ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-13276/08/0470
02 жовтня 2009 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шлай А.В.,
при секретарі Поліщук Л.А.,
за участю
позивача ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини 3054 про визнання дій незаконними, стягнення грошової компенсації,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання дій командування військової частини 3054 незаконними, стягнення з військової частини 3054 кошти, як компенсацію за продовольче забезпечення з 11.03.2000 р. по 18.09.2007 р. в сумі 70370,94 грн., враховуючи у суму компенсації вартості набору продуктів за нормою № 1, виходячи з цін на продовольчі товари, наданих Головним управлінням статистики у Дніпропетровській області та індексу інфляції за даними Державного комітету статистики України. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив дійсну військову службу в управлінні Центрального територіального командування ВВ МВС України на посаді начальника речової служби, перебуваючи на фінансовому і матеріальному забезпеченню у військовій частині 3054. За період служби з 11.03.2000 р. по 18.09.2007 р. у військової частини виникли борги по компенсації за продовольчі пайки в сумі 70370 грн. 94 коп., які не сплачені.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач, належним чином повідомлений про проведення судового засідання, до суду свого представника не направив, про причини неприбуття не повідомив, відзив на позов не надіслав.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України неявка відповідача - суб»єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є підставою для відкладення розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, встановив, що ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу у лавах Збройних Сил України з 01.08.1987 року, з яких - в управлінні Центрального територіального командування ВВ МВС України на посаді начальника речової служби на посаді начальника речової служби з 07.07.1995 р., що підтверджується витягом з його послужного списку. 27.09.2007 року позивач звернувся до управління Центрального територіального командування ВВ МВС України із заявою про виплату компенсації за речове майно та продовольчий пайок. Листом за вих. № 1208 від 17.10.2007 року його повідомлено про можливість проведення виплати до 17.02.2000 року, а з моменту вступу Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року компенсація за речове майно проводиться в натуральних показниках, а продовольство - призупинено.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з приписів ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" у редакції до 03.11.2006 року, якими передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. Проте дію частини другої статті 9 цього Закону призупинено в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців) згідно із Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 р. N 1459-III. Законом України № 328 від 03.11.2006 року внесені зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до яких військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Постанова Кабінету Міністрів України №426 від 29 березня 2002 року "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації" норми продовольчих пайків було визнано такими, що втратили чинність, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію п.2 ст. 9-1 зазначеного Закону. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» частину 2 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині, що передбачала виплату грошової компенсації за речове майно виключена. Закон України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» не скасовано та не визнано неконституційним у встановленому законом порядку.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини 3054 про визнання дій незаконними, стягнення грошової компенсації - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання її копії, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч.5 ст. 186 КАС України без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова складена у повному обсязі 07.10.2009 року.
Суддя А.В. Шлай