АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  КІРОВОГРАДСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №  11- а - 631/ 2009 р.                                                      Головуючий у суді І - інстанції - Колесник С.І.   

Категорія: ст. 186 ч.2  КК України                                              Доповідач - Бевз Ю.Л.   

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

               15 вересня 2009 року. Судова палата  у кримінальних справах  апеляційного  суду  Кіровоградської  області у складі :  

        головуючого -  судді Бевза Ю.Л.,                                              

                                           суддів - Ремеза П.М., Деревинського С.М.,

                    при секретарі - Дубині Н.М.,

                                           за участю прокурора -  Добрової Н.І.,

                    засудженого - ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи та засудженого ОСОБА_1 на вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 29 травня 2009 року яким,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м. Іваново Росії, росіянина, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою,       не одруженого,  працюючого механізатором ТОВ „Агрофірма” „Фортуна”, проживаючого в  АДРЕСА_1, неодноразово судимого, а останній раз

20.03.2008 року Петрівським районним судом Кіровоградської області за     ст.263    ч.1 ст. ст.75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим     строком на 2 роки, -    

засуджено за ст. 186 ч. 2 КК України до 4-х років позбавлення волі.

На підставі ч.1ст. 71 КК України до призначеного покарання  приєднано частину не відбутого покарання за попереднім вироком і остаточне покарання призначене у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він,    06.03. 2009 року, близько 15 години, в смт.  Петрове, знаходячись біля підвісної кладки через ріку Інгулець, поблизу вулиці Кірова, підійшов до ОСОБА_2, який тримав у руках мобільний телефон, та вихопив з рук останнього мобільний телефон «Самсунг Х-210», вартістю 492,10 грн., та з викраденим з місця скоєння злочину зник, не відреагувавши на вимоги ОСОБА_2 повернути телефон. В подальшому викрадений телефон він продав, а коштами від його продажі, розпорядився на власний розсуд.

В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку і постановлення нового вироку у зв'язку з невідповідністю призначеного ОСОБА_1 покарання, ступеню тяжкості злочину і особі засудженого, внаслідок м'якості, так як скоєний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, а ОСОБА_1 негативно характеризується за місцем проживання і злочин скоїв у період іспитового строку.

ОСОБА_1 у своїй апеляції    просить вирок змінити, застосувати до нього ст.69 КК України та пом'якшити призначене йому покарання з урахуванням пом'якшуючих його вину обставин, а саме, що він позитивно характеризується за місцем роботи, має хвору матір похилого віку, його співмешканка вагітна, з потерпілим він примирився, кається в скоєному злочині. Обтяжуючих його вину обставин по справі немає.

    Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи, заслухавши засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, провівши судове слідство по справі та обговоривши доводи апеляції колегія суддів прийшла до висновку, що апеляції не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Висновок  суду про винність ОСОБА_1  у скоєнні відкритого викрадення чужого майна (грабіж) і повторно,  ґрунтується на достовірних і узгоджених між собою доказах, на підставі яких судом правильно встановленні фактичні обставини справи.

    Так, сам ОСОБА_1 не заперечує той факт, що він відкрито заволодів телефоном  ОСОБА_2, але вказує на те, що телефон він забрав з метою  понудити ОСОБА_2 віддати борг за взятий у нього раніше телевізор.

    Допитаний ОСОБА_2 вказав на те, що за взятий у ОСОБА_1 телевізор  він розрахувався і на момент заволодіння ОСОБА_1 його мобільним телефоном, він не мав боргу перед останнім.

    Не вірити показам потерпілого ОСОБА_2 колегія суддів не має підстав. Його покази об'єктивно підтверджуються фактичними обставинами справи, що після викрадення телефону він звернувся за допомогою в органи міліції.

    Покази ОСОБА_1 є не послідовними і спростовуються тим фактом, що викрадений у ОСОБА_2 мобільний телефон він продав і не повернув суму коштів, за мінусом суми боргу в 15 грн.

    Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 186 ч.2 КК України, як відкрите   викрадення чужого майна (грабіж), скоєне  повторно, так як ОСОБА_1 раніше судимий за скоєння аналогічного злочину.

При призначенні покарання ОСОБА_1  суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував тяжкість скоєного ним  злочину, його особу, пом'якшуючі його вину   обставини, в тому числі і ті, які вказані в апеляції,  та обґрунтовано прийшов до висновку, що його виправлення можливе лише в місцях позбавлення волі в призначений  строк.

Враховуючи те, що злочин ОСОБА_1 скоїв в період іспитового строку, колегія суддів не вбачає підстав для застосування відносно нього ст. 69 КК України.

Призначене ОСОБА_1 покарання є достатнім для його виправлення і підстав для призначення більш суворого покарання колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365 - 367 КПК України колегія суддів   

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи та засудженого ОСОБА_1 -  залишити без задоволення, а вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 29 травня 2009 року  відносно ОСОБА_1   - залишити без змін.

Судді:                         підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області                                    Ю.Л. Бевз