Справа № 1-12/09

В И Р О К

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

смт.Турійськ                                                                                            10 березня 2009 року                            

     Турійський районний суд Волинської області під головуванням судді Воробей І.В.

     за участю секретаря Ганюк З.Ю.

     прокурора Веніславського С.В.

     потерпілої ОСОБА_1

     представника цивільного позивача ОСОБА_2

     захисника-адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с.Бобли Турійського району Волинської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працюючого, не одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

25 листопада 2008 року приблизно о 16.00 год. ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння у житловому будинку ОСОБА_1 в с.Бобли Турійського району Волинської області, на грунті особистих неприязних стосунків умисно наніс їй один удар саморобним ножем в живіт, внаслідок чого спричинив потерпілій проникаюче ножове поранення живота з ушкодженням товстої кишки та її брижі, ускладнене розлитим каловим перитонітом, яке є тяжким тілесним ушкодженням, небезпечним для життя в момент його заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе в інкримінованому йому обвинуваченні визнав повністю та суду пояснив, що дійсно 25 листопада 2008 року приблизно о 16.00 год. він після вживання алкогольних напоїв увійшов до веранди житлового будинку ОСОБА_1 в с.Бобли і поцікавився місцезнаходженням її чоловіка ОСОБА_5 Дізнавшись від ОСОБА_1, що ОСОБА_5 відсутній вдома, він виявив бажання чекати його повернення у її помешканні. Не погоджуючись з цим, ОСОБА_1 почала з ним сваритися і, виштовхуючи його з веранди свого будинку, нанесла йому удар в обличчя дерев’яним товкачем за те, що він відмовлявся добровільно вийти з належного їй помешкання і ображав її нецензурними словами. У відповідь на це він розлютився на ОСОБА_1 і завдав їй удар в живіт саморобним ножем, якого мав при собі, після чого пішов у Боблівську сільську раду Турійського району і розповів її секретарю ОСОБА_4 про вчинений ним злочин.

Щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати, так як він повністю відшкодував спричинену ним ОСОБА_1 майнову шкоду, а Турійській центральній районній лікарні – витрати на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину. Стверджує, що  наносив удар потерпілій ОСОБА_1 умисно, однак не бажав настання таких тяжких наслідків. Згідний також повністю відшкодувати спричинену ним ОСОБА_1 моральну шкоду.

Крім власного визнання своєї винуватості винуватість підсудного ОСОБА_4 у вчиненому доводиться й  перевіреними і  дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_1  суду показала, що, коли вона, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 25 листопада 2008 року приблизно о 16.00 год. перебували у вітальні належного їй житлового будинку в с.Бобли, до його веранди увійшов нетверезий ОСОБА_4 і поцікавився місцезнаходженням її чоловіка ОСОБА_5 Дізнавшись від неї, що ОСОБА_5 відсутній вдома, ОСОБА_4 виявив бажання чекати його повернення у її помешканні. Не погоджуючись з цим, вона почала сваритися з ОСОБА_4 і, виштовхуючи його з веранди свого будинку, нанесла йому удар в обличчя дерев’яним товкачем за те, що він відмовлявся добровільно вийти з належного їй помешкання і ображав її нецензурними словами. У відповідь на це ОСОБА_4 розлютився на неї і раптово завдав їй удар в живіт власним ножем, руків’я якого було виготовлене з частини рогу тварини, після чого пішов з її будинку. Ствердила, що на даний час ОСОБА_4 повністю відшкодував спричинену їй майнову шкоду на суму 1 143.13 грн. та частково – моральну на суму 06.87 грн., а тому вона просить суворо його не карати.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що, коли він 25 листопада 2008 року приблизно о 16.00 год. перебував у вітальні житлового будинку  ОСОБА_1  в с.Бобли, до його веранди увійшов нетверезий ОСОБА_4 і поцікавився місцезнаходженням її чоловіка ОСОБА_5 Дізнавшись від ОСОБА_1 , що ОСОБА_5 відсутній вдома, ОСОБА_4 виявив бажання чекати його повернення у її помешканні. Не погоджуючись з цим, ОСОБА_1  почала сваритися з ОСОБА_4 і  виштовхувати його з веранди свого будинку, так як той відмовлявся добровільно вийти з належного їй помешкання і ображав її нецензурними словами. Коли під час цієї сварки він почув крик ОСОБА_1 і увійшов до веранди, де вона відбувалася, то ОСОБА_4 там вже не було, а  ОСОБА_1 трималася руками за закривавлений живіт і повідомила йому, що ОСОБА_4  щойно вдарив її туди власним ножем, руків’я якого було виготовлене з частини рогу тварини.    

Свідок ОСОБА_7 дала суду показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_4 суду показала, що 25 листопада 2008 року приблизно о 16.00 год. в Боблівську сільську раду Турійського району, де вона працює секретарем, прийшов нетверезий ОСОБА_4 і повідомив їй, що він під час сварки у житловому будинку ОСОБА_1 в с.Бобли  вдарив останню в живіт саморобним ножем після того, як ОСОБА_1 нанесла йому удар в обличчя  дерев’яним товкачем. Ствердила, що обличчя у ОСОБА_4 дійсно було побите. Також, показала, що 25 листопада 2008 року ввечері ОСОБА_4 на її вимогу передав їй вищезазначений ніж, руків’я якого було виготовлене з частини рогу тварини, а 26 листопада 2008 року після обіду вона добровільно видала його працівникам міліції.    

Наведені вище показання підсудного, потерпілої та свідків є послідовними, такими, що не суперечать один одному й фактичним обставинам справи, а тому суд покладає їх в основу вироку нарівні з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, що підтверджують їх достовірність.

Так, як вбачається з протоколу добровільної видачі від 26 листопада 2008 року, ОСОБА_4 в цей день дійсно добровільно видала працівникам міліції ніж, яким підсудний 25 листопада 2008 року завдав удар в живіт ОСОБА_1 (а.с.14).

З протоколу огляду речового доказу від 15 січня 2009 року видно, що добровільно виданий ОСОБА_4 26 листопада 2008 року  ніж має руків’я, виготовлене з частини рогу тварини (а.с.19).

Як вбачається з висновку експерта від 13 січня 2009 року № 15, у ОСОБА_1 виявлено тілесне ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення живота з ушкодженням товстої кишки та її брижі, ускладненого розлитим каловим перитонітом, яке утворилося від дії предмета, що має колюче-ріжучі властивості, і є тяжким

2

тілесним ушкодженням, небезпечним для життя в момент його заподіяння (а.с.23-24).

Таким чином суд, всесторонньо аналізуючи матеріали даної справи та ті обставини, що

були встановлені і досліджені в судовому засіданні, приходить до висновку, що ОСОБА_4 умисно заподіяв тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.121 КК України, і за це повинен нести кримінальну відповідальність.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином проти здоров ’ я особи,   особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

До пом’якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття підсудного у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку та часткове добровільне усунення заподіяної шкоди.

До обтяжуючих покарання обставин суд відносить підсудному вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Також суд враховує і те, що ОСОБА_4   має на утриманні неповнолітню дитину, злочин вчинив вперше та внаслідок випадкового збігу обставин, потерпіла  просить суворо не карати підсудного, однак він негативно характеризується   за місцем проживання.

З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_4 в даному випадку можливе без ізоляції його від суспільства і щодо нього слід обрати міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким він повинен нести кримінальну відповідальність, із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1  про відшкодування завданої злочином моральної шкоди в сумі 4 993.13 грн., який підсудний ОСОБА_4  визнав повністю, підлягає до задоволення повністю.

Пунктом 5  постанови  Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 “Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна” передбачено, що при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При визначенні розміру відшкодування спричиненої ОСОБА_1  моральної шкоди суд виходить з того, що внаслідок неправомірних дій підсудного вона зазнала великих фізичних страждань через спричинений ними тривалий і сильний фізичний біль, значних моральних страждань через переживання у зв ’ язку з  ушкодженням здоров ’ я, довготривалі вимушені зміни у її життєвих стосунках та способі життя в зв ’ язку із завданими їй тілесними ушкодженнями.

З врахуванням наведеного, а також - вимог розумності та справедливості, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 , в обсязі 4 993.13 грн.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Керуючись ч.1 ст.1167 ЦК України, ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на

строк 5 (п’ять) років.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох   років  не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:

-повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

-періодично з’являтися   для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

 Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 4 993.13 (чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто три гривні 13 копійок) завданої злочином моральної шкоди.

Речові докази по справі, а саме саморобний ніж, який знаходиться на зберіганні в Турійському районному суді Волинської області, знищити.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_4 залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: