Судове рішення #6287139
12/100-09-2266

           

 

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" жовтня 2009 р.

Справа № 12/100-09-2266

          Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                     суддів Сидоренко М. В.

                                 Таценко Н. Б.

при секретарі судового засідання Скуділо О.В.

за участю представників сторін:

від позивача —Бузіновський О.О. - по довіреності;

від відповідача —Лотоцька О.В. - по довіреності (від імені Державного підприємства Міністерства оборони України “ПІВДЕНЬ”);

від третьої особи —не з'явився;

присутній представник Державного підприємства “ПІВДЕНЬ” - Батурін С.Є.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Луганська Вугільна Компанія”

на ухвалу господарського суду Одеської області від 31.08.2009р. про зупинення провадження

по справі №12/100-09-2266

за позовом Закритого акціонерного товариства “Луганська Вугільна Компанія”

до Державного підприємства Міністерства оборони України “ПІВДЕНЬ”

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача —Міністерства оборони України

про стягнення 99000грн.

(сторони та суть спору зазначаються згідно ухвали суду)

          Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

          У судовому засіданні 13.10.2009р. відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Встановив:

В травні 2009р. Закрите акціонерне товариство “Луганська Вугільна Компанія” (надалі —позивач) звернулось до господарською суду Одеської області з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України “ПІВДЕНЬ” (надалі — відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 99000грн., що виникла з договору №Б48/0910/012 купівлі-продажу цінних паперів від 09.10.2008р.; заборгованості у розмірі 99200грн., що виникла з договору №10/02-09У уступки права вимоги (цесії) від 09.02.2009р.; заборгованості у розмірі 98900грн., що виникла з договору №10/02-09У уступки права вимоги (цесї) від 10.02.2009р. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 03.07.2009р.), посилаючись на існування заборгованості, непогашеної всупереч положенням ч.2 ст.530 ЦК України, ст.193 ГК України.

Ухвалою від 27.05.2009р. господарський суд Одеської області залучив до участі у справі Міністерство оборони України в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.08.2009р. (суддя Цісельський О.В.) провадження у справі №10/100-09-2266 зупинено на підставі ч.1 ст.79 ГПК України до вирішення Київським районним судом м. Одеси пов'язаної справи №2-5342/2009року за позовом Алексєєнко Олександра Миколайовича до Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва про визнання незаконними наказів №131 від 22.07.2009р. (про призначення виконуючим обов'язки директора ДП МОУ “Південь” Мізіна Д.О.) та №135 від 27.07.2009р. (про усунення з посади директора ДП МОУ “Південь” Алексєєнка О.М.). Зупиняючи провадження в даній справі, суд послався на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 04.08.2009р. по справі №2-5342/2009року про забезпечення позову, якою призупинено дію вказаних наказів.

Не погодившись з ухвалою про зупинення провадження у справі, ЗАТ “Луганська Вугільна Компанія” звернулось до Одеського апеляційного господарською суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Одеської області від 31.08.2009р. скасувати та передати справу на розгляд господарського суду Одеської області.

Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник послався на ст.28 ГПК України, ст.ст.73 ч.6, 65 ч.5 ГК України, ст.ст.244, 246, 248, 249 ч.2 ЦК України та зазначив про те, що в даному випадку відсутні передбачені законодавством підстави для припинення представництва інтересів відповідача; зміна керівника відповідача не впливає на обставину існування боргу, оскільки представник захищає права та інтереси юридичної особи, а не її керівника; несплата відповідачем боргу, що становить значну суму, позбавляє позивача можливості розрахуватись з своїми контрагентами; судом порушено приписи ст.69 ГПК України у зв'язку з розглядом даної справи понад три місяці; судом порушені права та законні інтереси позивача, не забезпечений всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи незважаючи на її нескладність та прозорість, його дії суперечать вимогам ст.4-3 ГПК України. Скаржник також повідомив суду, що Указом Президента України №746/2009 від 14.09.2009р. зупинено дію розпорядження №683-р від 17.06.2009р. (про передачу цілісного майнового комплексу ДП “Південь” до сфери управління Держкомпідприємництва) та внесено конституційне подання щодо нього.

          В засіданні суду апеляційної інстанції 13.10.2009р. до початку апеляційного розгляду справи по суті колегією суддів було обговорено питання щодо повноважень представників, які з'явились в судове засідання з метою здійснення представництва інтересів юридичної особи, відповідача у справі, Державного підприємства Міністерства оборони України “ПІВДЕНЬ”.

