донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
19.07.2006 р. справа №24/93
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Шевкової Т.А. |
суддів | Діброви Г.І., Гези Т.Д., |
за участю представників сторін: |
від позивача: | не з'явився, |
від відповідача: | не з'явився, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Товариство з обмеженою відповідальністю "Луна" м.Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 10.05.2006 року |
по справі | №24/93 (суддя Н.В.Ломовцева) |
за позовом | Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛА" м.Київ |
до | Товариство з обмеженою відповідальністю "Луна" м.Донецьк |
про | стягнення 6120 грн. 00коп. |
В С Т А Н О В И В:
У березні 2006року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ОЛА” м.Київ, звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Луна” м.Донецьк про стягнення 6120грн.00коп. боргу по договору дистрибуції №010/04 від 01.11.2004року.
Рішенням від 10.05.2006року господарський суд Донецької області (суддя Ломовцева Н.В.) позовні вимоги задовольнив повністю, стягнувши з відповідача 6120грн.00коп. боргу, 102грн.00коп. витрати по оплаті державного мита, 118грн.00коп. витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг за забезпеченням судового процесу.
Відповідач з прийнятим рішенням не згоден, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення і відмовити позивачеві у задоволені позовних вимог. В обгрунтування своїх апеляційних вимог заявник посилається на те, що судом при винесені рішення порушені норми матеріального та процесуального права, а саме, судом не застосовані норми ч.2 статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та пункт 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання ухвали апеляційного суду №401218, №400388 Приймаючи до уваги те, що сторони не використали наданого законом права на участь свого представника в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, про поважність причини не направлення свого представника до суду не повідомили, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за відсутності представників сторін, оскільки наявних матеріалів достатньо для повного, всебічного та об’єктивного розгляду апеляційної скарги.
Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду змінена колегія суддів для розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, ст.ст. 44,811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:
Із матеріалів справи вбачається і з'ясовано господарським судом, що 01.11.2004року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ОЛА” м.Київ (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Луна” м.Донецьк (відповідач, дистриб'ютор) укладений договір дистрибуції №010/04, відповідно до якого продавець на умовах, передбачених договором передає товар дистриб'ютору, а дистриб'ютор зобов'язується прийняти товар і здійснити своєчасну оплату отриманого від продавця товару на умовах, визначених у додатку про ціни (пункт 2.1 договору). Отриманий товар відповідач зобов'язаний оплатити протягом 30 календарних днів з моменту передачі товару (пункт 8.2).
Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 01 січні 2006року включно у частині надання товарів, а в частині оплат –до виконання зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна зі сторін, до закінчення зазначеного терміну не заявить про розрив даного договору, то він вважається пролонгованим на один календарний рік (пункт 14.5 договору) (а.с.7-8).
Позивачем виконані договірні зобов'язання, за видатковою накладною №О-00000013 від 02.11.2004року (а.с.9) поставлено товар на суму 6120грн. Факт отримання товару на цю суму підтверджується підписом представника відповідача Демич Н.В., яка діяла на підставі довіреності серії ЯИИ №016686 від 02.11.2004р. (а.с.10) та даними акта про прийомку товару від 04.11.2004р.
Відповідач в порушення умов договору та вимог статей 525,526 Цивільного кодексу України, отриманий товар в строки, узгоджені сторонами, не оплатив.
В зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань по оплаті товару, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості у сумі 6120грн.00коп.
У ході розгляду справи, господарський суд Донецької області дійшов висновку, що сума основного боргу відповідача у розмірі 6120грн.00коп. доведена позивачем, тому підлягає задоволенню.
Висновок господарського суду є таким, що відповідає фактичним обставинам, матеріалам справи.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого:
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно встановленого підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно з ч.2 ст.21 Господарського процесуального кодексу України позивачами є підприємства та організації, що подали позов про захист порушеного чи оспорюваного законом інтересу.
Відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду по захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Причиною спору постало питання про можливість застосування приписів статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у вирішенні спору про стягнення заборгованості в позовному провадженні
Скаржник на підставі цих положень Закону доводить, що суд повинен відповідно до вимог статті 79 Господарського процесуального кодексу України зупинити провадження у справі та роз'яснити частину 2 статті 14 Закону. Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника, господарський суд повинен поновити провадження і відмовити у задоволені позову на підставі ч.2 ст.14 Закону.
Дані ствердження судова колегія до уваги не приймає, оскільки як визначено статтею 79 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.
В даному випадку, 07.02.2006року господарським судом Донецької області порушена справа №5/18Б про банкрутство боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю „Луна”, м.Донецьк, за заявою самого боржника, оскільки протоколом №18 зборів учасників ТОВ „Луна” було прийняте рішення про ліквідацію та призначення ліквідаційна комісія, яка 12.01.2006року прийняла рішення про звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство. Дана справа порушена на підставі ст.51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якою передбачені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, застосовується спрощена процедура банкрутства – ліквідація.23.02.2006року господарським судом Донецької області винесена постанова про визнання банкрутом боржника ТОВ „Луна” м.Донецьк, відкрита ліквідаційна процедура строком на 6 місяців до 23.08.2006року, ліквідатором призначений арбітражний керуючий Сірівлю Л.С., ліцензія №779117. (а.с.23).
Отже, посилання заявника скарги на рекомендації Президіума Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04.06.2004року, судова колегія до уваги не приймає, оскільки дані роз'яснення відносяться до справи, якщо відносно особи порушена справа про банкрутство за загальною процедурою.
В даному випадку, позивач не звертався до суду з грошовими вимогами до боржника у процедурі банкрутства, але це не позбавило його права звернутися з позовом до суду на загальних підставах у межах строку позовної давності.
Таким чином, судом першої інстанції дана правильна юридична оцінка встановлених обставин справи, правомірно задоволені позовні вимоги, оскільки заборгованість підтверджена матеріалами справи, підстав для зупинення провадження по цій справі не має.
З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 10.05.2006року ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення.
Витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника по справі відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.43,49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Луна” м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 10.05.2006року у справі №24/93 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 10.05.2006року у справі №24/93 - залишити без змін.
Головуючий Шевкова Т.А.
Судді: Діброва Г.І.
Геза Т.Д.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС