КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.10.2009                                                                                           № 11/222

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Євсікова О.О.

 суддів:            Борисенко  І.В.

          Шипка  В.В.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Кома LTD"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 03.08.2009

 у справі № 11/222 (суддя Смирнова Ю.М.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Кома LTD"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Баккара ЛТД"

 третя особа позивача           Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"           Комунальне підприємство по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс"  

 третя особа відповідача            

 про                                                   зобов"язання вчинити дії

 

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кома LTD" (далі - позивач)  звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Баккара ЛТД" (далі - відповідач) за власні кошти усунути технічне переобладнання (переоснащення) та привести у попередній стан у відповідності до технічного паспорта будинку та поповерхового плану забудови будівлі, такі приміщення: № 135, № 138 у будівлі, розташованій за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 14 літ. А.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення Договору оренди здійснив самовільну заміну лічильника електроенергії, а також внутрішнє переобладнання електропроводки без письмового погодження позивача.

Відповідач проти позову заперечував та вказав, що саме позивач замінював лічильник електроенергії. Позивач є споживачем електроенергії на підставі Договору на користування електричною енергією від 05.12.2008 р. Відповідач вважає, що ним не було вчинено ніяких порушень.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2009 р. у справі № 11/222 (далі – Рішення суду) в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати Рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі позивач (скаржник) посилається на те, що:

- суд першої інстанції під час розгляду вказаної справи зробив необґрунтований висновок щодо належності стану електрообладнання в орендованому приміщенні;

- суд не оцінив факт здійснення відповідачем переобладнання (переоснащення) орендованих приміщень із збільшенням граничної величини сумарної споживаної електричної потужності (договірної потужності), що підтверджується в Акті обстеження № 354/5 від 09.07.2008 р.;

- судом не надано належної оцінки тій обставині, що здійснення відповідачем
переобладнання (переоснащення) призвело до значного збільшення величини потужності електропостачання порівняно з межею, яка встановлювалась у Договорі на постачання електричної енергії № 3003318 від 03.12.2002 р.;

- судом не взято до уваги посилання позивача на факт здійснення відповідачем самовільної заміни електролічильника електроенергії та те, що в акті збереження пломб № 1448/30, в якому зафіксовано факт заміни електролічильника з № 1141 на № 0972448, від імені споживача підписала невстановлена особа.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2009 р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Кома LTD” і порушено апеляційне провадження у справі № 11/222, розгляд апеляційної скарги призначено на 22.09.2009 р.

У судовому засіданні 22.09.2009 р. оголошувалась перерва до 29.09.2009 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2009 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 12.10.2009 р.

Представники скаржника у судовому засіданні 12.10.2009 р. підтримали вимоги апеляційної скарги та просили Рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представники відповідача у судовому засіданні 12.10.2009 р. заперечували проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване Рішення суду як таке, що прийняте з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як підтверджено матеріалами справи, 13.09.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кома LTD" (як орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баккара ЛТД" (як орендарем) було укладено Договір оренди приміщення № 13/09/2005 Л1 (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору орендодавець передає орендарю, а орендар приймає в тимчасове платне користування (оренду) у орендодавця нежилі приміщення № 135, 138 (в літ. А), загальною площею 379,9 кв. м, які розташовані на першому поверсі та в підвалі будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 14 (далі –приміщення, об’єкт оренди).

У п. 6.2 Договору сторони погодили, що строк оренди становить 120 календарних місяців, тобто період, починаючи з дня початку оренди (13.09.2005 р.) до дня закінчення оренди (13.09.2015 р.) включно.

Орендодавець 15.09.2005 р. передав, а орендар прийняв в орендне користування приміщення за Актом приймання-передачі приміщень.

Згідно з п. 2.2 Договору приміщення надається в оренду орендарю для використання в якості салону-магазину предметів інтер’єру.

Орендар зобов’язаний використовувати приміщення відповідно до умов призначення та умов договору (п. п. 8.5 та 11.1.1 Договору).

Відповідно до п. 11.1.13 Договору у разі необхідності орендар зобов’язаний провести ремонт приміщення за власний рахунок; всі плани та проекти щодо ремонту та технічного переобладнання приміщення письмово погоджувати з орендодавцем та відповідними інстанціями.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов’язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється  між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному випадку, це стосувалося Товариства з обмеженою відповідальністю "Кома LTD", яке мало довести неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором оренди щодо погодження технічного переоснащення приміщення.

У Додатковій угоді № 1 від 26.09.2005 р. до Договору сторони погодили, що проведення ремонтних робіт в орендованому приміщенні та зарахування вартості вказаних робіт в якості орендної плати за жовтень, листопад та грудень 2005 року.

Відповідно до ДБН В.2.2-15-2005 (будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення), затверджених наказом Держбуду України від 15.05.2008 № 80 визначено, що технічне оснащення багатоквартирного житлового будинку - інженерні комунікації та технічні пристрої, необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир (загальнобудинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні, обладнання пожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидаляння; пристрої ліфтів, центральних розподільних щитів, елеваторних вузлів, а також елементи благоустрою території).

Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом № 070-80/02 від 12.01.2008 р. повідомило, що за проведеним обстеженням приміщень загальною площею 379,9 кв.м. у будинку № 14 по бульвару Л. Українки, яким користується ТОВ "Баккара ЛТД" за Договором оренди, не виявлено порушень державних будівельних норм, приміщення ремонтувалось в листопаді-грудні 2005 р. згідно з погодженням № 1 від 26.09.2005 р. орендодавця ТОВ "Кома LTD".

У 2007 році Приватним підприємством "Енерго-сервіс" було розроблено електрообладнання для салону "Баккара" по бульвару Лесі Українки, 14 м. Києві.

Державним пожежним наглядом Головного управління МНС України в м. Києві 18.02.2008 р. було видано Дозвіл № 331 на початок роботи магазину штор ТОВ "Баккара ЛТД" за адресою бульвар Л. Українки, 14 в Печерському районі м. Києва.

Відповідач, відповідно до умов Договору, звернувся до позивача з листом № 80 від 09.07.2008 р., в якому просив надати дозвіл на отримання технічних умов на заміну потужності електроустановок в орендованому приміщенні. Проте, матеріали справи не містять та позивачем не надано суду доказів позитивного чи негативного вирішення вищезазначеного звернення відповідача позивачем.

Колегією суддів також встановлено, що між АК «Київенерго» та ГОВ «Кома LTD» укладено Договір на користування електричною енергією № 3003318 від 03.12.2000 р. (надалі – Договір № 3003318 від 03.12.2000 р.) та підписано акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін щодо постачання електричної енергії у приміщення магазину «Бест Лайн» за адресою: м. Київ, вул. Лесі Українки, 14.

Згідно з пунктом 2 Договору електропостачальна організація взяла на себе обов'язок відпускати електроенергію споживачу в межах 5 кВт (приєднаної) дозволеної до використання потужності.

Згідно з додатком 4А «Перелік об'єктів ТОВ «Кома LTD» до Договору № 3003318 від 03.12.2000 р. за адресою м. Київ, вул. Лесі Українки, 14, знаходиться магазин «Баккара».

Пунктом 1.11 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (надалі - Правила) визначено, що у разі передачі електроустановки або її частини в оренду та обумовлення договором оренди передачі орендареві відповідних повноважень щодо врегулювання договірних відносин з електропередавальною організацією та/або постачальником електричної енергії щодо електрозабезпечення орендованої електроустановки або її частини між орендарем та суб'єктами електроенергетики мають бути укладені відповідні договори згідно з вимогами Правил.

У письмових поясненнях (у справі) АК «Київенерго» стверджує, що за період дії Договору № 3003318 від 03.12.2000 р. ТОВ «Кома LTD» як споживач за вказаним Договором не повідомляло АК «Київенерго» про передачу електроустановки за адресою м. Київ, вул. Лесі Українки, 14, в оренду. В свою чергу орендар (за договором оренди № 13/09/2005 Л1 від 13.09.2005 р.) також не звертався до енергопостачальної компанії з метою врегулювання договірних відносин щодо електрозабезпечення орендованої електроустановки.

Колегія суддів відзначає, що умовами Договору оренди не передбачено обов’язку відповідача укласти з енергопостачальною організацією договір на постачання електроенергії.

Крім того, Договором № 3003318 на користування електричною енергією також не передбачено обов’язкового укладення субабонентом споживача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Кома LTD") договору на споживання електроенергії з енергопостачальною організацією, натомість у п. 5.2 вказаного Договору визначено, що взаємостосунки споживача (позивача) із субабонентом регулюються укладеними між ними договорами на постачання електроенергії.  

Пунктом 7.4 Договору передбачено, що витрати на електроенергію орендар оплачує безпосередньо підприємствам, які надають ці послуги на підставі відповідних договорів, або компенсує орендодавцю.

Крім того, у п. 5.2 Договору № 3003318 на користування електричною енергією визначено, що при наявності  споживача (позивача) субабонентів санкції за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності споживачем або його субабонентом нараховується енергопостачальною організацією та пред’являються головному споживачу.

Колегія суддів відзначає, що жодних доказів на підтвердження застосування енергопостачальною організацією до позивача санкцій за перевищення потужності матеріали справи не містять та позивачем не надано.

Колегія суддів бере до уваги, що матеріали справи містять належні і допустимі докази того, що відповідачем здійснено певні зміни технічного стану орендованих приміщень, в т. ч. в системі електроживлення.

Водночас матеріали справи містять докази того, що позивачем було змінено технічний стан приміщень (№ 135, № 138 у будівлі, розташованій за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 14 літ. А.), ще до їх передачі відповідачу згідно з актом прийому-передачі приміщень від 15.09.2005 р.

Так, у вказаному акті зазначено, що відповідачу передано приміщення загальною площею 397,9 м2, а саме:

- центральний зал: на підлозі штучний граніт, великі вітрині вікна – 13 шт., маленькі – 2 шт., колони – 3 шт., стеля – Армстронг з растровими світильниками, система опалення, пожежна сигналізація, система охорони;

- маленький зал: на підлозі штучний граніт, вікна у двір – 2 шт., батареї опалення – 2 шт., система охорони і пожежна сигналізація.

- підсобні приміщення: санвузол, кабінет, підсобка.

- підвал.

Згідно з позовними вимогами Товариство з обмеженою відповідальністю "Кома LTD" просить зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Баккара ЛТД"  за власні кошти усунути технічне переобладнання (переоснащення) та привести у попередній стан у відповідності до технічного паспорта будинку та поповерхового плану забудови будівлі, такі приміщення: № 135, № 138 у будівлі, розташованій за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 14 літ. А.

При цьому позивач не зазначає дату складення технічного паспорта будинку.

Враховуючи, те що позивач у позовних вимогах не вказує, до якого саме стану (згідно технічного паспорту якого року) він просить привести вищевказані приміщення, колегія суддів приходить до висновку про неможливість задоволення позовних вимог, які не можуть бути в подальшому виконані.

При цьому з матеріалів справи (т. с. 2, а. с. 7-10) вбачається, що останній раз технічний паспорт будинку за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 14 літ. А (приміщення: № 135, № 138), було складено 14.02.2002 р. КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна”.

Матеріали справи свідчать, що позивачем ще до передачі відповідачу приміщень згідно з актом прийому-передачі приміщень від 15.09.2005 р. було змінено їх технічний стан порівняно з технічним паспортом будинку від 14.02.2002 р., що підтверджується зокрема висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.12.2009 р. № 465 (т. с. 2, а. с. 8, абз. 4 на звороті).

Крім того колегія суддів відзначає таке.

Як вбачається з отриманих від Відкритого акціонерного товариства «Київпроект» витягів з плану (проекту) забудови будинку - схеми електропроводки першого поверху та підвалу будинку за адресою: м. Київ. бул. Лесі Українки, 14, зокрема, приміщень № 135, № 138 у будівлі, розташованій за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 14, літ. А, зазначені схеми (плани) складені в 1963 р., тобто за 42 роки до передачі відповідних приміщень в оренду. В зазначених схемах, зокрема, на значиться пожежна сигналізація та система охорони.

Відтак, у позивача відсутні підстави вимагати від відповідача привести приміщення до того стану, у якому воно не було передане згідно з актом прийому-передачі приміщень від 15.09.2005 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 779 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.

Обов’язковою умовою покладення відповідальності має бути протиправність дій, безпосередній причинний зв’язок між вчиненими вчиненим правопорушенням і погіршенням. Погіршення є наслідком, а допущення порушення причиною.

Підставою для усунення погіршення є спричинення його внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв’язку між діями однієї сторони та погіршенням майна іншої.

Доказів того, що внаслідок протиправних винних дій відповідача відбулось саме погіршення орендованого майна, позивачем не надано.

Також в порушення ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надані суду належні докази, якими був би зафіксований стан електропроводки на момент передачі приміщення в оренду відповідачу, та доказів, що з моменту передачі приміщення в оренду на даний час стан електрообладнання саме погіршився.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

У зв’язку з відмовою в позові державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підставно покладено на позивача.

Колегія суддів також відзначає, що позивачем (22.09.2009 р.) під час апеляційного провадження було заявлено клопотання про витребування доказів та призначення у справі судової експертизи. А саме відповідача просив:

- витребувати у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Баккара ЛТД" оригінал Додаткової угоди № 1 від 26.09.2005 р., оригінал документу, який би встановив факт звернення позивача до УТА КДР СВП "Енергозбут Київенерго" з необхідністю замінити електролічильник та провести його опломбування;

- витребувати у СВП "Енергозбут Київенерго" оригінал документу, який би встановив факт звернення Позивача до УТА КДР СВП "Енергозбут Київенерго" з необхідністю замінити електролічильник та провести його опломбування;

- витребувати у Відкритого акціонерного товариства «Київпроект» (що знаходиться за адресою: 01030, вул. Богдана Хмельницького, 16-22) належним чином засвідчений витяг з плану (проекту) забудови будинку - схеми електропроводки першого поверху та підвалу будинку за адресою: м. Київ. бул. Лесі Українки, 14, зокрема, приміщень № 135, № 138 у будівлі, розташованій за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 14, літ. А, згідно технічного паспорта будинку та по поверхового плану (проекту) забудови будівлі;

- призначити експертизи за вказаними у даній заяві питаннями:

а) Чи належить підпис на оригіналі листа ТОВ "Кома ЛТД" до УТА КДР СВП "Енергозбут Київенерго" директору ТОВ "Кома ЛТД" - Стариченко Н.А.?

б) Чи здійснено відтиск печатки на оригіналі листа ТОВ "Кома ЛТД" до УТА КДР СВП "Енергозбут Київенерго" саме печаткою ТОВ "Кома ЛТД" ?

в) Чи відповідає стан електропроводки приміщень № 135, 138 у будинку за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 14 плану-схемі, проектним показникам та вимогам електрообладнання цих приміщень № 135, 138, зазначених у проекті будівництва будинку за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 14 на момент прийняття будинку в експлуатацію?

г) Чи належить підпис на оригіналі Додаткової угоди № 1 від 26.09.2005 р. директору ТОВ "Кома ЛТД" - Стариченко Н.А. ?

д) Чи здійснено відтиск печатки на вказаному оригіналі Додаткової угоди № 1 від 26.09.2005 р. саме печаткою ТОВ "Кома ЛТД" ?          

З цього приводу колегія суддів відзначає, що учасники судового процесу вказані документи було частково надали до матеріалів справи.

Сумнівів щодо автентичності вказаних документів у колегії суддів не виникло.

Також колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 32-38, 41-43 ГПК України висновок експерта може бути одним з доказів у господарській справі, який оцінюється за загальними правилами оцінки доказів.

Як встановлено ч. 1 ст. 101 ГПК України, додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Згідно з матеріалами справи, під час її розгляду в суді першої інстанції ані позивач, ані треті особи не заявляли клопотань щодо проведення названих експертиз, хоча цілком мали таку можливість (у період з 03.12.2008 р. по 03.08.2009 р., з урахуванням того, що відбулось шість засідань суду). Всі учасники судового процесу належним чином повідомлялись про розгляд справи. Докази, якими позивач обґрунтовував позовні вимоги, були надані разом з позовною заявою та додатково. Під час розгляду справи в суді першої інстанції питань щодо їх належності і допустимості у учасників судового процесу не виникало.

Відповідно до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 р. N 01-8/2651 „Про деякі питання призначення судових експертиз” судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповіді експерта на запропоновані позивачем питання „а”, „б” не підтверджують і не спростовують наявності змін в технічному стані орендованих відповідачем приміщень.

Питання „в” стосується відповідності стану приміщень, орендованих з 2005 року, проектній документації, складеній в 1963 р., про що зазначалось вище, і не має жодного сенсу для вирішення спору по суті.

В питанні „г” йдеться про те, чи належить підпис на оригіналі Додаткової угоди № 1 від 26.09.2005 р. директору ТОВ "Кома ЛТД" - Стариченко Н.А. Проте, як вбачається з матеріалів справи, на час підписання договору оренди від 13.09.2005 р., Акта прийому-передачі приміщень від 15.09.2005 р., Додаткової угоди № 1 від 26.09.2005 р. директором ТОВ "Кома ЛТД" була Бондарчук Н.В., котра підписувала зазначені документи.

Належних обґрунтованих доводів щодо необхідності дослідження того, чи здійснено відтиск печатки на оригіналі Додаткової угоди № 1 від 26.09.2005 р. саме печаткою ТОВ "Кома ЛТД", позивачем не наведено.

З урахуванням всіх наведених обставин в їх сукупності та наявності у справі достатньої кількості належних доказів для вирішення спору по суті, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання відповідача витребування доказів та про призначення у справі судової почеркознавчої та судової технічної експертиз є необґрунтованими і безпідставними.

При цьому питання, запропоновані позивачем для проведення експертиз, з урахуванням заявлених позовних вимог, не стосуються предмету доказування у даній справі. Відповідно, отримані експертні висновки не мали б значення для суду як докази, що стосуються предмету доказування у справі.

Зважаючи на вищевикладене, у колегії суддів під час перегляду даної справи в апеляційному порядку не виникло питань, які потребують роз'яснення та спеціальних знань, а тому апеляційний суд з урахуванням статті 41 ГПК України залишає клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи без задоволення.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм  внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,  керуючись законом.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи. Інші доводи базуються на обставинах, які не мають значення для спору.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва  у справі № 11/222 від 03.08.2009 р. прийнято після з’ясування обставин, які мають значення для розгляду спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати під час розгляду справи судом першої інстанції правомірно покладено на позивача.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, понесені скаржником при поданні апеляційної скарги зі сплати державного мита, не відшкодовуються та покладаються на апелянта.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 75, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Кома LTD” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва у справі № 11/222 від 03.08.2009 р. – без змін.

2. Матеріали справи № 11/222 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      Євсіков О.О.

 Судді                                                                                          Борисенко  І.В.

                                                                                          Шипко  В.В.