П О С Т А Н О В А                

                                                 І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

              м. Донецьк                                                                               19 березня 2009 року

             Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:

                      головуючого судді       Реброва С.О.

                      при секретарі                Преверзевой Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1   до  Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради (надалі -Управління), третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, про визнання незаконними дії суб'єкту владних повноважень та стягнення з Управління на користь позивача недоплаченої суми заборгованості допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 3321 грн. 00 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із позовною заявою, в який вказала, що 16 лютого 2008 року вона народила дитину – ОСОБА_2. В зв'язку з чим вона була відповідачем поставлена на облік, з  квітня 2008 року їй була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Посилаючись на Закон України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Рішення Конституційного Суду № б-рп/2007 від 09.07.2007 вважає, що їй не в повному обсязі була виплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з квітня 2008 року по січень 2009 року.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала в повному обсязі, пояснила, що у листопаді 2008 року вона дізналася, що відповідач повинен сплачувати їй допомогу з 09.07.2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, тому що вона не мала доступу до видань Конституційного суду України. Вона звернулась до відповідача з проханням доплатити їй суми недоотриманої допомоги, але  відповідач своїм листом їй відмовив, тому вона просить поновити їй строк звернення до суду, так як про порушення свого права дізналася тільки отримавши відповідь відповідача, тобто листопаді 2008 року із листа відповідача.  Крім того, просила суд відстрочити сплату судових витрат на строк до ухвалення судового рішення у справі, пославшись на тяжке матеріальне положення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, просив суд розглянути справу за його відсутністю, надав заперечення на позов, відповідно до яких він позов не визнає з наступних підстав.

Допомога по догляду за дитиною до  досягнення нею трирічного віку була призначена у розмірі обумовлених статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», згідно з яким допомога дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість.місяців, але не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2008 року дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Бюджетним кодексом України передбачено, що Закон про державний бюджет України визначає бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України.

Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за керування бюджетними асигнуваннями, а також приймають бюджетні обов'язки та проводять витрати тільки у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом витрат. Виконання ст. 15 Закону України „Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 можливо тільки після внесення змін в обсяг асигнувань та кошторис витрат на вказані цілі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю, проти задоволення позовних вимог  заперечував.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає, задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та здійснює за дитиною догляд. З квітня 2008  ОСОБА_1 призначена допомога по догляду за дитиною по день досягнення нею трирічного віку.

Відповідач на заяву позивача про надання допомоги по догляду за дитиною - до досягнення нею трирічного віку повідомив, що провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, можливо лише після внесення відповідних змін до законодавства та виділення необхідних грошових коштів.

Відповідно до довідки  від  03.11.2008, позивачці було сплачено: за квітень 2008 року - 117грн.00 коп., за травень 2008 року - 130грн.00 коп., за червень 2008 року - 130грн.00 коп., за липень 2008 року - 130 грн.00 коп., серпень 2008 року - 130 грн. 00 коп.,  вересень 2008 року - 130 грн. 00 коп., жовтень 2008 року - 130 грн.  

Частиною першою статті 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХІІ від  21.11.1992 встановлено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Статтею 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»№ 2811-ХП від 21.11.1992. в редакції, що діяла в спірний період, встановлено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»№ 2811- XII від 21.11.1992, в редакції, що діяла в спірний період з 09.07.2007 по 31.12.2007, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»№ 2811-Х11 від 21.11.1992. в редакції, що діяла в спірний період з 09.07.2007 по 31.12.2007, допомога по догляду за дитиною до  досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.                                                                                              

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»№ 489-V від 19.12.2006 затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років з 1 квітня у розмірі 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-У від 19.12.2006 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне  страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та  похованням», здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90,00 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі пункту 14 частини першої статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» № 489-У від 19.12.2006 дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зупинено.

Конституційний Суд України в своєму рішенні № 6-рп від 09.07.2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9,12, 13,14,23,29, 30, 39, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян) зазначив, що зупинення Законом України «Про Державний бюджет України» інших законів України, щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3 частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій та третій статті 95 Конституції України. Зазначеним рішенням визнані неконституційними положення, зокрема, абзацу третього частини другої статті 56 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2007 рік»; пункту 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо встановлення, розміру допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, який неодноразово розглядав питання щодо конституційності положень законів України про Державний бюджет України на відповідні роки, якими обмежуються пільги, компенсації і гарантії, передбачені чинним законодавством для окремих категорій громадян - таке обмеження є недопустимим. Право на соціальний захист громадян України встановлено статтею 46 Конституції України, згідно з якою пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають  забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, у тому числі і для сімей з дітьми.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.

При розгляді справи «Кечко проти України»(заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.

Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду).

У зв'язку з цим. Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України, відповідно до якого встановлена допомога з бюджету і який є діючим та Закону України «Про Державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як спеціальний закон.

Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 «Бурдов проти Росії»).

Як відмічено у Правових позиціях Донецького апеляційного адміністративного суду з питань застосування законодавства України щодо сплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з моменту визнання норми неконституційною, вона втрачає чинність, а тому з 09.07.2007 року відновлено дію статті частини 1  статті 15 Закону України в редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

З таких підстав, право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виникає за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Доводи представника відповідача про відсутність фінансових можливостей держави для здійснення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», є неспроможними, оскільки, з огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення частини першої статті 58 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність. реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів та базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

До 8 липня 2007 року підлягають застосуванню норми статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а з 01.01.2008 розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість  місяців, але не менше 130 гривень.

Все вищеперелічене дає суду право для висновку про те, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити, так як оскільки  дія норм Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» не  розповсюджуються на 2008 рік., та  рішенням Конституційного Суду  від 22.05.2008року № 10-рп, норми Закону України «Про державний бюджет України на 2008рік», стосовно розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не були визнанні неконституційними.                                                                                                                                                                                        

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою суд вважає за можливе, у відповідності зі ст. 88 КАС України, звільнити його від сплати судових витрат на користь Держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 86, 88, 159, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1   до  Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради (надалі-Управління), третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання незаконними дії суб'єкту владних повноважень та стягнення з Управління на користь позивача недоплаченої суми заборгованості допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 3321 грн. 00 коп. -  відмовити

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була, подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.                                                                                                  

Суддя: