НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2007 року справа № 1-36-07 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням
судді - Федонюк С.Ю.,
при секретарі - Навроцькій М.Р.,
за участі прокурора - Сліпчука О.М.,
потерпілого - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нововолинську
кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Нововолинська Волинської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою , неодруженого , непрацюючого, інваліда 3 групи, не судимого згідно ст.89 КК України, проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.187 КК, ч.З ст.357 України,
встановив:
Підсудний ОСОБА_2 16 листопада 2006 року близько 23.00 год. біля будинку № 13 по вул. Винниченка в м.Нововолинську , перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, з метою заволодіння майном , вчинив напад на потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_3, нанісши ОСОБА_1 тілесні ушкодження , які відносяться до категорії легких , що спричинили короткочасний розлад здоров"я, та відкрито заволодів належними йому грошима в розмірі 200 польських злотих, 180 доларів США, золотим перснем вартістю 800 грн., що з урахуванням курсу гривні до іноземних валют становить всього на суму 2047,97 грн., а також заподіявши потерпілому ОСОБА_3 середньої ступені тяжкості тілесні ушкодження , та відкрито заволодівши його грошима в розмірі 500 польських злотих та 180 гривень , усього на суму 1027,43 грн .
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково, заперечивши нанесення потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Підсудний показав, що ввечері 16 листопада 2006 року познайомився із потерпілими - громадянами Польщі, які знаходилися в барі "Шинок", і разом з ними вживав спиртні напої. Під час розмови один з потерпілих - ОСОБА_3 образив його, тому вирішив почекати поляків поблизу бару і їм помститися.
2
Після 23.00 години , коли потерпілі вийшли з "Шинка", біля будинку № 13 по вул.Винниченка, вчинив розбійний напад на потерпілих, вдаривши ногою по нозі ОСОБА_3, а коли той впав, то наніс кілька ударів кулаком по обличчю ОСОБА_1,який також упав і не робив опору. Після цього обшукав потерпілих і викрав усе, що було в їх кишенях та зняв золотий перстень з руки ОСОБА_1. Все викрадене швидко сховав у свої кишені і побіг в напрямку вулиці Гагаріна, де при світлі побачив, що викрав гроші - у гривнях, злотих та доларах, а також особисті документи і пластикову банківську картку. Перстень згубив по дорозі, коли втікав з місця злочину. Через деякий час звернувся в органи міліції з явкою із зізнанням, щиро розкаюється, просить вибачення у потерпілих та обіцяє більше протиправних дій не вчиняти.
Винність ОСОБА_2 у вчиненні розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підтверджується сукупністю досліджених доказів по справі.
Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив показання підсудного щодо нанесення потерпілим тілесних ушкоджень у вечірній час 16 листопада 2006 року поблизу бару "Шинок" , однак ствердив, що на його думку підсудний не один вчиняв розбійний напад, так як в той момент, коли вони йшли з бару, ОСОБА_2 стояв з двома іншими незнайомими чоловіками. Потерпілий показав, що після перших ударів в обличчя втратив свідомість і тому не може точно пригадати усіх деталей даного злочину. Ствердив, що коли опритомнів,то він і його брат виявили пропажу усіх грошей та документів , що були при них, а також була викрадена його золота обручка вагою 8 г . Матеріальні збитки становлять всього на суму 3075,40 грн., однак цивільні позови до підсудного не заявляли. На даний момент потерпілий просить ОСОБА_2 суворо не карати, дати йому шанс виправитися і добровільно відшкодувати завдані збитки .
З оголошеного в судовому засіданні протоколу допиту потерпілого ОСОБА_3 ( а.с.21-22) вбачається, що підсудним ОСОБА_2, було вчинено розбійний напад на нього та брата , під час якого підсудним завдано ударів ногою по його нозі, а також відкрито викрадено його 500 злотих і 180 грн. Гроші знаходились в документах. В результаті злочину потерпілий отримав значне ушкодження здоров"я.
Згідно протоколу пред"явлення фотознімків для впізнання від 03.12.2006 р. (а.с.23-24) потерпілий ОСОБА_3 вказав на фотографію підсудного як на особу, що вчинила напад 16 листопада 2006 р.
З протоколу відтворення обстановки і обставин події від 21.12.2006 р. з фототаблицями (а.с.50-51) вбачається, що підсудним точно вказано на місце та обставини скоєння ним розбійного нападу на польських громадян .
Висновком судово-медичного експерта № 911 від 11 грудня 2006 р. (а.с.59-60) встановлено, що ОСОБА_1 нанесено тілесні ушкодження у вигляді синця на нижній повіці правого ока, на правій щоці, забита рана в ділянці правого крила носа, на верхній губі справа , які за
3
ступенем тяжкості відносяться до категорії легких та легких тілесних ушкоджень,що спри чинили короткочасний розлад здоров"я.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 912 від 08.12.2006 р. (а.с.64-65) у потерпілого ОСОБА_3 виявлено закритий перелом зовнішньої кісточки лівого гомілково-ступневого суглобу без зміщення, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості по тривалості розладу здоров"я. Утворення даного ушкодження внаслідок падіння на тверде покриття з висоти власного зросту - виключається, що спростовує твердження підсудного про те, що перелом суглобу в потерпілого утворився безпосередньо не від його удару , а від падіння на землю.
Таким чином, дослідженими та оціненими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_2 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров"я осіб, які зазнали нападу. Його дії суд кваліфікує за ч.1 ст.187 КК України.
Досудовим слідством підсудному інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч.З ст.357 КК України , а саме - незаконне заволодіння шляхом відкритого викрадення паспортами та іншими важливими особистими документами потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_1. Однак в судовому засіданні підсудний заперечив свою вину у вчиненні даного злочину, пояснив, що не мав прямого умислу на заволодіння саме документами потерпілих, які для нього не представляли жодної цінності, оскільки мав намір викрасти лише гроші та цінні речі, зокрема золотий перстень. Брав усе, що було в кишенях, так як було темно і думав, що в паспортах теж є гроші.
З показань потерпілих вбачається, що дійсно гроші в них знаходились і в гаманці, і в паспортах.
Оскільки інших доказів , які спростували би показання підсудного, слідством не надано, тому приймаючи до уваги відсутність доказів прямого умислу ОСОБА_2, спрямованого на викрадення паспортів або інших важливих документів, суд виправдовує підсудного за ч.З ст. 357 КК України .
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, слід визнати щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину, про що свідчить протокол явки із зізнанням (а.с.12).
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення підсудним злочину в стані алкогольного сп"яніння.
Судом враховано ступінь тяжкості наслідків, що настали для потерпілих, дані, що характеризують особу підсудного, ступінь його небезпечності для суспільства . ОСОБА_2 вважається не судимим згідно ст.89 КК України, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів , пов"язаних із заволодінням чужим майном (а.с.74,79-81), не відшкодував завдані потерпілим збитки, має постійне місце проживання (а.с.76,78), характеризуються позитивно (а.с.82), являється обмежено працездатним , інвалідом III групи з дитинства по зору (а.с.75), а також судом враховано думку потерпілого, який просив суворо не карати підсудного.
4
При призначенні покарання суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості та характер вчиненого ОСОБА_2 злочину, що відноситься до категорії тяжких , також враховує дані про особу винного, та приймаючи до уваги пом'якшуючі і обтяжуючі покарання обставини, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_2 покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Суд приходить до висновку, що підсудному слід обрати міру покарання у вигляді позбавлення волі .
Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст.81 КПК України.
Керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України, суд,
засудив :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, та призначити йому міру покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
За ч.З ст.357 КК України ОСОБА_2 виправдати.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.
Речові докази - особисті документи - залишити потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_1.
Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
На вирок може бути подано апеляції до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий підпис
Зоригіналом згідно
Суддя С.Ю.Федонюк