ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 р. Справа № 876/21/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Кухтея Р. В., Яворського І. О.

з участю: секретаря судового засідання Сердюк О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року у справі №819/1339/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільської області, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Ф» №177881 - 13 від 30 червня 2016 року, яким їй (позивачу у справі) визначено податкове зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб в сумі 25 000 гривень.

Позовні вимоги мотивувала тим, що спірне податкове повідомлення - рішення є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки суперечить положенням відповідних статей Податкового кодексу України з приводу місцевих податків і зборів. Зокрема, як зазначає позивач, відповідно до статті 267 Податкового кодексу України із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року, чинного на момент виникнення спору, даний транспортний засіб, а саме автомобіль марки AUDI Q7, 2014 року випуску з об'ємом циліндрів двигуна 2 967 кубічних сантиметрів, не підпадав під ознаки об'єкта оподаткування в розумінні пп. 267.2.1 п. 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, а саме через відсутність одного з елементів об'єкта оподаткування - об'єму циліндрів двигуна 3 000 куб. сантиметрів і більше.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задоволено.

Відповідач не погодився із таким судовим рішенням суду першої інстанції і подав до Львівського апеляційного адміністративного суду на вказане рішення апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач посилається на те, що суд не взяв до уваги, що відповідно до розрахунку вартості транспортного засобі, який міститься на офіційному веб - сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, який у свою чергу ґрунтується на порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженому постановою кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403, автомобіль AUDI Q7, 2014 року випуску,зареєстрований в органах Держінспекції 11 листопада 2014 року на позивача з об'ємом двигуна 2 967 куб. сантиметрів, є об'єктом оподаткування, згідно ст. 267 Податкового кодексу України. З огляду на вищезазначене, відповідач правомірно виніс податкове повідомлення - рішення.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули та не направили представників, хоча належним чином та у встановленому законом порядку були повідомлені про дату, час та місце судового засідання. При цьому, від осіб, які беруть участь у справі відсутні клопотання про розгляд справи за їх участі та судом не визнавалася обов'язковою участь сторін і представників в апеляційному розгляді справи.

У зв'язку з цим відповідно до ст. 41, ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто за відсутності сторін та представників, а також не проводилося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване судове рішення про задоволення позовних вимог та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем невірно визначено вартість автомобіля позивача у зв'язку з тим, що при розрахунку вартості автомобіля AUDI Q7, було зазначено, що вказаний автомобіль має нульовий пробіг, що не відповідає дійсності. Оскільки вартість автомобіля не становить 750 розмірів мінімальної зарплати, отже, зазначений автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування. Тому нарахування відповідачем транспортного податку є незаконним та податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що податковим повідомленням - рішенням Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 30 червня 2016 року за №177881 - 13 Форми "Ф" на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Транспортний податок з фізичних осіб» в розмірі 25 000 гривень.

Відповідно до ст. 267 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», керуючись ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», Тернопільською міською радою 30 червня 2015 року прийнято рішення за №6/60/27 «Про місцеві податки і збори». При цьому пункт 5 даного рішення Тернопільської міської ради визначає, що дане рішення вступає в дію з 01 січня 2016 року. Разом з тим, рішенням Тернопільської міської ради від 26 січня 2016 року №7/5/1 внесено зміни до рішення від 30 червня 2015 року №6/60/27, яким пункт 2.2.3 Положення про транспортний податок викладено в наступній редакції: «Транспортний податок встановити із розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування згідно із ст. 267 Податкового кодексу України».

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду виходить із наступного.

Згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» набрала чинності стаття 267 Податкового кодексу України, якою введено в дію новий місцевий податок «Транспортний податок». Згідно положень вказаного Закону він набирає чинності із 01 січня 2015 року. Зокрема, відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України встановлена єдина ставка податку, що визначається з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

У відповідності до ст. 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюється відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Елементами податку відповідно до п. 7.1 ст. 7 Податкового кодексу України є: платники податку, об'єкт оподаткування, база оподаткування, ставка податку, порядок обчислення податку, податковий період, строк та порядок сплати податку, строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Згідно з п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього ж Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору. Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. п. 12.3.1 - 12.3.4 п. 12.3 статті 12 Податкового кодексу України). Крім цього, у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст.267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

В свою чергу, об'єктом оподаткування, в розумінні пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така редакція Закону набрала чинності з 01 січня 2016 року у зв'язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо об'єкту оподаткування транспортним податком Законом України від 24 грудня 2015 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».

