ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 жовтня 2009 р.                                                                                    № 6/166  

Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.

суддівГоголь Т.Г.

Швеця В.О.

за участю представників сторін

позивача

відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу не з'явились, повідомлені належним чином

не з'явились, повідомлені належним чином

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Союз"

на постановуДніпропетровського апеляційного  господарського суду

від26.02.2009 року  

у справі№ 6/166

господарського судуКіровоградської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Союз"

доФермерського господарства "Вітал"

простягнення 20554,80 грн.

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Союз" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до фермерського господарства "Вітал" про стягнення 9634,72 грн. Доповненням до позовної заяви, на підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Союз" змінило предмет позову, а саме просило стягнути з фермерського господарства "Вітал" спричинену майнову шкоду в розмірі 20554,80 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 04.12.2008 року (суддя Баранець О.М.) в задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду вмотивоване тим, що товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Союз" пропущено встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності, який відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України має обраховуватися від дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права, тобто з 2002 року. Крім того товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Союз" не надано суду доказів щодо кількості демонтованих електроопор, доказів підтвердження дійсної вартості демонтованих електроопор, а також доказів повноважень громадянина ОСОБА_1 діяти від імені фермерського господарства "Вітал".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2009 року ( судді : Сизько І.А., Кузнецової І.Л., Верхогляд Т.А.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.12.2008 року залишено без змін, з посиланням на, те що позивачем не доведено ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Союз", в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.12.2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2009 року, провадження у справі припинити. На думку скаржника, господарський суд  повинен був залучити до участі у справі громадянина ОСОБА_1 та припинити провадження у справі на підставі статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

Фермерське господарство "Вітал" надало відзив на касаційну скаргу, проти доводів якої заперечує, просить ухвалені у справі судові акти залишити без змін, як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу –без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., перевіривши наявні матеріали справи на предмет повноти їх встановлення в рішеннях судів попередніх інстанцій, правильності застосування норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Крім того згідно зі статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

          Дніпропетровським апеляційним господарським судом в ході розгляду справи встановлено,  що звертаючись з позовом про стягнення з фермерського господарства "Вітал" спричиненої майнової шкоди, Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Союз” посилалося на те, що демонтувавши електроопори, ОСОБА_1, який діяв в інтересах фермерського господарства "Вітал",  спричинив позивачу майнову шкоду у розмірі 2055,4 грн. Розмір майнової шкоди позивач підтверджував розрахунком вартості робіт і матеріалів по відновленню електричних мереж ПЛ-0,4 кВ ТОВ “Агрофірма Союз”  від КТП-63 КВА станом на 12.09.2007 року приватного підприємства “Райсільгоспенерго і К”.

Правові підстави виникнення цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду закріплені в главі 40 Цивільного кодексу Української РСР, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин. Під шкодою за приписами статті 440 цього ж Кодексу розуміється всяке зменшення  абсолютного майна (його пошкодження, чи знищення) чи особистого немайнового (здоров’я, життя) блага, а також фізичні чи моральні страждання потерпілого та інші негативні наслідки  (моральна шкода). За загальним правилом статті 440 Цивільного Кодексу Української РСР підставою для настання цивільно-правової відповідальності за спричинення шкоди є правопорушення. яке включає в якості складових елементів: шкоду, протиправність поведінки особи яка спричинила шкоду, причинний зв’язок між ними, а також вину. Особа, якій завдано збитків у результат порушення  цивільного права, має право на їх відшкодування.  Підставою для настання цивільно-правової відповідальності  за заподіяння  шкоди  є правопорушення,  що  включає  в  себе  певні елементи:  шкода;  протиправність  поведінки  особи,  яка  завдала шкоду; причинний зв'язок між ними; вина. Протиправна поведінка особи тільки тоді є  причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана з збитками. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності.

В ході розгляду справи Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що  позивачем не доведено ті обставини, на які він посилається,як на підставу своїх вимог; відсутні докази вчинення безпосередньо відповідачем противоправних дій щодо заподіяння позивачу шкоди, вини відповідача у заподіянні шкоди, наявності причинного зв’язку між шкодою та діями відповідача. Крім того, відсутні докази того, що гр. ОСОБА_1, який демонтував електроопори, діяв від імені та в інтересах відповідача.

Виходячи із встановлених обставин справи, апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Союз”  просить скасувати ухвалені у справі рішення  та  припинити провадження на підставі статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Таке твердження є безпідставним, з огляду на наступне. Припинення провадження у справі –це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами і які повністю відкидають можливість судового захисту особи у господарському суді. Припинення провадження у справі  відбувається у випадках, коли не можливий судовий захист особи у господарському суді. Випадки, коли суд може припинити провадження у справі унормовані статтею 80 Господарського процесуального кодексу України. Наведена стаття встановлює вичерпний перелік підстав припинення провадження у справі, а саме, коли спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; відсутній предмет спору;  є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом; сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду; підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано; сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом. Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України унормовано перелік категорій справ, які  підвідомчі господарським судам. Господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів,  та з інших підстав, зазначених в законодавстві. Спори, що віднесені до підвідомчості господарських судів, кваліфікуються за сукупністю предметного та суб’єктного критеріїв. За предметним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори, виниклі  при здійсненні господарської діяльності. За суб’єктним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори, що виникають між  підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними особами, громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, та у випадках, передбачених законодавчими актами України за участю державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних осіб, що не є суб’єктами підприємницької діяльності. Даний спір є спором між юридичними особами, про стягнення шкоди, а відтак, він є господарським спором та підлягає розгляду в господарських судах України, за правилами Господарського процесуального кодексу України. Зважаючи на викладене підстави для припинення провадження у справі відсутні.

          Отже, фактичні обставини справи встановлено господарським судом апеляційної інстанції на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, підстав для зміни чи скасування постанови не вбачається. Доводи касаційної скарги про припинення провадження у справі через непідвідомчість спору господарським судам визнаються непереконливими, оскільки  суперечать вимогам статей 12, 80 Господарського процесуального кодексу України, тому до уваги не приймаються.

Керуючись статтями  1115, 1117, пунктом 1 частини 1 статті 1119,статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

          Постанову Дніпропетровського апеляційного  господарського суду від 26.02.2009 року  у справі № 6/166  залишити без змін,  а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Союз" -  без задоволення.

Головуючий                                                                                Т. Добролюбова

Судді                                                                                           Т.Гоголь

                                                                                                    В.Швець