Справа № 2-2105/09
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2009 року Червонозаводський районний суд міста Харкова в складі :
головуючого судді - Андрущенко Н.М.
при секретарі - Абдюшевій Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ВАТ «РОДОВІД БАНК» в особі Відділення «Харківське регіональне управління ВАТ «РОДОВІД БАНК» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
Позивачі звернулись до суду з позовною заявою, в якій просять стягнути з відповідача недоотриманого прибутку (втраченої вигоди) та моральну шкоду за неналежне виконання умов договорів №ДРГ.055.В12-564/12-2007 від 19.12.07 та №ДРГ.055.В12-563/12-2007 від 19.12.07 про строковий банківський вклад.
19 грудня 2007 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК» в особі Відділення «Харківське регіональне управління» ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір №ДРГ.055.В12-564/12-2007 від 19.12.07року про строковий банківський вклад «Карнавал», відповідно до якого Банк прийняв на строковий депозитний рахунок грошову суму у розмірі 50 000,00 грн. Того ж дня між ВАТ «РОДОВІД БАНК» в особі відділення «Харківське регіональне управління» ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_2 укладено договір №ДРГ.055.В12-563/12-2007 від 19.12.07 про строковий банківський вклад «Карнавал». за яким Банком на строковий депозитний рахунок було прийнято 50 000,00грн.
Строк дії договорів №ДРГ.055.В12-564/12-2007 від 19.12.07 та №ДРГ.055.В12-563/12-2007 від 19.12.07року передбачав повернення розміщеного вкладу та процентів 21 грудня 2008 року.
В судовому засідання позивачі позов підтримали та уточнили позовні вимоги, а саме позивач ОСОБА_1 просила стягнути матеріальних збитків у вигляді упущуної вигоди на її користь у розмірі 37 609,34грн., пені у розмірі 927,00грн., моральної шкоди у розмірі 4000,00грн. та судових витрат, які складаються з сум судових витрат у розмірі 639,25грн. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00грн. ОСОБА_2 просить стягнути на його користь матеріальні збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 17 523,12грн.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Зі згоди позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вислухавши позивачів, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову.
Відповідно до ст.ст. 611, 622 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином та в установленому договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
З матеріалів справи вбачається, що 19 грудня 2007 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем був укладений договір №ДРГ.055.В12-564/12-2007 про строковий банківський вклад, за яким вона внесла на рахунок ВАТ «Родовід Банк» 50000гривень строком до 21 грудня 2008року; між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем був укладений договір №ДРГ.055.В12-563/12-2007 про строковий банківський вклад, за яким ОСОБА_2 вніс на рахунок ВАТ «РодовідБанк» 50000 гривень строком до 21 грудня 2008 року.
Відповідно до п. 4.2. Договору, Вкладник мав право вимагати повернення Вкладу до спливу вищевказаного строку.
Умовами розділу 2 Договору передбачено розмір відсоткової ставки за певний строк перебування внесених сум на депозитному рахунку Вкладника.
Позивачі неодноразово звертались до ВАТ «РОДОВІД БАНК» в особі Відділення «Харківське регіональне управління» ВАТ «РОДОВІД БАНК» про дострокове повернення Вкладу та нарахованих відсотків за умовами укладеного Договору (13.10.08 (вх. .№№ 95/1 та 95/2; 21.10.2009 р. (вх. №№ 114 та 113). Однак, дані заяви залишено без розгляду.
Позивач в обгрунутвання заявлених вимог, пояснив що за рахунок відсотків, які нараховувались за умовами строкового банківського вкладу «Карнавал» Відділення «Харківське регіональне управління» ВАТ «РОДОВІД БАНК», здійснювались щомісячні платежі у розмірі 620 доларів США за кредитними зобов’язаннями перед ХВ ВАТ «Сведбанк» за іпотечними договором.
У зв’язку зі зміною економічної ситуації та різкою зміною валютної політики на Україні, що призвело до щоденного зростання як офіційного курсу НБУ так і ринкового курсу долару США, з моменту рішення про повернення суми депозиту та невиконання своїх зобов’язань відповідачем, а саме з 21 жовтня 2008 року, позивачем були понесені значні матеріальні збитки, а саме втрачена вигода від невиконання Договору щодо розірвання відносин за першою вимогою відповідно до п. 2.3 ОСОБА_1 у розмірі 37609,34грн., ОСОБА_2 у розмірі 17523,12грн.
Представник відповідача з приводу неможливості дострокового повернення депозитів за договорами строкового банківського вкладу, у письмових поясненнях посилався на форс-мажорні обставини. Зокрема, за укладеними між позивачем та відповідачем договором, форс-мажорними обставинами визнаются: стихійні лиха, військові дії, зміна законодавства, що зробили неможливим або збитковим виконання банком своїх зобов’язань. Як вбачається з Постанови НБУ №138 від 13.03.09, наданої відповідачем в обгрунтування заявлених заперечень, причиною невиплати за достроковим зверненням позивачів був не форс-мажор, а погіршення з жовтня 2008 року фінансового стану Банку, зниження рівня його ліквідності, недостатній обсяг коштів на кореспондентському рахунку банку внаслідок прорахунків в управлінні активами та пасивами банку. Грошові кошти, які були розміщені позивачами за Договорами про строковий банківський вклад 13.12.08 та були спрямовані для одержанню доходу є власністю вкладників. Пунктом 5.2 договору, обумовлює межу пені , яку Банк має виплатити вкладнику у разі порушення Банком договору тому розрахована банком сума 927,00 грн – то є сума пені, яку Банк мав би заплатити, якщо б позивач вимагав цього.
Відповідно до п. 2.8 Договору у разі зміни економічної ситуації України, кон’юктури ринку...банк має право ініціювати зміну умов договору,- за 10 днів до введення у дію нових умов договору інформувати вкладників, підписати додаткову угоду про зміни. У разі відмови клієнта – розірвати договір.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов’язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, як то відшкодування збитків та моральної шкоди.
Зокрема, статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов’язання, повинен відшкодувати кредиторові завдану шкоду. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, які існували на день добровільного задоволення боржником вимог кредитора в місці, де зобов’язання повинно бути виконано, в разі якщо вимога не виконана добровільно – в день подання позову. При визначенні недоотриманого прибутку (втраченої вигоди) враховуються заходи, які були вжиті кредитором відносно їх отримання. Такими заходами є заяви від 06.10.2008 р. та від 21.10.2008 р. як свідчення мого намагання отримати депозитний вклад відповідно до умов Договору до закінчення строку його дії.
Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання за вимогою кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (втрачена вигода).
Підставою цивільно-правової відповідальності є порушення суб’єктивного цивільного права особи, як то порушення договору. При цьому для застосування цивільно-правової відповідальності необхідна наявність наступних умов: протиправність порушення суб’єктивних цивільних прав; наявність збитків (за деліктними зобов’язаннями - шкоди); причинного зв’язку між порушеними суб’єктивними правами та збитками (шкодою); вина порушувача. Так, протиправністю є таке порушення суб’єктивних цивільних прав, яке допущено особою, при виконанні власного права, що вийшло за межі закону або договору як то дія або бездіяльність – неналежне виконання умов Договору Відділенням «ХРУ» ВАТ «РОДОВІД БАНК». Збитки з негативними наслідками у майновій сфері потерпілого визвані неправомірною поведінкою відповідача. Одним з видів яких є втрачена вигода (недоотримані прибутки), тобто прибутки, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено. При визначені втраченої вигоди враховуються заходи, які прийняті кредитором по отриманню недоотриманих прибутків.
Дії Банку по невиплаті вкладу на першу вимогу вкладника протиречить ст. 1060 Цивільного Кодексу та порушує права громадян як споживачів.
Статями 1166 та 1167 Цивільного кодексу України визначено загальні підстави відшкодування заподіяної особі моральної (немайнової) та матеріальної шкоди. Так, матеріальна або моральна шкода, завдані неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відтак, з урахуванням наведеного, протиправна поведінка відповідача призвела до настання моральної та матеріальної шкоди, а по-друге, його вина у цьому наведена вище.
Моральною шкодою є втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
В обґрунтування вимог по стягненню моральної шкоди позивачем ОСОБА_1 зазначено про понесення фізичних, духовних та психологічних страждань, погіршення стану здоров’я. Для поновлення життєвої рівноваги та фізіологічного стану ОСОБА_1 придбала путівку до лікувально-оздоровчого закладу – санаторію “Рубін”, м. Трускавець, де перебувала з 14.02.09 по 06.03.09.
Відповідно до п.п. 4.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 “Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” – шкода, заподіяна громадянину, підлягає відшкодуванню : лише особою, яка її спричинила; наявності протиправної поведінки з боку відповідача; наявність вини особи, яка заподіяла шкоду; безпосередній причинно-наслідковий зв’язок між діями особи, яка заподіяла шкоду, та заподіяною шкодою.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88 ЦПК України, статтями 1046, 1049 ЦК України, суд
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ВАТ «РОДОВІД БАНК» в особі Відділення «Харківське регіональне управління ВАТ «РОДОВІД БАНК» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди задовольнити.
Стягнути з ВАТ «РОДОВІД БАНК» в особі Відділення «Харківське регіональне управління ВАТ «РОДОВІД БАНК» на користь ОСОБА_1 втрачену вигоду у розмірі 37 609,34грн., пені у розмірі 927,00грн., моральну шкоду у розмірі 4000,00грн., судових витрат у розмірі 639,25грн. - судового збору та 30,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільно справи.
Стягнути з ВАТ «РОДОВІД БАНК» в особі Відділення «Харківське регіональне управління ВАТ «РОДОВІД БАНК» на користь ОСОБА_2 витрачену вигоду у розмірі 17 523,12 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області, заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Червонозаводського районного суду м. Харкова. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
СУДДЯ :
Рішення набрало чинності, оригінал знаходиться в справі суду.
Вірно : Суддя : Секретар :
- Номер: 6/266/37/16
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-2105/09
- Суд: Приморський районний суд м. Маріуполя
- Суддя: Андрущенко Н.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 14.03.2016
- Дата етапу: 24.03.2016