          За результатами обговорення до участі в судовому засіданні допущений представник Державного підприємства Міністерства оборони України “ПІВДЕНЬ” Лотоцька О.В., яка діє на підставі довіреності №10240 від 16.12.2008р., виданої директором Державного підприємства Міністерства оборони України “ПІВДЕНЬ” Алексєєнко О.М., строк дії до 15.12.2009р. Судом апеляційної інстанції при цьому взято до уваги, що Лотоцька О.В. здійснює представництво інтересів відповідача —Державного підприємства Міністерства оборони України “ПІВДЕНЬ” в суді першої інстанції, видана їй довіреність відповідає вимогам ст.ст.245, 246 ЦК України, є чинною, оскільки докази її скасування і припинення представництва Лотоцької О.В. інтересів відповідача в порядку та на підставах, визначених ст.ст.248, 249 ЦК України, в матеріалах справи відсутні.

          Залучені судом апеляційної інстанції до справи копії наказів №144 від 07.08.2009р. Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва про розірвання контракту з керівником ДП МОУ “ПІВДЕНЬ” Алексєєнко О.М., №145/1 від 08.08.2009р. про звільнення Алексєєнко О.М., №148 від 08.08.2009р. про призначення на посаду директора ДП “ПІВДЕНЬ” Мізіна Д.О., копія Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.10.2009р. з записом про керівника ДП “ПІВДЕНЬ” Мізіна Д.О., а також лист т.в.о. ДП “ПІВДЕНЬ” Полудненко І.А. від 23.09.2009р. не можуть вважатись допустимими доказами стосовно обставини припинення представництва Лотоцькою О.В. інтересів Державного підприємства Міністерства оборони України “ПІВДЕНЬ”, оскільки питання реорганізації Державного підприємства Міністерства оборони України “ПІВДЕНЬ” не були предметом розгляду в суді першої інстанції, процесуальне правонаступництво з підстав вибуття Державного підприємства Міністерства оборони України “ПІВДЕНЬ” з спірних правовідносин у зв'язку з реорганізацією в порядку ст.25 ГПК України не здійснювалось, відповідачем по справі згідно оскаржуваної ухвали станом на дату її винесення є Державне підприємство Міністерства оборони України “ПІВДЕНЬ”, а не Державне підприємство “ПІВДЕНЬ”, докази припинення юридичної особи ДП МОУ “ПІВДЕНЬ” в матеріалах справи відсутні.. Водночас, межі даного апеляційного провадження по ухвалі суду першої інстанції про зупинення провадження у справі виключають дослідження судом апеляційної інстанції питань, пов'язаних з обставиною реорганізації (або перейменування) відповідача та правонаступництвом, у т.ч. процесуальним, Державного підприємства “ПІВДЕНЬ” відносно Державного підприємства Міністерства оборони України “ПІВДЕНЬ”.

          Таким чином, Державне підприємство “ПІВДЕНЬ” у встановленому процесуальним законом порядку не вступило у справу в якості відповідача шляхом заміни Державного підприємства Міністерства оборони України “ПІВДЕНЬ” на його правонаступника; провадження у справі №12/100-09-2266 зупинено на стадії розгляду справи в суді першої інстанції, рішення в ній не прийняте, відтак, правонаступництво виходячи з ч.2 ст.25 ГПК України наразі можливе виключно в ході розгляду справи в місцевому господарському суді.

          З наведених підстав, до участі в судовому засіданні апеляційного суду 13.10.2009р. не був допущений представник Державного підприємства “ПІВДЕНЬ” Батурін С.Є., який діє на підставі довіреності №116 від 13.10.2009р., виданої директором ДП “ПІВДЕНЬ” Мізіним Д.О.

          В засіданні апеляційної інстанції 13.10.2009р. представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги; представник ДП МОУ “ПІВДЕНЬ” висловив позицію щодо залишення результатів розгляду апеляційної скарги на розсуд суду.

          Перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судом, першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Оскаржуваною ухвалою від 31.08.2009р. суд першої інстанції зупинив провадження по даній справі на підставі ч.1 ст.79 ГПК України до вирішення пов'язаної з нею справи Київського райсуду м.Одеси №2-5324/2009року за позовом Алексєєнко Олександра Миколайовича до Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва про визнання наказів №131 від 22.07.2009р. та №135 від 27.07.2009р. незаконними.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

          Виходячи з викладеного, процесуальними підставами для зупинення провадження по ч.1 ст.79 ГПК України є пов'язаність господарської справи з іншою справою, що розглядається іншим судом, та неможливість розгляду такої господарської справи до вирішення пов'язаної з нею справи. Зупиняючи провадження у справі, господарський суд повинен обґрунтувати наявність підстав, визначених ч.1 ст.79 ГПК України, в ухвалі про зупинення, яка має відповідати вимогам п.3 ч.2 ст.86 ГПК України, тобто містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

          Проте, оскаржувана ухвала цим вимогам не відповідає, позаяк в ній не наведені мотиви застосування ч.1 ст.79 ГПК України у зв'язку з розглядом Київським районним судом справи №2-5324/2009року за позовом Алексєєнко Олександра Миколайовича до Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва про визнання незаконними наказів №131 від 22.07.2009р. та №135 від 27.07.2009р.

          Пов'язаність цих справ та неможливість розгляду господарської справи до вирішення цивільного (трудового) спору в загальному суді не досліджені судом першої інстанції, відповідне обґрунтування в оскаржуваній ухвалі відсутнє, думка сторін щодо наявності цих обставин судом не з'ясовувалась, про що свідчить протокол судового засідання від 31.08.2009р., отже оскаржувана ухвала не може вважатись законною та обґрунтованою.

          Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зупинення провадження у справі №12/100-09-2266 до вирішення справи №2-5324/2009року в загальному суді, позаяк пов'язаність цих справ лежить виключно у площині питання повноважень представників відповідача представляти інтереси ДП МОУ “ПІВДЕНЬ” в судовому процесі, яке підлягало вирішенню господарським судом з врахуванням положень ст.28 Цивільного кодексу України, ч.6 ст.73, ч.6 ст.65 Господарського кодексу України, ст.ст.244, 248, 249 Цивільного кодексу України та на підставі поданих суду доказів.

          Також відсутня в даному випадку і обставина неможливості вирішення господарського спору в даній справі до вирішення загальним судом спору на предмет законності звільнення керівника ДП МОУ “ПІВДЕНЬ” з займаної посади директора: адже спірні господарські правовідносини склалися у зв'язку з виконанням договорів, укладених ДП МОУ “ПІВДЕНЬ” в особі Алексєєнка О.М. у жовтні 2008р. та лютому 2009р., тобто у період, стосовно якого будь-які відомості про обмеження повноважень щодо представництва Алексєєнком О.М. інтересів відповідача у матеріалах справи відсутні. З наявних у справі документів наразі не вбачається, що рішенням Київського районного суду м.Одеси по справі  №2-5324/2009року можуть бути встановлені факти, які матимуть преюдиційний характер для даної господарської справи, мають значення для вирішення господарського спору в ній і не можуть бути встановлені самостійно місцевим господарським судом в процесі розгляду даної справи.

          Враховуючи викладене, колегія суддів констатує, що відповідна частина доводів апеляційної скарги заслуговує на увагу і слугує підставою для скасування оскаржуваної ухвали як винесеної з порушенням норм процесуального права.

          Твердження скаржника про порушення судом першої інстанції строків розгляду справи в суді першої інстанції, встановлених ст.69 ГПК України, спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що до спливу передбаченого ч.1 ст.69 ГПК України строку розгляду справи він був продовжений на 1 місяць до 07.08.2009р. ухвалою заступника голови господарського суду Одеської області від 01.07.2009р. В подальшому за клопотанням сторін від 31.07.2009р. (а.с.72) суд першої інстанції продовжив своєю ухвалою від 31.07.2009р. строк розгляду справи ще на 1 місяць —до 07.09.2009р., що узгоджується з приписом ч.4 ст.69 ГПК України і свідчить про дотримання судом процесуальних строків вирішення спору до моменту винесення ухвали від 31.08.2009р.

          На підставі вищенаведеного, суд апеляційної інстанції, задовольняючи апеляційну скаргу ЗАТ “Луганська Вугільна Компанія”, скасовує ухвалу господарського суду Одеської області від 31.08.2009р. про зупинення провадження у справі №12/100-09-2266 з передачею останньої на розгляд господарського суду Одеської області.


Керуючись ст. ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

ПОСТАНОВИЛА:


          1. Апеляційну скаргу задовольнити.

          2. Ухвалу господарського суду Одеської області від 31.08.2009р. по справі №12/100-09-2266 скасувати.

          3. Справу №12/100-09-2266 передати на розгляд господарського суду Одеської області.

          Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.


          Головуючий суддя:                                                                   Мишкіна М.А.


          Судді:                                                                             Сидоренко М.В.


                                                                                                                Таценко Н.Б.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація