Справа № 2-1385/09    

        З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

                                                        І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

м. Донецьк                                                                                               28  вересня  2009 року

Будьоннівський районний  суд м. Донецька в складі:

 головуючого судді :                                           Тараньової В.С..,

 при секретарі судового засідання:                    Рачек А.В.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу  за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

                                                     В С Т А Н О В И В :

10 квітня 2009 року  позивач ОСОБА_1  звернулася до Будьоннівського районного суду м. Донецька  з  позовом  до ОСОБА_2    про розірвання шлюбу, вказавши, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 9 грудня 1989 року, про що у  Старогнатівській селищній раді Тельманівського району  зроблено актовий запис № 25. Від шлюбу мають неповнолітнього сина  – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя не складається у зв’язку з аморальною поведінкою відповідача, частими сварками, відсутністю взаєморозуміння, втратою почуття кохання.    Шлюбні стосунки припинені з 2004 року.  

У попередньому судовому засіданні 20 травня 2009 року  позивачка підтримала свої позовні вимоги в обґрунтування яких дав пояснення аналогічні до вказаних у позовній заяві, а також пояснив, що з 2004 року з відповідачем припинені шлюбні стосунки, відповідач зловживає алкоголем, учиняє сварки, поводиться агресивно.

Позивачка  у судове засідання не з’явилася, надавши суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, вказавши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча  про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином.  Причину неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

    Перевіривши  матеріали  справи в межах заявлених позовних вимог, суд вважає позов обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_2   та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 9 грудня 1989 року, про що у  Старогнатівській селищній раді Тельманівського району  Донецької області зроблено актовий запис № 25, після реєстрації шлюбу ОСОБА_4  присвоєно прізвище ОСОБА_2.

Як вбачається із свідоцтва про народження 1Х-НО № 32, виданого  відділом записи актів цивільного стану Київського району м. Донецька 17 вересня 1993 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.  

Статтею 105 Сімейного Кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.111 Сімейного Кодексу України суд  вживає заходів до примирення подружжя.

 Згідно з  ч. 2 ст. 112 СК України та  постановою  Пленуму Верховного Суду України  від 21 грудня 2007  N 11  п роголошена Конституцією України охорона сім’ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Рішення про розірвання шлюбу суд приймає, якщо його подальше збереження є неможливим, у той час як підставою для встановлення режиму окремого проживання подружжя є неможливість чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно.

Вислухавши  пояснення сторін, оцінивши  надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх  сукупності, суд визнає, що між   подружжям, внаслідок  розладу  виникли погані  стосунки,  з 2004 року вони не проживають  однією родиною,  жоден з  подружжя   не бажає  надалі підтримувати шлюб.  За таких обставин суд дійшов  до висновку, що  спільне  проживання подружжя  не можливе.  Беручи до уваги  сформовані  взаємини  між подружжям, причини  розладу, тривалість  їх окремого проживання, небажання позивача з них надалі підтримувати сімейні стосунки, що суперечитиме інтересам кожного з них, суд вважає, що збереження   їхньої родини стало не можливим.

    При прийнятті  рішення  про розподіл судових витрат та витрат, що сплачуються в дохід держави при реєстрації розірвання шлюбу,  суд  бере до уваги ступінь відповідальності кожного з подружжя в розпаді родини, враховує їхнє  матеріальне становище, інші обставини справи  та  вважає за необхідне  покласти судові витрати на позивача,  витрати, що сплачуються в дохід держави при реєстрації розірвання шлюбу - на відповідача.    

На підставі викладеного , керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 208,209,212,213-215 ЦПК України , ст.ст.105, 109-112 Сімейного Кодексу України,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1     задовольнити у повному обсязі.

Шлюб між ОСОБА_2  та ОСОБА_1, зареєстрований 9 грудня 1989 року у  Старогнатівській селищній раді Тельманівського району  Донецької області,  актовий запис № 25, - розірвати.

При видачі свідоцтва  про розірвання шлюбу:

 стягнути з ОСОБА_2  до доходу держави держмито у розмірі 17 (сімнадцять) гривень, ОСОБА_1  - звільнити від сплати державного  мита.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів, з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяті днів апеляційної скарги.

    У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: