№ 2а-304/09      

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

16 вересня 2009 року                                                                                            м. Марганець

Марганецький міський суд  Дніпропетровської області у складі

   головуючого               Хомченко С.І.

                                                при секретарі            Назаренко А.В.            

за участю представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганець  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України в м. Марганці про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої  щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

                  В С Т А Н О В И В :

 Позивач  ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої  щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», вказуючи, що  вона народилась  в 1940 році та є дитиною війни відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».  Згідно ст. 6 цього Закону їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2008 роках така допомога їй не виплачувалася.

Верховна Рада України своїм Законом «Про Державний Бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» призупинила ст. 6 ЗУ «Про соціальних захист дітей війни».  Конституційний суд України рішенням від 09.07.2007 року  визнав неконституційним положення ЗУ «Про Державний Бюджет України на 2007 рік», яким  зупинено дію ст. 6 ЗУ «Про соціальних захист дітей війни».

Невиплата соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 ЗУ«Про соціальних захист дітей війни» є протиправною. Розмір соціальної допомоги відповідно ЗУ«Про соціальних захист дітей війни» становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили працездатність. Згідно ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня – 477 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 жовтня – 482 грн.  Згідно ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн.  Згідно ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня – 350 грн., з 1 квітня – 359 грн., з 1 жовтня – 366 грн.  Сума невиплаченої соціальної допомоги за 2006-2008 роки становить 3891,90  грн.

Про факт порушення її прав їй стало відомо від знайомих пенсіонерів, які вже звернулись до суду.

Тому просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період  з 01.01.2006 року до 31.12.2008 року, зобов»язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Марганець нарахувати  на її користь  недоплачену їй як  дитині війни щомісячну державну допомогу за 2006-2008 роки у сумі 3795,50  грн.

Позивач надала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просить суд відмовити в задоволенні позову, оскільки  УПФУ в м. Марганці при виплаті пенсії позивачу діяло в межах повноважень, наданих йому законами України  і підзаконними нормативними правовими актами. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з державного бюджету України, який затверджує Верховна рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. Крім того, ч. 3 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов»язкове  державне пенсійне страхування» передбачено, що  мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, тому зазначений мінімальний розмір пенсії за віком для перерахунків чи підвищення  пенсії. Також просить застосувати термін позовної давності відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з»ясувавши  всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги  ОСОБА_1  слід задовольнити частково за таких підстав.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про захист дітей війни», дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року)  Другої Світової  Війни було менше 18 років.

Відповідно до копії паспорта громадянина України,  ОСОБА_1   народилася  ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селі Ілім Свердловської   області (а.с. 3).

Згідно посвідчення  НОМЕР_1 від 06.09.1995 року, виданого Марганецьким управлінням праці та соціального захисту населення, позивач є дитиною війни (а.с. 5).

У ПФУ в м. Марганці не заперечує того факту, що позивач є дитиною війни у розумінні ЗУ  «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком  (в редакції закону від 18.11.2004 року № 2195-ІУ, набрав чинності 01.01.2006 року) і не може бути поставлений у залежність від бюджетних асигнувань.

Щодо вимог позивача відносно зобов’язання нарахувати йому щомісячну соціальну  державну допомогу з першого січня  2006 року суд приходить до наступного.  Відповідно до вимог ст. 110 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Оскільки КМУ в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії «дітям війни», то вимоги позивача стосовно 2006 року задоволенню не підлягають.

Стосовно  позовних вимог щодо 2007 року суд виходить з наступного.

 Пунктом  12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону виплачується особам, які є інвалідами у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного суду України  від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано таким, що не відповідають Конституції України  положення, зокрема,  п. 12 ст. 71  Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», у зв’язку з чим втратили чинність з дня ухвалення  рішення Конституційним судом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про  їх неконституційність.

Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється. Тому задоволенню підлягають вимоги позивачки лише за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії  за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком  на наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першої цієї статті, застосовується виключно для  визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов»язкове  державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України  «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім  того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме  із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», здійснює свої повноваження на підставі п. 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України  «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями ПФУ за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є  управління пенсійного фонду України в м. марганець Дніпропетровської області. Враховуючи вищевикладене Управління  ПФУ України в м. марганці Дніпропетровської області є належним відповідачем по даній справі.      

Щодо вимог позивача відносно зобов’язання нарахувати щомісячну соціальну  державну допомогу відповідно до закону України «Про соціальний захист дітей війни» надалі при нарахуванні  пенсії з першого січня  2008 року, судом встановлено наступне. Законом України від 28.12.2007 року № 107-УІ в статтю 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни» було внесено зміни, якими змінено розмір підвищення та встановлено,  що дане підвищення  виплачується у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, і становить 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України  від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення пункту 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про  їх неконституційність.

Суд вважає, що невиплачена  позивачу державна соціальна допомога, як дитині війни підлягає стягненню, враховуючи те, що право на отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої законом України «Про соціальний захист дітей війни», не залежить від розміру доходів одержувача чи  наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.

Що стосується відомостей, наданих відповідачем щодо виплат позивачу надбавки до пенсії  як дитині війни з 1 січня 2008 року – 47 грн., з 1 квітня 2008 року – 48,10 грн., з 1 липня 2008 року – 48,20 грн., з 1 жовтня 2008 року – 49,80 грн., то відповідачем не вказано, в якому процедурному порядку та яким чином здійснювалося призначення даної надбавки і тому не доведено правомірність своїх дій.

Суд вважає, що вимоги позивача щодо виплати недоплаченої пенсії як дитині війни підлягають задоволенню з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Позивач просить поновити пропущений ним строк звернення до суду, оскільки про звернення дітей війни до суду з даного питання їй стало відомо в червні 2009 року, після чого вона звернулася до відповідача із відповідною заявою, але у перерахунку пенсії їй було відмовлено  Враховуючи похилий вік позивача та вищевказані обставини, суд вважає, що є всі підстави для поновлення строку звернення до суду із заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст. 64 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 КАС України, -                                              

ПОСТАНОВИВ:

    Поновити  ОСОБА_1   строк для звернення до суду.

Адміністративний позов  задовольнити частково.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Марганці  здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1   згідно з підвищенням її розміру як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»,  за період з 9 липня 2007  по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та забезпечити її виплату за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.

В іншій частині позовних вимог  відмовити за необґрунтованістю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку  на її апеляційне  оскарження.  

Заява про апеляційне оскарження постанови  подається до адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий