Справа № 11 - 116/07                                        Головуючий у 1 інстанції Квятковський М.С.

ст. 186 ч. 1 КК України                                     Доповідач Силка Г.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 лютого 2007 р.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Силки Г.І.

суддів Пазюка О.С., Опейди В.О.,

з участю прокурора Єндрущака В.В.

засудженого ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора міста Луцька Лизуна А.С. на вирок Луцького міськрайонного суду від 21 грудня 2006 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, судимостей немає:

- засудженого за ч.І ст. 186 КК України до покарання у виді 1000 (одна тисяча) грн. штрафу.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено засудженому - підписку про невиїзд, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що ВІН 14 листопада 2006 року о 18 годині, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, в маршрутному таксі НОМЕР_1, що рухалось по АДРЕСА_2, неподалік автозаводу відкрито викрав у водія ОСОБА_2 70 грн.

В апеляції на вирок суду помічник прокурора міста Луцька, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи кваліфікації дій і доведеності вчиненого ОСОБА_1 злочину, вважає, що судом обрано засудженому надто м'яке покарання, враховуючи особу останнього.

Просить вирок в частині призначеного покарання скасувати та постановити свій.

2

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, міркування прокурора ЄндрущакаВ.В., який вважає, що апеляція є безпідставною, засудженого ОСОБА_1 про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 у виді штрафу суд врахував те, що хоча останній і вчинив злочин середньої тяжкості та у стані алкогольного сп'яніння, однак тяжких наслідків від його дій не наступило.

Раніше засуджений до будь-якої відповідальності не притягувався, злочин вчинив вперше, позитивно характеризується за місцем проживання.

Судом також враховано і ряд пом'якшуючих покарання обставин, а саме щире каяття у вчиненому, сприяння у розкритті злочину, добровільне відшкодування заподіяних збитків.

Тому посилання прокурора про те, що суд належним чином не врахував особу засудженого і призначив надто м'яке покарання є безпідставним.

Покарання ОСОБА_1 призначене необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Підстав для скасування вироку за м'якістю і постановления нового колегія судців не вбачає.

Разом з тим, суд, всупереч вимогам ст. 151 КПК України, залишив засудженому до вступу вироку в законну силу запобіжний захід - підписку про невиїзд, хоча такий ОСОБА_1 не обирався.

Тому відповідно до ч.2 ст.365 КПК України із резолютивної частини вироку підлягає виключенню вказівка суду щодо залишення ОСОБА_1 запобіжного заходу - підписку про невиїзд.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію помічника прокурора міста Луцька Лизуна А.С. залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 21 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Відповідно до ч.2 ст.365 КПК України виключити з резолютивної* частини вироку вказівку суду про залишення ОСОБА_1 запобіжного заходу - підписку про невиїзд, так як такий останньому не обирався.