До внесення змін в Податковому кодексі України об'єктом оподаткування були легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3 000 куб. см.

Згідно з пп. 267.5.1. п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

При цьому, календарний рік - це проміжок часу з 01 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 №66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 (далі - Порядок), де за ціну нового транспортного засобу береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач. Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів). Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку.

Відповідно до п.3 Порядку Середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортного засобу залежно від строку експлуатації; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу.

Таким чином вся необхідна інформація для винесення податкового повідомлення - рішення міститься у вільному доступі та передбачена/затверджена нормативно - правовими актами.

Розрахунок середньоринкової вартості можливий також на офіційному веб - сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, чим і скористався позивач. Згідно наданого ним розрахунку, середньо ринкова вартість транспортного засобу становить менше 750 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто менше 1 033 500 гривень.

Згідно з п. 13 Порядку середньоринкова вартість транспортних засобів розраховується щокварталу Міністерства економічного розвитку для кожної марки та моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, оприлюднюється до 10 числа наступного місяця в установленому Міністерства економічного розвитку порядку на офіційному веб - сайті Міністерства для вільного доступу та зберігається протягом 1095 днів з дня її оприлюднення.

Разом з тим, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки AUDI Q7, рік випуску 2014, номерний знак та серія транспортного засобу ВО 0555 ВЕ, був зареєстрований 11 листопада 2014 року і позивач є першим власником. Відтак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначено об'єм двигуна 2 967 куб. см.

Тобто, з вищевказаного слідує, що відповідачем не вживалися будь - які заходи для проведення перевірки даних щодо вказаного об'єкта оподаткування, який перебуває у власності позивача, а тому неправильно визначено середньоринкову вартість легкового автомобіля з огляду на наступне.

Згідно накладної дочірнього підприємства «Ауді центр ВІПОС» №000000187 від 10 листопада 2014 року вартість транспортного засобу AUDI Q7 становила 873 849 гривень 96 коп.

Також судами встановлено, що станом на 20 липня 2016 року пробіг автомобіля позивача становить 36 200 км, що підтверджується замовлення - нарядом №О0720 - 24 від 20 липня 2016 року виданого Станцією технічного обслуговування « Алмаз».

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України забезпечує роботу офіційного веб - сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Однак, відповідачем при розрахунку середньоринкової вартості транспортних засобів на офіційному веб - сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України було вказано нульовий пробіг автомобіля.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 24 грудня 2015 року з 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата становить 1378 грн.

Отже, для того, щоб транспортний засіб підпадав під визначення об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 267.2.1 пункту 267.1статті 267 Податкового кодексу України, його середньоринкова вартість має складати більше 1 033 500 гривень (750 х 1378 гривень).

Згідно розрахунку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України середньоринкова вартість транспортного засобу AUDI Q7, 2 967 куб.см, внутрішнього згоряння, дизель, АТ, 2014 року випуску, з пробігом 36 200 км становить 1 023 449 гривень 20 коп. Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що автомобіль, що перебуває у власності позивача, не є об'єктом оподаткування транспортним податком в розумінні п.267.2.1 ст.267 Податкового кодексу України, а податкове повідомлення - рішення форми «Ф» №177881 - 13 від 30 червня 2016 року є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до законних і обґрунтованих висновків щодо відмови в наданні податковому органу права на проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з отриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Колегія суддів апеляційного суду з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, вважає, що суд першої інстанції дотримався зазначених вимог.

Згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із змісту вищезазначених статей Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Тобто, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування і відповідно - до задоволення апеляційних скарг апеляційний суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року у справі №819/1339/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - у цей же строк з дня складення ухвали суду в повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Клюба

Судді: Р.В. Кухтей

І.О. Яворський

Повний текст ухвали виготовлено 16 березня 2017 року.