ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2011 р. Справа № 2-а-881/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василенко Г.Ю.,

при секретарі: Мельниченко О.В.,

За участю представників:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Державного казначейства України в Херсонській області в особі управління Державного казначейства в Каланчацькому районі Херсонської області про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні,

встановив:

ОСОБА_4 звернувся до адміністративного суду із позовом до управління державного казначейства у Херсонській області в особі управління державного казначейства у Каланчацькому районі Херсонської області (далі – УДК), в якому просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні у сумі 39123,84 грн. за період з 02 липня 2007 року по 11 листопада 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в день його звільнення, відповідачем не було проведено повного розрахунку, а саме не виплачено в повному обсязі індексацію грошових доходів за період з жовтня 2006 р. по травень 2007 р., у розмірі 258,15грн. Вказує, що відповідач порушив вимоги ст.ст. 116 та 117 КЗпП України, у зв’язку з чим сума коштів за несвоєчасно проведений розрахунок, на думку останнього, становить 39123,84 грн. Просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, просили залишити його без задоволення, посилаючись на те, що при звільненні позивачу була виплачена вся нарахована йому сума. Спір щодо розміру належних позивачу сум під час остаточного розрахунку не виник. Тому вважає доводи позивача безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

ОСОБА_4 знаходився у трудових відносинах з Управлінням Державного казначейства у Каланчацькому районі Херсонської області, на посаді головного казначея. Наказом начальника Управління Держказначейства у Каланчацькому районі № 40 від 27.10.2006 року ОСОБА_4 було оголошено догану. Постановою Каланчацького районного суду Херсонської області від 24.07.2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009 року, наказ № 40 від 27.10.2006 року було скасовано. 02 липня 2007 року наказом №2-к позивача було звільнено з посади головного казначея управління Державного казначейства у Каланчацькому районі Херсонської області за власним бажанням.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року з Управління Державного казначейства у Каланчацькому районі Херсонської області на користь позивача стягнуто 786,93грн. премії та 285, 15 грн. індексації грошових доходів за період з жовтня 2006 року по травень 2007 року. Дана постанова виконана в повному обсязі 13.01.2011 року. Отже, остаточний розрахунок з позивачем був проведений 13.01.2011 року.

Спірні відносини між сторонами виникли навколо обов’язку роботодавця, у випадку несвоєчасного проведення розрахунку при звільненні, виплатити звільненому працівнику середній заробіток за весь час затримки.

Строки розрахунку при звільненні передбачені у ст. 116 КЗпП, в силу якої, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Частина 1 статті 117 КЗпП зазначає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У разі непроведення розрахунку у зв’язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

З матеріалів справи вбачається, спір, що виник між сторонами був врегульований постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року, якою з Управління Державного казначейства у Каланчацькому районі Херсонської області на користь позивача стягнуто 786,93грн. премії та 285, 15 грн. індексації грошових доходів за період з жовтня 2006 року по травень 2007 року.

Тому, згідно зі статтею 117 КЗпП України розмір відшкодування за час затримки розрахунку слід визначити з урахуванням істотності суми заборгованості порівняно із середнім заробітком.

Суд не погоджується з вимогою позивача щодо стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні у сумі 39123,84 грн., оскільки не можна брати за розрахункову величину повну середньомісячну заробітну плату позивача, яка більше ніж у тричі перевищує суму заборгованості із заробітної плати.

Така позиція викладена і в Постанові Верховного суду України від 24 жовтня 2011 року, яку відповідно до ст. 161 КАС України, суд враховує при прийнятті рішення.

Визначаючі розмір суми середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, суд виходить із того, що ця сума має бути співмірною із сумою заборгованості по заробітній платі, тобто із сумою 258,15 грн., а отже зважаючи на це, врахувавши принцип сорозмірності, суд вважає, що стягненню підлягає сума у розмірі 4000,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення 39123,84 грн. задовольнити частково.

Стягнути з управління Державного казначейства в Каланчацькому районі Херсонської області середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні у сумі 4000 (чотири тисячі) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 листопада 2011 р.

Суддя Василенко Г.Ю.