Справа №2-15/07

            НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ                                                                                                                                              ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

м. Нововолинськ                                                                                12 лютого 2007 року

Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням

судді                                   Ференс-Піжук О.Р.

за участю секретаря                       Тимовської Н.В.

представника позивача       ОСОБА_1

представника відповідача    Генсецького О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Нововолинську про відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

19 жовтня 2006 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Нововолинську (далі Фонд) про стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 22 травня 2001 року під час виконання трудових обов'язків на шахті № 5 "Нововолинська", де він працював ІНФОРМАЦІЯ_1, з ним стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, і йому висновком МСЕК від 17 серпня 2004 року встановлено 75% втрати працездатності безстроково. Просив стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 56250 грн.

Під час розгляду справи представник позивача ОСОБА_1 змінив позовні вимоги, виходячи з 50% втрати працездатності, встановлених позивачу в зв'язку з травмою на виробництві та мінімального розміру заробітної плати, який з 01 січня 2007 року становить 400 грн. і просить відшкодувати моральну шкоду в розмірі 40000 грн.

Пояснив, що ОСОБА_2 був травмований на виробництві під час роботи на шахті № 5 "Нововолинська" ІНФОРМАЦІЯ_2, 22 травня 2001 року. 24 травня 2001 року складено акт про нещасний випадок форми Н-1.

Висновком Волинської міжрайонної тубофтальмологічної МСЕК від 17 серпня 2004 року позивачу встановлено 75% втрати працездатності безстроково

2

- в т.ч. - 50% по виробничій травмі та 25% по професійному захворюванню.

Вважає, що окрім отриманих ОСОБА_2 страхових виплат в зв'язку з травмою

лівого ока під час виконання трудових обов'язків позивач має право на

відшкодування моральної шкоди, яка полягає у важких фізичних, душевних,

психічних стражданнях, завданих йому каліцтвом. При цьому посилається на

акт № 9 амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи від 17 січня

2006 року в якому зазначено, що гр-ну ОСОБА_2 було завдано моральну шкоду,

яка за своєю глибиною є важкого ступеню. Просить позов задоволити і

стягнути з відповідача на користь позивача 40000 грн. моральної шкоди.

Представник відповідача Генсецький О.В. позов не визнав, посилаючись на п.27 ст.77 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" та на п.22ст.71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", якими дія частини третьої ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі Закон), зупинена. Зазначив, що не діють і інші статті Закону в частині відшкодування моральної шкоди. Пояснив, що моральна шкода відшкодовується Фондом за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної шкоди і за поданням відповідного висновку медичних органів. Вважає, що акт амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи, якою позивачу встановлено наявність моральної шкоди, датований 17 січня 2006 року, не може слугувати висновком медичних органів, а тому просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, перебуваючи в трудових відносинах з шахтою № 5 "Нововолинська", і працюючи ІНФОРМАЦІЯ_1 дільниці, 22 травня 2001 року отримав виробничу травму

- проникаюче поранення лівого ока.

По даному факту, 24 травня 2001 року було складено акт ф.Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (а.с.7-8).

Висновком Волинської міжрайонної тубофтальмологічної МСЕК від 17 серпня 2004 року, позивачу ОСОБА_2 встановлено 75% втрати працездатності безстроково в т.ч. 50% - по виробничій травмі та 25% в зв'язку з професійним захворюванням.

Вказані обставини підтверджуються копіями актів форми Н-1, висновком МСЕК, медичним заключениям Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім В.П. Філатова (а.с.6).

Згідно постанови відділення Виконавчої дирекції ФСНВ у м.Нововолинську від 17 вересня 2001 року за НОМЕР_1 позивачу ОСОБА_2 як потерпілому на виробництві, призначено страхові виплати в зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві.

3

Відповідно до ст.ст. 21,28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", усі страхові виплати, включаючи і виплату за моральну шкоду, здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

У акті № 9 від 17 січня 2006р. амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи зазначено, що ОСОБА_2 було завдано моральну шкоду, до якої призвела моральна втрата за двома її видами з рядом ознак фізичних та моральних страждань (у вигляді втрати зору із порушенням зору на другому оці, тривалого болю, власних емоційних переживань), які спричинили соціально-психологічні наслідки певних форм та ознак (втрата звичного ритму життя, можливості реалізовувати власні наміри і плани).

За шкалою оцінки видів моральної втрати, завдана ОСОБА_2 моральна шкода за своєю глибиною, є важкого ступеню.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача Генсецького О. щодо невідповідності зазначеного акта висновку медичних органів, оскільки саме в цьому акті комісійної експертизи, яка проводилась в медичній установі - Волинській обласній психіатричній лікарні № 1, міститься висновок про завдану позивачу моральну шкоду, внаслідок травми, отриманої на виробництві.

Поряд з цим, представник відповідача, заперечуючи позов посилається на п.27 ст.77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", яким дія ст. 34ч.З Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди з 01 січня 2006 року, зупинена, як і зупинена з 01 січня 2007 року на підставі п.22 ст.71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік".

Суд, проаналізувавши докази, що є в матеріалах справи, не може погодитися з такими доводами відповідача, з огляду на слідуюче.

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування), положення частини третьої статті 34 Закону України "Про державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...", треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності. Зазначене положення не виключає

4

обов'язку Фонду відшкодувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва в інших випадках, коли здійснення права застрахованих на відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди, заподіяної умовами виробництва, має забезпечуватися Фондом на підставі статтей 1, 5, 6, 13, 21 та частини третьої статті 28 цього Закону всім потерпілим, у тому числі в разі тимчасової стійкої часткової чи повної втрати професійної працездатності.

Таким чином, правова норма, викладена у частині третій ст.34 Закону, стосується випадку, коли заподіяна шкода не спричинила втрати потерпілим працездатності, а отже, у даному випадку, коли потерпілому встановлено 50% втрати професійної працездатності, висновок медичних органів про заподіяння йому моральної шкоди є зайвим, тому що право на відшкодування моральної шкоди у позивача ОСОБА_2 виникло з моменту встановлення йому втрати професійної працездатності, тобто з 17 серпня 2004 року. В зв'язку з цим посилання представника відповідача на Закони України "Про державний бюджет України на 2006 рік" та "Про державний бюджет України та 2007 рік", є безпідставним.

Враховуючи наведене, даючи аналіз зібраним та дослідженим в судовому засіданні доказам, суд дійшов висновку, що позивач набув права на відшкодування відповідачем моральної шкоди, завданої травмуванням на виробництві.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи те, що позивач отримав важку травму лівого ока, проникаюче поранення рогівки травматичну катаракту (а.с.6), в зв'язку з чим проведена операція. Тривалий час позивач перебував на лікуванні, що підтверджується медичним заключениям Інституту очних хвороб ім.Філатова. Позивач є інвалідом другої групи від трудового каліцтва, йому протипоказана важка фізична праця. Втрата здоров'я призвела до втрати нормальних життєвих зв'язків, незручностей в побуті і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, а тому виходячи із характеру душевних страждань ОСОБА_2 та із засад розумності і справедливості, суд вважає, що до стягнення підлягає 30000 грн. моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 213, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. 1, 5, 6, ст. 13, 21, ч.Зст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", суд

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Нововолинську в користь ОСОБА_2 30000 (тридцять тисяч) гривень моральної шкоди.

5

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляції до апеляційного суду у Волинській області протягом 20-ти днів після подачі заяви про оскарження рішення суду, яка подається протягом 10-ти днів після його проголошення.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий    підпис

Згідно з оригіналом                             

Суддя О.Р.Ференс-Піжук