10.02.2014

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

721\113\14-к

1-кп721\15\2014

головуючого судді - Дідуха Д.В.

секретаря -Мигирян Т.В.

з участю прокурора - Іванова В.В.

з участю обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в угоду про визнання винуватості від 28 січня 2014 року, яка надійшла до суду разом із обвинувальним актом, який надійшов з прокуратури Путильського районного суду

по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, непрацюючого, раніше не судимого

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.І КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 в грудні 2013 року в с.Руська Путильського району в лісі при заготовці дров виявив предмет схожий на пістолет і 17 штук мисливських набоїв, які приніс і зберігав вдома. Згідно висновку експерта від 18 січня 2014 року патрони являються боєприпасами для ведення стрільби з нарізної вогнепальної зброї, а мікет пістолета "ТТ" з маркувальним ползначенням "ШС 2972" не придатний до стрільби.

Своїми діями він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.263 ч.І КК України, в незаконному зберіганні та носінні бойових припасів.

ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю. Крім повного визнання своєї вини, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч.І КК України, підтверджується доказами, зазначеними в обвинувальному акті, з якими він погодився в судовому засіданні.

В ході досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_1 та прокурор у кримінальному провадженні на підставі ст.ст. 469, 472 КПК України 28 січня 2014 року уклали угоду про визнання винуватості на тих умовах, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч.І КК України.

Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_1 за ст.263 ч.І КК України у виді позбавлення волі на строк З(три) роки та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з однорічним іспитовим строком.

У відповідності до ст..76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов»язки, що передбачені ст..76 ч.І пп.2,3,4 КК України.

На момент підписання угоди про визнання винуватості прокурор та підозрюваний ОСОБА_1 розуміли наслідки укладення такої угоди, викладені в ст.473 КПК України, і підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному порядку (ст.394 ч.4) КПК України) та касаційному порядку (ст.424 ч.З п.1) КПК України), про що їм було роз'яснено.

Підозрюваний ОСОБА_1 відмовився від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1) КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, що в разі невиконання ним угоди про визнання винуватості (ст.476 КПК України) прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та вимагати судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також ОСОБА_1 розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та прокурор підтвердили факт визнання винуватості, просять затвердити укладену між ними угоду про визнання винуватості

Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, та роз'яснено його права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Також з'ясовано у прокурора, що він розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а сама угода відповідає вимогам закону та нормам КПК України.

Кваліфікація вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ст.263 ч.І КК України є вірною і не підлягає іншій кваліфікації, в тому числі за більш тяжке правопорушення, ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення цієї угоди про визнання винуватості.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Укладення угоди було добровільним і обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за цією угодою зобов'язання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує умови угоди про визнання винуватості, укладеної 28 січня 2014 року між ним та прокурором в кримінальному провадженні і узгоджену сторонами міру покарання у виді позбавлення волі на строк З(три) роки та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з однорічним іспитовим строком, вважає, що таке покарання належить йому призначити з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, який вперше вчинив злочин, позитивно характеризується за місцем проживання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367-371, 373-374, 474, 475 КПК України, суд, -

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 січня 2014 року між підозрюваним ОСОБА_1 та прокурором прокуратури Путильського району Чернівецької області ОСОБА_2

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 263 ч.І КК України та призначити йому за цією статтею узгоджену сторонами міру покарання у виді позбавлення волі на строк З(три) роки та на підставі ст. 75 КІС України звільнити від відбування покарання з однорічним іспитовим строком.

Покласти на ОСОБА_1 обов»язки, що передбачені ст.,76 ч.І, п.п.2,3,4 КК України.

Речові докази по справі 17 набоїв, що зберігаються в Путильському РВ УМВС та макет пістолета "ТТ" з маркувальним позначенням "ШС 2972" знищити.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Чернівецької області через Путильський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, зокрема:

обвинуваченим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

СУДДЯ