Новоодеський районний суд Миколаївської області

м. Нова Одеса, вул. Центральна, 190, 56600, (05167) 2-13-62

Справа №2 «а»-500/2010

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 липня 2010 року

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Гажі О.П.

при секретарі Шведовій Я.О.

з участю: позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

17.03.2010 року позивач звернувся в Новоодеський районний суд з вищевказаним адміністративним позовом до відповідача.

В обґрунтування своїй позовних вимог позивач зазначив, що 22.12.2009 року у відношенні нього інспектором ДПС Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2 винесена постанова ВЕ №030111 від 22.12.2009 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

Цією постановою, за скоєння цього порушення його було піддано покаранню у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Підставою для винесення постанови був складений у відношенні нього протокол про адміністративне правопорушення ВЕ №095030 від 22.12.2009 року, в якому зазначено, що він нібито 22.12.2009 року, о 17 годині 35 хвилин, на 190 км автодороги Ульянівка - Миколаїв, керуючи автомобілем «ВАЗ 2107», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснив обгін транспортного засобу на пішохідному переході, позначеному знаком 5.35.1 -5.35.2, чим порушив п.14.6 «в» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.

Не заперечуючи факту керування автомобілем та зупинки працівниками ДАІ, позивач зазначив, що зазначене в постанові правопорушення не скоював, дії працівників ДАІ вважає упередженими, незаконними.

Пояснив, що працівники ДАІ, зупинивши його автомобіль пояснили, що він перевищив швидкість, з чим він не погодився. Після цього вони записавши його анкетні дані та заставивши підписати чистий бланк протоколу, не вручивши йому другого екземпляру, відпустили його, а самі поїхали, поспішаючи на дорожньо-транспортну пригоду, про яку їм повідомили по телефону.

Через час, 15.03.2010 року, він отримав з ДВС повідомлення про накладення на нього штрафу і отримав там копію постанови, з якої взнав що його притягнуто до відповідальності на скоєння обгону на пішохідному переході, якого він не вчиняв.

Зазначив, що на тому місці, де його запиняли працівники міліції взагалі відсутній пішохідний перехід.

Постанову про притягнення його до відповідальності, з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень – вважає протиправною, незаконною.

Посилаючись на викладене, просить суд поновити йому пропущений з поважних причин строк для звернення до суду за захистом порушених прав, та винести рішення яким скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу в сумі 425 гривень.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на свою невинність в порушені правил дорожнього руху, безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача – УДАІ УМВС України в Миколаївській області в судове засідання вдруге, повторно не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду справи.

На адресу суду від представника відповідача надійшла письмова заява, в якій він адміністративний позов не визнав, посилаючись на свою зайнятість по службі, просить суд розглянути справу у його відсутність.

Представник УДАІ УМВС України в Миколаївській області в своїй заяві – відзиві на адміністративний позов, посилаючись на факт скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ст.122ч.2 КУпАП та на правомірність дій працівника ДАІ, додержання ним всіх вимог законодавства при виявлені та фіксації цього правопорушення, додержання законності при винесені постанови, на законність і правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 425 гривень, просить суд в задоволені позову відмовити.

Справа у відповідності до вимог ч.4 ст.128 КАС України розглянута у відсутність представника відповідача – суб’єкта владних повноважень, на підставі наявності в матеріалах справи достатніх доказів про права та взаємовідносини сторін.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню. Цей висновок суду грунтується на наступному:

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні обставин справи, 22.12.2009 року у відношенні позивача інспектором ДПС Коблевської роти УДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2 винесена постанова ВЕ №030111 від 22.12.2009 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

Цією постановою, за скоєння цього порушення позивача було піддано покаранню у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Підставою для винесення цієї постанови був складений у відношенні позивача протокол про адміністративне правопорушення ВЕ №095030 від 22.12.2009 року, в якому зазначено, що позивач 22.12.2009 року, о 17 годині 35 хвилин, на 190 км автодороги Ульянівка - Миколаїв, керуючи автомобілем «ВАЗ 2107», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснив обгін транспортного засобу на пішохідному переході, позначеному знаком 5.35.1 -5.35.2, чим порушив п.14.6 «в» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.

З обставин викладених в позові і пояснень позивача, які він дав в судовому засіданні вбачається, що позивач не вчиняв зазначеного в протоколі і постанові правопорушення, не визнає своєї провини в інкримінованому йому правопорушенні.

Згідно з позовом, позивач заперечує факт порушення ним ПДР України і вчинення обгону іншого транспортному засобу на пішохідному переході, пояснюючи, що в тому місці де його запиняли працівники ДАІ взагалі немає пішохідного переходу. Причину зупинки працівники пояснили нібито перевищенням швидкості, з чим він не погодився.

Суд зазначає, що дії працівника ДАІ по притягненню позивача до адміністративної відповідальності і складанню у відношенні останнього процесуальних документів являються протиправними, такими що не відповідають вимогам чинного законодавства.

По-перше, з обставин справи вбачається, що другий екземпляр протоколу про адміністративне правопорушення і копія постанови про притягнення позивача до відповідальності останньому в порушення вимог КУпАП не вручалися.

Крім того, в постанові не зазначено точне місце вчинення правопорушення.

Позивач заперечує свою провину у скоєні правопорушення, а доказів його вини відповідачем суду не надано.

Аналізуючи та оцінуючи в судовому засіданні обставини викладені в позові, пояснення позивача, порівнюючи їх з обставинами, викладеними в постанові про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що постанова винесена без дотримання вимог ст. 283 КУпАП, а тому ця постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути законною(ст.245 КУпАП).

Позивач в судовому засіданні обґрунтував свої дії, як водія автомобіля, а відповідачем доводи викладені позивачем в його позові ніякими доказами в судовому засіданні не спростовані.

Суд зазначає, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Обов’язок доведення вини особи у скоєнні правопорушення, інших обставин події правопорушення, що мали місце, покладено на суб’єкта владних повноважень. Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь обвинуваченого.

З матеріалів справи вбачається, що вини позивача у скоєні ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП не доведено і, в судовому засіданні відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано доказів правомірності свого рішення в заперечення позовних вимог.

Тому, проаналізувавши та оцінивши дослідженні в судовому засіданні фактичні обставини справи, в тому числі і той факт, що позивач не визнав своєї вини у скоєні цього правопорушення, суд приходить до висновку, що докази вини позивача в порушенні ним п.14.6 «в» ПДР України відсутні.

За таких вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що постанова, якою позивача визнано винним за ч.2 ст.122 КУпАП і піддано штрафу в розмірі 425 гривень, в урахуванням вищевикладених обставин, являється незаконною.

Виходячи з вимог і приписів ст.ст.105ч.3-4, 162 КАС України, суд приходить до висновку, що вищевказана постанова інспектора ДПС Коблевської роти УДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2 ВЕ №030111 від 22.12.2009 року про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, було піддано покаранню у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, через її незаконність – підлягає скасуванню.

Справа у відношенні позивача розглянута і постанова про притягнення його до відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП винесена у відсутність позивача.

З обставин справи вбачається, що копію постанови позивач отримав у ВДВС Ново одеського РУЮ 15.03.2010 року, внаслідок чого пропустив строк для її оскарження.

В зв’язку з цим, клопотання позивача про поновлення йому пропущеного строку для оскарження постанови підлягає задоволенню, так як він пропустив строк для оскарження цієї постанови з поважних причин.

Врахувати, що відповідно до ч.5 ст.288 КУпАп особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративні правопорушення, звільняється від сплати державного мита і в судовому засіданні позивач не надав суду ніяких доказів про понесені ним судові витрати і не просить про їх відшкодування.

Тому, відповідно до вимог ст.ст.87,94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-11, 15, 158-163 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Поновити позивачу строк для звернення до суду на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

2. Позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити .

3. Скасувати постанову інспектора ДПС Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2 ВЕ №030111 від 22.12.2009 року, якою ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, було притягнуто до адміністративної відповідальності і піддано покаранню у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Новоодеський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду в 10 (десяти) денний строк після проголошення рішення, або протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним направленням її копії до апеляційного суду.

Головуючий: