Судове рішення #6282044

 

     

                                                         КОПІЯ           

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Р І Ш Е Н Н Я

 

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 

 

14 жовтня  2009  року                              м. Вінниця

 

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду   Вінницької області у складі:

                Головуючого :  Чуприни В.О.

                                      Суддів : Морозовського В.І., Камзалова В.В.

                                      При секретарі :   Липач Ю.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення  Іллінецького районного суду Вінницької області  від  13 серпня 2009 року  за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу домоволодіння та присадибних земельних ділянок дійсним, відшкодування матеріальної і моральної шкоди,  -

 

в с т а н о в и л а :

 

В листопаді  2008 р. ОСОБА_1.  звернулася  до  суду  з вказаним позовом, посилаючись    на    те,    що    раніше  власницею   будинку  по  АДРЕСА_1 була ОСОБА_3, яка померла ОСОБА_3. Після смерті останньої відкрилася спадщина у вигляді садиби загальною площею 0,29 га щодо якої з спадкоємцем - ОСОБА_2. було досягнуто домовленості про продаж за 2000 грн. Крім того, було домовлено, що нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу відбудеться після одержання відповідачем правовстановлюючих документів. В забезпечення умов зобов'язання позивачка 5.10.2005 р. через представника передала відповідачу обумовлену суму - 2000 грн. під розписку, яка була засвідчена секретарем сільської ради. Надалі, важаючи себе власником нерухомості, позивачка, діючи по генеральному дорученню, звернулась в інтересах відповідача до Іллінецького районного суду, який рішенням від 26.01.2007 р. встановив ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини та визнав за останнім право власності в порядку спадкування на присадибні земельні ділянки площею 0,19 га і 0,10 га. В наступному відповідач почав ухилятися від нотаріального оформлення договору купівлі-продажу, тому ОСОБА_1. просила суд визнати договір купівлі-продажу домоволодіння та земельних ділянок дійсним. Також просила стягнути з відповідача 153 грн. матеріальної шкоди внаслідок понесених витрат на виготовлення технічної документації для складання державних актів на земельну ділянку та просила відшкодувати 1500 грн. моральної шкоди за спричинені страждання та нервові потрясіння внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання.

Рішенням    Іллінецького  районного  суду  Вінницької  області   від  13.08. 2009 р. позов ОСОБА_1. задоволений частково. Визнано дійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, а також земельних ділянок площею 0,19 га і 0,10 га, що знаходяться тут же по АДРЕСА_1без номера, належних ОСОБА_3., що померла ОСОБА_3., укладений 5.10.2005 р. між продавцем ОСОБА_2., як спадкоємцем покійної ОСОБА_3, та покупцем ОСОБА_1., ціною 2000 грн. В решті позовних вимог відмовлено за їх недоведеністю.

  У поданій апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2. - ОСОБА_1. просить рішення скасувати і ухвалити нове по суті заявлених вимог, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи і невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.

Судом установлено, що восени 2005 р. сторони домовилися про купівлю-продаж садиби покійної ОСОБА_3 за ціною 2000 грн., за умови, що позивачка та її чоловік посприяють в оформленні відповідачу - спадкоємцю в оформленні документів про право на спадщину, а після того оформлять нотаріальний договір купівлі-продажу.

5.10.2005 р. чоловік позивачки ОСОБА_4. передав представнику ОСОБА_2. ОСОБА_5. гроші в сумі 2000 грн. за продаж садиби ОСОБА_3 під розписку, яка була посвідчена секретарем сільської ради (а.с.6).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. в частині визнання дійсним договору купівлі-продажу, суд першої інстанції виходив з того, що після смерті ОСОБА_3, належні їй земельні ділянки та обійстя підтримували у належному стані позивачка ОСОБА_1. та її родичі. При укладенні угоди купівлі-продажу між сторонами було досягнуто згоди з приводу всіх істотних умов правочину, а саме позивачка сплатила повністю суму за договором, а відповідач отримав гроші за продаж домоволодіння та земельних ділянок, але ухиляється від нотаріального посвідчення договору.

Однак з таким висновком суду погодитись  неможливо.

Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Виходячи з аналізу положень ч.2 ст. 220, ст.ст. 637, 662 ЦК, ч.1 ст. 55 Закону «Про нотаріат» (норма ч.1 ст. 656 ЦК містить виключення) можна зробити висновок, що не може бути укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, яке не є об'єктом права власності продавця на момент укладення договору, оскільки такий договір не міг бути посвідчений нотаріально в момент його укладення через відсутність у продавця документа про належність йому будинку та земельних ділянок на праві власності, хоча цей договір підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Таким чином, суд на підставі ч.2 ст. 220 ЦК може визнати дійсним такий договір, який на момент його укладення міг бути укладений сторонами з дотриманням цього закону, в тому числі й щодо його нотаріального посвідчення, однак одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення.

Задовольняючи позов, при тому, що в справі не має правовстановлюючого документа про право власності відповідача на спадкове домоволодіння та державних актів на земельні ділянки, суд виходив з факту правомочності ОСОБА_2. у розпорядженні цими об'єктами, які належали його матері - ОСОБА_3., з моменту відкриття спадщини після смерті останньої і які перейшли у власність відповідача в порядку спадкування за законом.

Однак зазначений висновок не узгоджується з нормою ч.2 ст. 1299 ЦК, відповідно до якої право власності на нерухоме майно виникає в спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна, на відміну від часу виникнення права власності на інше спадкове майно (ч.5 ст.1268, ч.3 ст.1223 ЦК).

Таким чином, до визнання за відповідачем права власності в порядку спадкування на будинок та земельні ділянки і державної їх реєстрації, він не мав правових підстав розпоряджатися цим майном, укладати будь-які договори, об'єктом яких було б це майно, в тому числі продавати чи брати кошти за майбутній його продаж.

Отже, судом першої інстанції не встановлено характеру спірних правовідносин та не дано належної оцінки всім доказам у справі.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1. про визнання договору купівлі-продажу дійсним слід відмовити за  безпідставністю та необґрунтованістю вимог.

В частині позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди рішення необхідно залишити без змін, так як законних підстав для задоволення цих вимог не має.

    Керуючись  ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316  ЦПК  України, колегія суддів,  -

 

В И Р І Ш И Л А :

 

    Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

         Рішення  Іллінецького районного суду Вінницької області  від  13 серпня 2009 року скасувати частково і ухвалити нове рішення, яким  в позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу домоволодіння та присадибних земельних ділянок - відмовити.

    Рішення  Іллінецького районного суду Вінницької області  від  13 серпня 2009 року     в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди - залишити без змін.

    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.

 

          

    Головуючий :     підпис     В.О.Чуприна

 

    Судді :         підпис     В.І.Морозовський

 

                підпис     В.В.Камзалов

 

 

    З оригіналом вірно :

    Суддя апеляційного суду     підпис     В.О.Чуприна

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація