ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

24.07.06                                                                                           Справа  № 7/93

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                                  Краєвської М.В.

суддів:                                                                                                         Духа Я.В.    

                                                                                                            Зданкевича З.І.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ “Артекс-Будтрейд” без номера від 31.05.2006 р.

на рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2006 р.

у справі № 7/93

за позовом Дочірнього підприємства ВАТ “Славутський руберойдовий завод”, м.Славута Хмельницької обл.

до ТзОВ “Артекс-Будтрейд”, м.Рівне

про стягнення 80 417, 19 грн.

За участю представників сторін:

від позивача –Жуковський О.В. (представник, довіреність № 01/6-06 від 01.06.2006 р. в матеріалах справи);

від відповідача –не з”явився

Представнику позивача роз”яснено його права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало, від здійснення технічної фіксації судового процесу позивач відмовився.

          Рішенням Господарського суду Рівненської області від 23.05.2006 р. у справі № 7/93 (суддя Маціщук А.В.) позов задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача 74 209, 99 грн. основного боргу, 2 226, 29 грн. інфляційних нарахувань, 542, 85 грн. 3 % річних за підставністю та обгрунтованістю, а в задоволенні решти позовних вимог у частині стягнення 3 438, 06 грн. пені відмовлено, оскільки відповідальність покупця у вигляді стягнення пені не передбачена умовами договору.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги в основному базуються на тому, що сторонами у даній справі не було встановлено реального стану розрахунків та відповідно не складено акту звіряння взаєморозрахунків.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з підстав, викладених у ньому.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повернення поштового повідомлення з підписом про отримання ухвали (поштове повідомлення про вручення знаходиться в матеріалах справи).

Оскільки явка повноважних представників сторін ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.06.2006 р. була визнана необов”язковою, а на власний розсуд, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, то за таких обставин колегія суддів вважає за доцільне переглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до договору № 28/07-кр, укладеного між Дочірнім підприємством ВАТ “Славутський руберойдовий завод” (постачальник, позивач у справі) і ТзОВ “Артекс-Будтрейд” (покупець, відповідач у справі) 28.07.2005 р. (а.с.15), відповідач на підставі доручень по накладним (а.с.9-14) одержав від позивача СПОЛІмод і СПОЛІгонт  на загальну суму 140 209, 99 грн.

Термін розрахунків визначений умовами розділу 2 даного договору, за яким відвантаження продукції покупцю здійснюється за умови проведення ним часткової попередньої оплати від суми вартості кожної партії продукції, що поставляється покупцю, відповідно до рахунку продавця на кожну окрему партію. Остаточний розрахунок між сторонами договору здійснюється до 25.12.2005 р.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2006 р. у справі № 7/93 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ “Артекс-Будтрейд” - без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

Згідно з ст.193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) та ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, відповідач умови спірного договору не виконав належним чином, розрахунки провів частково, а саме: перерахував протягом вересня-грудня 2005 року всього 66 000 грн., що підтверджено довідками банку станом на 03.03.2006 р. та на 12.05.2006 р. (а.с.20, 30).   

Оскільки заборгованість в сумі 74 209, 99 грн. підтверджена наявними у матеріалах справи первинними документами, а саме: накладними та довіреностями (а.с.9-14), то за таких обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції підставно стягнув суму основного боргу в розмірі 74 209, 99  грн.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання грошового зобов”язання відповідно до вимог ст.625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 2 226, 29 грн. інфляційних нарахувань за січень-лютий 2006 року, 542, 85 грн. 3 % річних, обрахованих за період прострочення з 29.12.2005 р. по 28.03.2006 р.

Апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд підставно й обгрунтовано відмовив у задоволенні стягнення 3 438, 06 грн. пені, оскільки відповідальність покупця у вигляді стягнення пені не передбачена умовами договору.

Покликання апелянта на обов”язковість складання акту звіряння взаєморозрахунків між сторонами у справі судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки такий акт є документом бухгалтерської звітності, який виконує допоміжну функцію для спрощення взаємних розрахунків за договорами і звірки фактів сплати коштів, використовується виключно в бухгалтерських службах і підлягає оцінці та перевірці судом нарівні з іншими документами по справі відповідно до ст.43 ГПК України.

Крім того, слід зазначити, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 р. у даній справі було зобов”язано відповідача (апелянта) з”явитись до позивача для проведення звіряння взаєморозрахунків, однак скаржник вимог ухвали суду не виконав, поважності причин такого невиконання не повідомив.

В силу ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що в даному випадку відповідачем зроблено не було.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2006 р. у справі № 7/93 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ “Артекс-Будтрейд” - без задоволення.

          2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

          3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя                                                                                                       М.В.Краєвська

Суддя                                                                                                        Я.В.Дух                                                                        

Суддя                                                                                                      З.І.Зданкевич