Справа № 1-118/09

ВИРОК

  Іменем        України

9  жовтня 2009 року                                                                          Яготинський районний суд

Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Ковряк О.О.

за участю прокурора Карповича Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин  Київської області справу про обвинувачення  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3,  не одруженого, працюючого водієм  Яготинської експлуатаційної дільниці «ТМУВГ»,  мешканця  ІНФОРМАЦІЯ_4,  не судимого

 в злочині, передбаченому  ст. 358 ч.3  КК України

В  С Т А Н О В И В:

     Підсудний ОСОБА_1 використав завідомо підроблений документ.

             Злочин вчинений за таких обставин.

             ОСОБА_1 з 11 червня 2007 року по 24 липня 2007 року пройшов курс навчання в  Яготинському спортивно-технічному клубі  товариства сприяння оборони України, що знаходиться за адресою: м Яготин вул. Незалежності 168 Київської області за програмою підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів категорії  «Е» в навчальній групі № 38. Після цього, перед здачею внутрішніх іспитів у вищевказаній установі  ОСОБА_1  приблизно 26 липня 2007 року в першій половині дня діючи умисно та з метою використання завідомо підробленого документу подав до Яготинського спортивно-технічного клубу товариства  сприяння оборони України завідомо неправдиву довідку, в якій зазначалося, що він згідно наказу ВАТ «Яготинське» № 44 від 5 травня 2003 року працює на посаді водія і за ним закріплений автомобіль НОМЕР_1 та що він має безперервний стаж водія 6 років. Вказана довідка надала йому право скласти внутрішні іспити у вищевказаній установі за програмою підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів категорії «Е». Використавши завідомо неправдиву довідку та склавши відповідні іспити в Баришівському РЕВ 1-го МРВ ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_1 3 серпня 2007 року отримав посвідчення водія категорії «ВЕ», «С1Е», «СЕ», «D1Е», «DЕ»  серії АIВ № 110698.

     Підсудний в судовому засіданні вину визнав та показав, що в 2000 році після закінчення навчання в професійно-технічному училищі м. Яготина  вперше отримав посвідчення водія категорії «С». В 2004 році він влаштувався на роботу водієм в Яготинську експлуатаційну  дільницю «Трубізьке міжрайонне управління водного господарства». На початку літа 2007 року ОСОБА_1  вирішив  пройти  курс навчання водіїв транспортних засобів категорії «Е» в Яготинському спортивно-технічному клубі товариства сприяння оборони України, маючи намір  отримати посвідчення водія професіональної категорії. Зібравши всі необхідні для цього документи, він подав їх до Яготинського СТК та в період з 11 червня 2007 року по 24 липня 2007 року  пройшов курс навчання у вищевказаній установі. Після чого 26 липня 2009 року в день здачі іспитів у Яготинському СТК ТСО України при перевірці  наявності всіх  документів йому повідомили, що довідка з місця роботи про те, що він має  водійський стаж була недійсною, оскільки прострочена. В цей час до нього підійшов наглядно знайомий йому чоловік на ім’я Володимир і запропонував свою допомогу, повідомивши, що  у нього є  чистий бланк довідки з печаткою, штампом та друкованим текстом, яку  залишиться лише  заповнити. Після чого ОСОБА_1 погодився на  дану пропозицію та назвав  Володимиру свої анкетні дані. Через декілька хвилин останній надав ОСОБА_1 довідку і він ознайомившись з нею  віддав її  керівництву Яготинського СТК, після чого був

2

допущений до складання внутрішніх іспитів та в подальшому  склав іспити  в Баришівському МРЕВ, отримавши 3 серпня 2007 року посвідчення водія категорії «ВЕ», «С1Е», «СЕ», «D1Е», «DЕ»  серії АIВ № 110698.

    Щиро кається у скоєному,  просить суворо не карати.

            Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильність розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, суд вважає вину ОСОБА_1 доведеною, а дії його за ст. 358 ч.3 КК України кваліфікованими вірно, так як він використав завідомо підроблений документ.

    Призначаючи покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу ОСОБА_1,  який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, по місцю проживання та місцю роботи характеризується позитивно, щиро кається у скоєному та вважає, що міру покарання йому необхідно обрати у вигляді штрафу в межах санкції статті, що передбачає відповідальність.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                                 ЗАСУДИВ:

    ОСОБА_1 визнати винним за ст.  358 ч.3 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у вигляді штрафу, стягнувши з нього на користь держави   650  (шістсот п’ятдесят) гривень.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню:  підписка про невиїзд.

Речовий доказ по справі: довідку, видану ВАТ «Яготинське» на ОСОБА_1, вилучену в Баришівському МРЕВ - залишити  в  справі.

Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області протягом 15 (п’ятнадцяти діб) з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляції.

                 Суддя                                                                         Литвин Л.І.