АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-1761/2009року                     Головуючий у суді першої інстанції - Березій Ю.А.

Категорія - 30,34                                     Доповідач  -  Пономаренко В.Г.

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2009 року              Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

головуючого -  судді  Черненка В.В.,

суддів -   Спірідонової Л.С., Пономаренко В.Г.

при секретарі -   Животовській  С.В.   

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за  апеляційною скаргою ОСОБА_1    на рішення Маловисківського районного суду  Кіровоградської області від 03 червня 2009 року   у справі за позовом  територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян управління праці та соціального захисту населення Маловисківської районної державної адміністрації  до ОСОБА_1  про стягнення матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП,  

ВСТАНОВИЛА:

    У січні 2009 року територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян управління праці та соціального захисту населення Маловисківської районної державної адміністрації (далі - Територіальний центр УПСЗН) звернувся  до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, мотивуючи свої вимоги тим,  що 07 серпня 2008 року в місті Мала Виска Кіровоградської області з вини  водія ОСОБА_1, сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті якої автомобіль ВАЗ 2107 державний номерний знак  НОМЕР_1, належний Територіальному центру УПСЗН, отримав механічні пошкодження, розмір матеріальної шкоди становить 17318.90 грн.

    Посилаючись на зазначене, просив стягнути з відповідача суму матеріальних збитків, з урахуванням індексу інфляції, необхідних для проведення відновлювальних робіт по ремонту автомобіля в сумі 20644 грн., 930 грн. витрат на проведення  експертних досліджень, 100 грн. витрат на правову допомогу, 230.57 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 21934.70 грн.       

    Рішенням  Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 3 червня 2009 року  позовні вимоги задоволено частково.  Суд постановив стягнути з ОСОБА_1. на користь Територіального центру УПСЗН 18163 грн. 38 коп. на відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля,  930 грн. витрат, пов'язаних з оцінкою пошкодженого транспортного засобу, 375 грн. витрат на правову допомогу,  230.57 грн. судового збору, 30 грн. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 18798 грн. 57 коп.   

    В апеляційній скарзі  ОСОБА_2., який діє  в інтересах відповідача ОСОБА_1.   просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог до ОСОБА_1.   про відшкодування матеріальної  шкоди відмовити.       

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явилися в  судове засідання,  дослідивши матеріали справи і перевіривши  законність та обґрунтованість рішення суду  в межах,  визначених  ст.. 303 ЦПК України,  колегія суддів    вважає, що  апеляційна скарга підлягає    задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення із наступних підстав.

Судом  установлено, що  07 серпня 2008 року  в місті Мала Виска Кіровоградської області  з вини відповідача ОСОБА_1. , який керував автомобілем ЗАЗ 1102, державний номерний знак НОМЕР_1 у нетверезому стані і допустив грубе  порушення вимог  п.16.11  ПДР,  відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобіль  ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1, належний Територіального центру УПСЗН,  отримав механічні пошкодження.     

  Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що  дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, тому позивач, як законний володілець автомобіля, має право на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу у вигляді вартості  відновлювального ремонту автомобіля.   

Колегія суддів  вважає, що встановленим  обставинам  суд дав правильну оцінку та обґрунтовано дійшов висновку про право позивача на відшкодування заподіяної йому шкоди. Однак,  правильно встановивши обставини,  суд    допустив порушення норм    матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 3 ст. 22 ЦК України  передбачено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно із ч.1 ст. 1166 ЦК України така майнова шкода відшкодовується в повному обсязі  особою, яка її завдала, а ч.2 ст. 1192    ЦК України передбачає, що розмір   збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається  відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Позивачем Територіальним центром  УПСЗН  на підтвердження розміру  завданої йому  шкоди неправомірними діями відповідача ОСОБА_1.  суду надано висновок спеціаліста -   автотоварознавця  від 22 серпня 2008 року, яким шкоду від ДТП визначено в розмірі 17318.90 грн., що відповідає ринковій вартості  автомобіля на момент його ушкодження, розмір якої не оспорюється відповідачем і яка підлягає відшкодуванню ним позивачеві.   

   Проте суд  помилково визначився з розміром матеріальної шкоди  і  до відшкодування  визначив  шкоду в розмірі відновлювального ремонту, яка перевищує ринкову вартість автомобіля на момент його ушкодження, що не відповідає вимогам закону.

      Приймаючи до уваги, що  пошкоджений автомобіль є власністю державної установи, яка має в ньому  потребу і, при наявності коштів, має  реальну можливість відновлення його  попереднього стану, з урахуванням того, що різниця між розміром матеріального збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля і вартістю його відновлювального ремонту є незначною, та з урахуванням думки сторін,  колегія суддів вважає за  можливе, постановляючи рішення про стягнення  на користь позивача матеріальної шкодив розмірі ринкової вартості автомобіля на момент його ушкодження,   залишити автомобіль  позивачеві.

    Не можна погодитися  також з рішенням суду у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу.

    Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно з п.2 ст. 79 ЦПК України до судових витрат серед іншого належить і витрати на правову допомогу.

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача  375 грн. витрат на правову допомогу , суд  в порушення вимог ст.. 11 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог і крім того, не звернув уваги на те, що документально підтверджені витрати в сумі 100 грн. були  сплачені позивачем  до відкриття провадження у справі і не є судовими витратами, а адвокату, який приймав участь у справі, відповідачем були надані повноваження свого представника, саме в такому процесуальному статусі згідно з протоколом судового засідання той брав участь у справі.   

Таким чином , і в частині присудження з відповідача на користь позивача компенсації понесених ним витрат на правову допомогу рішення суду не можна визнати законним і обґрунтованим  

При викладених обставинах  ухвалене у справі рішення  без змін залишатися не може і підлягає скасуванню  з ухваленням нового рішення  про часткове задоволення вимог до ОСОБА_1.  про відшкодування  матеріальної шкоди та судових витрат і відмову в задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу.   

Згідно ч.5 ст. 88 ЦПК України,  якщо суд апеляційної інстанції , не передаючи справи на новий розгляд,  змінює рішення або  ухвалює нове , суд відповідно  змінює розподіл судових витрат. З огляду на це, з урахуванням вимог  ч.1 ст.81 ЦПК  на користь позивача  з ЗАТ „АСК „ІНГО Україна”  підлягає стягненню   781 грн. витрат на проведення експертних досліджень, 173грн. 18 коп. витрат на сплату судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

       Керуючись ст..ст. 303,304, п.2 ч.1 ст. 307, 309, 313,316, 317, 319 ЦПК України, колегія  суддів

 ВИРІШИЛА:

      Апеляційну скаргу ОСОБА_1   задовольнити частково,   рішення Маловисківського районного суду  Кіровоградської області від 03 червня 2009 року  скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян управління праці та соціального захисту населення Маловисківської районної державної адміністрації  до ОСОБА_1  про відшкодування матеріальної  шкоди задовольнити частково.

Стягнути з  ОСОБА_1   на користь  територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян управління праці та соціального захисту населення Маловисківської районної державної адміністрації 17318 грн. 90 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 781 грн. витрат на проведення експертних досліджень, 173 грн. 18 коп. витрат на сплату судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

В іншій частині позовних відмовити.     

Рішення апеляційного суду  набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене  в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців  з дня набрання  ним  законної сили.

Головуючий-суддя:

Судді: