадене добровільно видав потерпілій.
Слідчим не складені відповідні схеми до протоколу огляду місця події.
Судом не допитані поняті, не усунені протиріччя у показах потерпілого і свідків, чим допущена однобічність досудового та судового слідства.
ОСОБА_1 у своїй апеляції з доповненнями просить вирок суду скасувати і справу направити на додаткове розслідування з тих підстав, що судом не взято до уваги його хворобу туберкульозом, не усунені протиріччя у показах потерпілого і свідків.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення апеляцій без задоволення, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляції не підлягають задоволенню виходячи з наступного:
Висновок суду про винність ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у скоєнні грабежу за попередньою змовою, групою осіб і з проникненням у сховище, а ОСОБА_1 і повторно, ґрунтується на достовірних і узгоджених між собою доказах.
Судом правильно встановлені і фактичні обставини справи на основі вказаних доказів.
У судовому засіданні ОСОБА_2 визнав скоєння крадіжки майна ОСОБА_3 і вказав, що крадіжку він скоїв сам, а потім викрадене передав через паркан ОСОБА_1 у сумці. Його ніхто не бачив.
ОСОБА_1 вказав на те, що сумку ОСОБА_2 йому дійсно передав, але він не знав що ОСОБА_2 скоїв крадіжку і що було у сумці. Домовленості у нього з ОСОБА_2 про скоєння крадіжки не було.
Такі покази засуджених спростовуються показами потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, неповнолітньої ОСОБА_6, ОСОБА_5, які і на досудовому слідстві і в суді вказали на те, що бачили як ОСОБА_2 ніс сумку з викраденим, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вимагали у ОСОБА_2 залишити викрадене, але їх вимоги він ігнорував і передав викрадене ОСОБА_1, який викрадене заніс до будинку ОСОБА_2
Свої покази свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_3 підтвердили і на очних ставках з ОСОБА_2 (а.с. 68 - 70), а ОСОБА_3 і при відтворенні обстановки та обставин події (а.с. 66-67).
Як вбачається з пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 9,10), спочатку вони повністю визнавали свою вину у відкритому викраденні майна ОСОБА_3 (грабежі), за попередньою змовою між собою і ці їх покази співпадають з показами потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5
Всім доказам по справі дана правильна оцінка.
Дії обох засуджених правильно кваліфіковано за ст. 186 ч.3 КК України, так як розпочата ними таємна крадіжка майна ОСОБА_3 переросла у відкрите викрадення цього майна за попередньою змовою, групою осіб і з проникненням у сховище, яким являється погріб, а для ОСОБА_1 і повторно, так як він раніше судимий за крадіжки.
При призначенні покарання засудженим суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував всі обставини справи та обґрунтовано прийшов до висновку про можливість їх виправлення тільки в місцях позбавлення волі в призначений кожному строк.
За таких обставин підстав для задоволення апеляцій засуджених колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 367 КК України колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляції засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 16 червня 2009 року відносно їх - залишити без змін.
Судді: підпис.
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Ю.Л. Бевз