ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2011 р. Справа № 2-а-2136/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кравченко К.В.,

при секретарі: Сердюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до державної податкової інспекції у м. Херсоні

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У квітні 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні (надалі – відповідач, ДПІ), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.03.2011р. №0001852307 про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 7 208,80 грн. за порушення пункту 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР (надалі-Закон № 265/95-ВР).

Згідно позовної заяви та пояснень позивача в судовому засіданні позивач вважає спірне рішення неправомірним з тих підстав, що, по-перше: на весь товар, який знаходився на реалізації на момент перевірки і який ревізори зазначили в акті перевірки, як такий, що не облікований, були наявні первинні документи про його придбання і витрати на придбання цього товару внесені до книги обліку доходів і витрат, а по-друге: позивач не є платником єдиного податку, і облік його господарської діяльності здійснюється шляхом ведення книги обліку доходів та витрат, а тому вимоги п. 12 ст.3 Закону № 265/95-ВР щодо ведення обліку товарних запасів на нього не розповсюджуються.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з викладених у позовній заяві підстав.

Згідно письмових заперечень та пояснень представника ДПІ у судовому засіданні відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог посилаючись на відсутність підстав для задоволення позову та законність прийнятого відносно позивача рішення про застосування штрафної санкції за порушення п.12 ст.3 Закону № 265/95-ВР.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

21.02.2011р. ревізорами складений акт про проведення фактичної перевірки за дотриманням приватним підприємцем ОСОБА_1 (позивачем) порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, відповідно до якого ревізорами були виявлені наступні порушення:

- не забезпечено зберігання КОРО (книг обліку розрахункових операцій) та РК (розрахункових книжок) протягом встановленого терміну, а саме: на момент перевірки використані КОРО та РК відсутні взагалі;

- не забезпечено зберігання контрольних стрічок протягом встановленого терміну;

- порушено облік товару за місцем реалізації, а саме, на товар, який перелічений у додатку до акту перевірки на суму 3604,40 грн. відсутні первинні документи.

На підставі даного акту перевірки ДПІ 03.03.2011р. винесла податкове повідомлення-рішення №0001852307 на суму 7208,80 грн. на підставі п.5,6 ст.17, ст.20 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”№ 265/95-ВР за порушення п. 12 ст. 3 зазначеного Закону.

Перевірка проведена податковими ревізорами-інспекторами ОСОБА_2, ОСОБА_3 магазину «Восток» у м. Херсон, с. Антонівка, вул..Бубеного, 36-а, на підставі направлення ДПА в Херсонській області №94/237 від 21.02.2011 року.

Порушень визначеного законодавством порядку проведення перевірки позивача, які б могли бути достатньою підставою для скасування прийнятого відповідачем за наслідками такої перевірки рішення, судом не встановлено, і позивач на наявність таких порушень не посилається.

Щодо правомірності спірного рішення ДПІ суд зазначає наступне.

Згідно акту перевірки опис порушення п.12 ст.3 Закону 265/95-ВР полягає у тому, що на товар, який на момент перевірки знаходився на реалізації в магазині були відсутні будь-які первинні документи. Перелік таких товарів на суму 3604,40 грн. ревізори виклали у додатку до акту перевірки.

Пунктом 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/ або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно зі статтею 20 Закону №265 до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ДПІ, обґрунтовуючи наявність даного порушення, стверджує, що відсутність на момент перевірки первинних документів на товар, перерахований у додатку до акту, вже є достатньою підставою для застосування санкції за порушення пункту 12 ст.3 Закону № 265.

Позивач, доводячи виконання ним вимог п.12 ст.3 Закону № 265, надав суду копії накладних на товар, який знаходився на реалізації в магазині на момент перевірки, а також пояснив, що після проведення перевірки 23.02.2011р. його дружина ОСОБА_4 особисто з’явилась до ДПІ у м. Херсоні та надала ревізорам, які проводили перевірку ті документи про відсутність яких зазначено в акті перевірки, а саме: КОРО, контрольні стрічки та первинні документи на придбання товару, що знаходився на реалізації в магазині, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, а також була надана книга обліку доходів та витрат, до якої включені витрати на придбання зазначеного в акті перевірки товару .

Допитана судом в якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що після проведення перевірки в магазині її чоловіка - ОСОБА_1, вона за його дорученням 23.02.2011р. прийшла до відділу касових операцій ДПІ у м. Херсоні та надала ревізору ОСОБА_2 КОРО, контрольні стрічки та первинні документи на придбання товару, що знаходився на реалізації в магазині, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, а також була надана книга обліку доходів та витрат до якої включені витрати на придбання вищезазначеного товару.

Факт надання позивачем до ДПІ до моменту винесення спірного рішення документів, які були відсутні на момент проведення перевірки підтверджується тим фактом, що до позивача не було застосовано санкції за порушення п.6 та п.10 ст. 3 Закону № 265.

Суд не приймає до уваги пояснення в судовому засіданні ревізора ОСОБА_2 про те, що позивач надала тільки КОРО та контрольні стрічки і не надала накладні на товар, оскільки вони не узгоджуються з іншими отриманими судом доказами.

Статтею 6 Закону № 265 передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач дотримався приписів п.86.7 ст.86 ПК України та п.4.3 акту перевірки, відповідно до яких позивач мав право протягом 5 днів з моменту отримання акту перевірки надати свої заперечення та відповідні документи на їх обґрунтування, та надав до ДПІ первинні документи, які підтверджують надходження до позивача того товару, який знаходився на реалізації в магазині на момент перевірки.

Слід також зазначити, що статтею 20 Закону № 265/95-ВР передбачена відповідальність саме за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а не за відсутність на місці реалізації первинних документів на товар, на що і посилається ДПІ.

Отже, суд вважає, що позивач у належний спосіб та у визначеному законодавством порядку підтвердив податковому органу факт дотримання ним вимог п.12 ст. 3 Закону №265/95-ВР щодо обліку того товару, який знаходився на реалізації у належному йому магазині, у зв’язку з чим суд вважає безпідставним застосування до позивача рішенням №0001852307 санкції на суму 7208,80грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

Враховуючи викладене, рішення ДПІ №0001852307 від 03.03.2011р. про застосування до позивача штрафної санкції за порушення п.12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР на суму 7208,80 грн. (3604,40х2=7208,80) є безпідставним.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним рішення державної податкової інспекції у м.Херсоні від 03.03.2011р. №0001852307.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 серпня 2011 р.

Суддя Кравченко К.В.

кат. 9.2.1