Овідіопольський районний суд Одеської області

м. Овідіополь, вул. Берегова, 9, 67801, (048251) 3-13-30

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2010 року смт.Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Рябоконь Н.В.,

за участю: представника позивача за усною довіреністю ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 РДА за довіреністю ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь цивільну справу за позовом

ОСОБА_4

до

ОСОБА_5 сільської ради Овідіопольського району Одеської області,

ОСОБА_2 районної державної адміністрації Одеської області,

ОСОБА_6 комісії колективного сільськогосподарського підприємства «Роксолана»

про

визнання права власності на земельну частку (пай), визнання права власності ті земельну чистку (пай) в

порядку спадкування ти зобов’язання виділити земельну чистку в натурі,

ВСТАНОВИВ:

27.02.2009 року ОСОБА_4 звернулася до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_5 сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ОСОБА_2 районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_6 комісії колективного сільськогосподарського підприємства «Роксолана» про визнання права власності на земельну частку (пай), визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування та зобов’язання виділити земельну частку в натурі, в обгрунтування якого зазначила, що 06 березня 1996 року померла її мати - ОСОБА_7. Після смерті матері відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с.Кароліно-Бугаз, вул.Леніна, 15 (перейменована на Приморську, 46). Вона прийняла спадщину після смерті матері. Нещодавно їй стало відомо, що після смерті матері, крім зазначеного майна, відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП «Роксолани». Мати з 1944 року по 1946 рік працювала в колгоспі «ім.Леніна» і була звільнена в зв'язку з втратою працездатності. Документи колгоспу «ім.Леніна» за період з 1930 р. по 1946 р. не збереглись, але рішенням комісії від 29.09.1994 р. був підтверджений факт роботи матері, в колгоспі «ім.Леніна», про що головою комісії зазначено в заяві матері до ОСОБА_2 відділу соціального забезпечення. Після виходу на пенсію мати залишилася проживати в с.Кароліно-Бугаз, де їй, як колгоспниці, був наданий колгоспний двір. В цьому будинку мати проживала до дня своєї смерті. На базі колгоспу «ім. Леніна» було створене колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) «Роксолана». У 1995 році відбулася передача землі у колективну власність підприємства. На час передачі землі і видачі КСП «Роксолана» Державного акту на право колективної власності на землю її мати, як пенсіонер, була членом КСП «Роксолана» і повинна була бути включена до списку осіб, що мають право на земельну частку (пай), у землі яка передавалася у колективну власність підприємства. Але при складанні цього списку мати не була до нього включена. Внаслідок чого вона не отримала сертифікат про право на земельну частку (пай). В зв'язку з похилим віком (на час передачі землі матері виповнилося 94 року) та станом здоров'я мати не змогла захистити своє порушене право, а через декілька місяців вона померла. Мати набула право на земельну частку (пай) у землі, яка була передана у колективну власність КСП «Роксолана», так як на час передачі землі у колективну власність КСП «Роксолана» і видачі Державного акта на право колективної власності на землю вона була членом підприємства. Невнесення матері до списку осіб, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, не позбавляє її права на земельну частку (пай). Вона прийняла спадщину після смерті матері. В зв'язку з тим, що мати помилково не була включена до списку осіб, якій додається до Державного акту на право колективної власності на землю КСП «Роксолана» і не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай), вона не взмозі в нотаріальному порядку оформити свої спадкові права на земельну частку (пай). Іншим шляхом, крім рішення суду, вона вирішити вказане питання не має можливості. Тому, на підставі викладеного, вона просить суд постановити рішення, яким визнати за ОСОБА_7, померлою 06 березня 1996 року, право власності на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності КСП «Роксолана» Овідіопольського району Одеської області, в розмірі визначеному при паюванні землі, визнати за позивачем право власності, в порядку спадкування після смерті її матері - ОСОБА_7, померлої 06 березня 1996 року, на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності КСП «Роксолана» Овідіопольського району Одеської області, зобов'язати ОСОБА_2 районну державну адміністрацію Одеської області виділити їй вказану земельну частку (пай) в натурі (на місцевості) на території ОСОБА_5 сільської ради Овідіопольського району Одеської області або Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

Представник позивача за усною довіреністю ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 сільської ради Овідіопольського району Одеської області в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином про причини неявки суд не повідомив.

