Спр. № 2-1608/09

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    14 жовтня 2009 року                                                                                                  м.Тячів        

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Дегтярьова Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В позовній заяві зазначила, що шлюб між нею та відповідачем зареєстровано 11 березня 1991 року. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Причиною розірвання шлюбу є те, що з відповідачем не зійшлись характерами та поглядами на життя, він не поважав її як дружину, постійно ображав. Останні три роки разом не проживають, а тому шлюб став носити формальний характер. В даний час має намір створити нову сім»ю. Примирення вважає неможливим  і просить шлюб розірвати.

    Позивачка в судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на викладені в письмовій позовній заяві обставини. Настоює на розірванні шлюбу і примирення не бажає та просить позов задовольнити.

    Відповідач  в судове засідання не з’явився, хоч про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а тому суд в порядку ст. 169 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

    Дослідивши всі обставини справи, суд вважає, що позов підставний і в судовому засіданні доведений.

    Сторони тривалий час разом не проживають і не підтримують сімейних стосунків. Позивачка в судовому засіданні настоює на розірванні шлюбу і примирення не бажає.

    Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні ствердив, що вже близько трьох років проживає у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_1 і в даний час вони мають намір офіційно зареєструвати шлюб.

    Враховуючи наведене, суд вважає, що шлюб між сторонами існує тільки формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.

    Витрати, пов’язані з реєстрацією розірвання шлюбу, покласти на відповідача, звільнивши від сплати державного мита позивачку.

    Позовних вимог щодо порядку виховання і утримання дітей, поділу спільного майна сторін  не заявлено.

    Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 169, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст.104, 105, 110-112 СК України, суд, -

Р  І  Ш  И  В:

    Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстровано 11 березня 1991 року у виконкомі Дібрівської сільської ради, Тячівського району, Закарпатської області, актовий запис № 38, розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 сімнадцять гривень державного мита на користь держави, а ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.

    Позовних вимог щодо поділу спільного майна сторін  не заявлено.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської  області через Тячівський районний  суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, з наступним поданням апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий :                                                                                                              В.І.Бобрушко