СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
01 серпня 2006 року | Справа № 2-11/9427-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Гонтаря В.І.,
Прокопанич Г.К.,
за участю представників сторін:
позивача: Свиридова Ганна Василівна, довіреність № б/н від 01.08.06, Приватне підприємство "Пантера";
відповідача : Бугло Марина Володимирівна, довіреність № 02.2-9/132 від 13.03.06, виконавчий комітет Ялтинської міської ради;
розглянувши апеляційну скаргу виконавчого комітету Ялтинської міської ради на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 23-30.05-2006 у справі № 2-11/9427-2006 А
за позовом приватного підприємства "Пантера"
(вул. Садова, 52, кв.36,Ялта,98600)
до виконавчого комітету Ялтинської міської ради
(пл. Радянська, 1,Ялта,98600)
про внесення змін до договору
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 23-30.05-2006 у справі № 2-11/9427-2006А позов приватного підприємства "Пантера" до виконавчого комітету Ялтинської міської ради задоволено. Внесені зміни до пункту 1 договору № 93 від 23.09.2004 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, укладений між сторонами у справи, граничний термін договору встановлено до 23.09.2007.
Оскаржувана постанова мотивована Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" і "Про автомобільний транспорт", а також пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, а також статтями 3, 17,94,98,150,160-163 названого кодексу.
17.07.2006 до Севастопольського апеляційного господарського суду у порядку, передбаченому статтею 185 Кодексу адміністративного судочинства України, надійшла апеляційна скарга виконавчого комітету Ялтинської міської ради, в якій сторона просить скасувати постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 23-30.05-2006 у справі № 2-11/9427-2006 А.
Основні аргументи апеляційної скарги полягають в наступному:
- судом першої інстанції безпідставно не враховано, що договір укладався на підставі рішення виконавчого комітету Ялтинської міської Ради № 325 від 14.02.2004 „Про проведення додаткового конкурсу на перевезення автомобільним транспортом”, отже, позивач, приймаючи участь в конкурсі, був усвідомлений, що за наслідком перемоги на конкурсі спірний договір буде укладено строком на один рік. Крім того, плата за участь в конкурсі складалась із розрахунку за один рік дії договору.
- оскільки предметом спору є господарський договір, укладений між юридичними особами, він не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
При прийнятті апеляційної скарги до провадження, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що спірні відносини підлягають розгляду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Дослідивши матеріали справи повторно, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку , що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, як прийнята з порушенням норм процесуального закону і неправильним застосуванням норм матеріального права, виходячи з наступного.
Порушення норм процесуального закону виразилось в тому, що спір необґрунтовано був розглянутий судом першої інстанції в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, а не на підставі норм Господарського процесуального кодексу України.
До адміністративної юрисдикції, в розумінні приписів статей 2,3 Кодексу адміністративного судочинства України, відноситься публічно-правовий спір, в якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тому слід вважати, що до юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають зі здійснення суб’єктами владних повноважень, віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій, а не взагалі всіх функцій, які виконують суб’єкти владних повноважень.
Статтею 3 вказаного Кодексу також встановлено, що адміністративний договір - це дво-або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.
Якщо ж суб'єкти (в тому числі орган державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи), хоча б і на реалізацію своїх повноважень, вільно укладають договір відповідно до норм Цивільного кодексу України, під час укладання такого договору його сторони вільно домовляються про зміст та обсяг прав і обов'язків за договором, можуть відмовитись від його укладання, то такий договір може бути цивільним (господарським), але не адміністративним, оскільки в змісті цього договору відсутні відносини влади і підпорядкування, що є обов'язковими для адміністративного договору, а кожний суб'єкт такого договору виступає як рівний один до одного.
Якщо спірні відносини між сторонами у цих справах мають цивільний характер, таки спори між суб’єктами владних повноважень і господарюючими суб’єктами щодо укладання, зміни, розірвання та виконання господарських договорів не відносяться до компетенції адміністративних судів.
Судовою колегією встановлено, що між приватним підприємством "Пантера" і виконавчим комітетом Ялтинської міської ради існує господарсько-правовій спір, який виник через внесення змін до укладеного між позивачем і відповідачем договору № 93 від 23.09.2004 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на маршруті № 2 „Центр -НБС”.
Таким чином, даний спір не пов`язаний з владними повноваженнями Ялтинської міської ради.
Неправильне застосування норм матеріального права при прийняті оскарженої постанови полягає в наступному.
У відповідності з частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Однак, доказів істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні спірного договору, позивачем надано не було.
Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, строк дії спірного договору згідно пункту 1 договору визначений до 18.11.2005 ( арк.с 5).
З позовом про внесення змін в договір позивач звернувся до місцевого господарського суду тільки 06.05.2006, тобто після закінчення строку дії спірного договору (арк.с. 2)
Згідно пункту 21 спірного договору його дія припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Пролонгація договору його умовами не передбачена.
Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Чинним законодавством не передбачено право внесення змін в договір, строк дії якого вже закінчився, тому у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог.
Довід суду першої інстанції про те, що відповідач надав дозвіл позивачу на здійснення перевезення пасажирів автомобільними транспортом на маршруті № 2 „Центр-НБС” тимчасово до нового конкурсу, а конкурс на дату розгляду справи не відбувся, не може бути прийнятий до уваги судовою колегією, оскільки відповідні зміни до договору сторонами не вносились.
Невідповідність умов договору положенням статті 47 Закону „Про автомобільний транспорт” є підставою для визнання договору в цей частині недійсним. З такою вимогою сторони до господарського суду не звертались. Умови конкурсу, яким визначений строк дії спірного договору в один рік, недійсними у встановленому порядку не визнавались.
Крім того, про проведення конкурсу було оголошено в місцевій печаті (арк.с. 67), де вказувались умови конкурсу і строк, на який планується укласти договір. Позивач прийняв участь в даному конкурсі на підставі вільного волевиявлення (арк..с. 35-37).
Надане позивачем в судовому засіданні апеляційної інстанції доповнення до спірного договору (арк.с. 66) не може бути прийняте судовою колегією в силу статті 101 Господарського процесуального кодексу України, оскільки цей документ підписаний сторонами 01.07.2006, тобто після прийняття рішення суду, що оскаржується в апеляційному порядку.
Крім того, як зазначено вище в постанові, строк дії договору закінчився 18.11.2005, а тому внесення до нього змін 01.07.2006 не породжує правових наслідків для його сторін. Вказану угоду слідує розцінювати як самостійну угоду на перевезення пасажирів автомобільним транспортом строком дії з 01.07.2006 по 31.08.2006.
Враховуючи вищевикладене, постанова господарського суду Автономної Республіки Крим суду від 23.05.-30.05.2006 –скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позовних вимогах.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1, пункт 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Ялтинської міської ради задовольнити.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим відвід 23.05.-30.05.2006 у справі № 2-11/9427-2006 А скасувати.
У позові приватного підприємства "Пантера" до виконавчого комітету Ялтинської міської ради про внесення змін до договору № 93 від 23.09.2004 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на маршруті № 2 "Центр - НБС" відмовити.
Головуючий суддя В.В.Сотула
Судді В.І. Гонтар
Г.К. Прокопанич