Раніше, в судовому засіданні, представник ОСОБА_5 сільської ради Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_8 позов не визнав та просив суд в його задоволенні відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, щодо першої заявленої позовної вимоги, то за померлою ОСОБА_7 не може бути визнано власності на земельну частку (пай), так як це суперечить нормам цивільного права, а щодо інших позовних вимог, то в матеріалах справи відсутні жодні докази щодо членства ОСОБА_7 в колгоспі та позивачем без поважних причин позивачем пропущений строк позовної давнини, так як ОСОБА_9 померла 06.03.1996 року, а позовна заява подана до суду 27.02.2009 року, тобто майже через 13 років. Вона просить суд застосувати позовну давнину та відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_6 комісії колективного сільськогосподарського підприємства «Роксолана» в судове засідання не викликався, так як у відповідності до відповідей за № 99 від 27.07.2009 року та за № 115 від 14.08.2009 року державного реєстратора ОСОБА_2 районної державної адміністрації Одеської області на запити суду, КСП «Роксолана» згідно рішення Господарського суду Одеської області від 26.09.2007 року за № 21/464-06-13857 припинило свою діяльність в зв’язку з визнанням його банкрутом, було ліквідоване та виключене з єдиного державного реєстру юридичних осіб 24.10.2007 року. ОСОБА_6 комісія не призначалась і не реєструвалась, тобто така юридична особа не існувала та не існує.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав:

Як вибачається з матеріалів справи ОСОБА_7 померла 06.03.1996 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 108442.

У відповідності до положень ст.25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи, яка виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

Таким чином, позовна вимога позивача щодо визнання за ОСОБА_7, померлою 06 березня 1996 року, права власності на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності КСП «Роксолана» Овідіопольського району Одеської області, в розмірі визначеному при паюванні землі, задоволенню не підлягає.

У відповідності до ч.2 ст.5 Земельного кодексу України (в ред. 1992 р.) суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до п.2 Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 р. «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Таким чином, обов’язковою умовою права на земельну частку (пай) є членство у колективному сільськогосподарському підприємстві, сільськогосподарському кооперативі, сільськогосподарському акціонерному товаристві.

У відповідності до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

У відповідності до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.

Як вибачається з матеріалів справи ОСОБА_7 з 1944 по 1946 роки працювала в колгоспі «ім. Леніна», але в матеріалах справи відсутні жодні належні докази щодо її членства в колгоспі «ім. Леніна та КСП «Роксолана».

При цьому, суд не може прийняти до уваги, як належний доказ, довідку № 28 від 27.09.2007 року надану головою ліквідаційної комісії КСП «Роксолана» про те, що ОСОБА_7 на момент розпаювання земель КСП «Роксолана», є пенсіонером, членом КСП «Роксолана», так як у відповідності до відповідей за № 99 від 27.07.2009 року та за № 115 від 14.08.2009 року державного реєстратора ОСОБА_2 районної державної адміністрації Одеської області на запити суду, КСП «Роксолана» згідно рішення Господарського суду Одеської області від 26.09.2007 року за № 21/464-06-13857 припинило свою діяльність в зв’язку з визнанням його банкрутом, було ліквідоване та виключене з єдиного державного реєстру юридичних осіб 24.10.2007 року. ОСОБА_6 комісія не призначалась і не реєструвалась, тобто така юридична особа не існувала та не існує.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що наданими позивачем та витребуваними судом письмовими доказами по справі не доведено членство ОСОБА_7 в колгоспі «ім. Леніна та КСП «Роксолана», в зв’язку з чим вважає позовні вимоги позивача щодо визнання за позивачем права власності, в порядку спадкування після смерті її матері - ОСОБА_7, померлої 06 березня 1996 року, на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності КСП «Роксолана» Овідіопольського району Одеської області та зобов'язання ОСОБА_2 районної державної адміністрації Одеської області виділити їй вказану земельну частку (пай) в натурі (на місцевості) на території ОСОБА_5 сільської ради Овідіопольського району Одеської області або Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області,- задоволенню не підлягаючими.

При цьому, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_9 померла 06.03.1996 року, а позовна заява подана до суду 27.02.2009 року, тобто майже через 13 років, але відмовляє в задоволенні позову в зв’язку з недоведеністю заявлених позовних вимог, а не в зв’язку з пропуском позивачем без поважних причин строку позовної давнини.

Керуючись ст.ст.10, 60, 208, 209, 213-215 ЦПК України, ч.2 ст.5 Земельного кодексу України (в ред. 1992 р.), п.2 Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 р. «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України

Суддя Бочаров А.І.