Справа № 2-а-528/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2009 року Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Кіхтенко Н.І.,
при секретарі Сміян А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, в порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь - Шевченківському районі Черкаської області про визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов?язання донарахування та виплати щомісячної державної пенсії як дитині війни, -
суд
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати донарахувати їй, як дитині війни, недоплачену щомісячну доплату до пенсії за 2007-2008 р.р.
Свій позов позивачка мотивує тим, що Рішенням Конституційного Суду України № 6--рв/07 від 9 липня 2007 р. були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України « Про державний бюджет на 2007 р.», якими була зупинена дія положень Закону України « Про соціальний захист дітей війни», на підставі якого повинна була бути донарахована державна пенсія, як дитині війни за 2006 - 2008 р.р. ,але вказані суми не були нараховані. В зв»язку з цим позивачка, маючи статус дитини війни, вважає, що відповідач порушив вказаною невиплатою її права, а тому і звернулася до суду з даним позовом.
В судове засідання позивачка не з»явилася, а направила заяву, в якій свій позов підтримала в повному обсязі та просить суд слухати справу і закінчувати розгляд у її відсутність.
Представник відповідача - Ільченко Ю.О. направив до суду заяву з невизнанням даного позову, проханням слухати справу у його відсутність та свої заперечення мотивує тим, що є неналежним відповідачем, бо таким повинен бути Пенсійний фонд України. Окрім того, відповідач вважає, що вимоги позивачки є незаконними тому, що Законом України « Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року передбачено виплату вказаних позивачкою сум з Державного бюджету України, а не з бюджету пенсійного фонду, тому будь-які порушення законодавства з боку відповідача відсутні, бо зі змісту ст. 6 вказаного Закону не вбачається порядок вказаних виплат. А відтак відсутні підстави щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок недоплаченої пенсії і забезпечити її виплату.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з»ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, що підтверджується наявним паспортом серії НС НОМЕР_1 виданим Корсунь – Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області від 03.10.2000 року та посвідченням № НОМЕР_2 виданим від 27.02.1995 року.
Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни належать особи, яким на момент закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 р.) не виповнилося 18 років, і відповідно, позивачка належить до зазначеної категорії осіб, оскільки народилася 10 січня 1942 р.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що вступив в силу з 01.01.2006 року, дітям війни надбавка до пенсії підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком. Рішення про підвищення пенсії позивачці відповідачем прийнято не було, перерахунки відповідно до зазначеного закону проведені частково, лише у 2008 р.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, що набрав чинності з 01.01.2007 року, встановлено, що у 2007 році доплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6- рп від 09.07.2007 року положення ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 року» визнане неконституційним.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, тому зазначений закон втратив чинність з 09.07.2007р.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058. Згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року № 966, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від і 9 грудня 2006 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень. Зазначена стаття була змінена Законом України від 15.03.2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та існує в новій редакції з 28.03.2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті і збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп. та 415 грн. 11 коп.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, який набрав чинності 01.01.2007 року, скасовано відповідні соціальні допомоги, зокрема і ті, що передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп /2007 «У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 частини 2 статті 56, частини 2 статті 62, частини 1 статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) стаття 111 та пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 року» щодо скасування відповідної допомоги визнано неконституційним. З цього дня зазначений закон втратив чинність.
Таким чином, є законною вимога позивачки в частині нарахування соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007 р. З огляду на викладене суд зазначає, що, при визначені розміру щомісячно державної соціальної допомоги дітям війни в 2007 році необхідно керуватися статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни, а не положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", які визнані неконституційними.
Щодо перерахунку пенсії позивача з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення її виплати у відповідності до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року суд позов в цій частині задовольняє частково в силу наступного.
З 01.01.2008 року положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» врегульовані шляхом внесення змін до неї Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно яких (підпункт 2 пункту 41 розділу II) дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року в справі N 10-рп/2008 «За конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-УІ і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» положення підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними. А тому при визначені розміру щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року необхідно керуватися положеннями ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», чинній на період її дії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік.
З огляду на вимоги ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо нарахування та виплати пенсій як дітям війни за період з 01.01.2008р. по 22.05.2008р. суд зазначає наступне. 01.01.2008 року до ст.6 вказаного Закону були внесені зміни відповідно до підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно яких дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого ст.58 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», у розмірі: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня.
Згідно довідки відповідача позивачу за період з 01.01.2008 року по 01.04.2008 року нарахована та виплачена надбавка до пенсії , що відповідає вимогам ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в зазначений період.
Суд при винесенні постанови враховує, що відповідно до пунктів 5, 6 Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) рішення Конституційного суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» про незворотність дії у часі законів та інших нормативно - правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують, або скасовують відповідальність особи, відповідно до якого - реалізація особою права на отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судами не повинні прийматися до уваги, у випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. До спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Таким чином, суд вважає, що позивачка має право на щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007 р., та за період з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року, а дії відповідача, щодо відмови позивачці у перерахунку підвищення цих доплат є неправомірними, оскільки вони не відповідають вимогам Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Суд не погоджується з доводами відповідача в тій частині, що всі його дії відповідали Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», оскільки положення цих Законів були визнані Конституційним Судом України неконституційними, тому посилання на такі норми Закону, як підставу визнання їх дій правомірними, є необгрунтованими і це не звільняє органи Пенсійного фонду України здійснювати нарахування та виплату щомісячної соціальної державної допомоги.
Дані дії відповідача не відповідають ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд також не погоджується з доводами відповідача, про те, що законодавчими актами не передбачено за рахунок яких коштів необхідно здійснювати виплати, виходячи з того, що кошти Пенсійного фонду являються цільовими, бюджет формується виключно зі страхових внесків, які використовуються виключно на виплату пенсій.
З огляду на викладене суд керується вимогами ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ, якою передбачено, що джерелами формування коштів Пенсійного фонду є також кошти Державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 113 зазначеного Закону встановлено що у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів Державного бюджету України.
Доводи відповідача про те, що позов не підлягає задоволенню у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, не можуть бути прийняті судом до уваги з наступних підстав.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб’єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом до уваги не приймається. Так, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії та зобов'язання держави щодо їх виконання, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для виправдання бездіяльності суб’єкта владних повноважень.
Такі доводи позивачки суперечать пункту 1 статей 6, 13 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України від 11.09.1997 року, про що також зазначено в Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Жовнер проти України» від 29.06.2004 року.
Судом встановлено, що доводи відповідача стосовно пропуску позивачем строків звернення з позовом до суду є безпідставними з огляду на наступне.
Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ, а саме: ст.ст. 46 та 87 встановлено, що пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Визначаючи розрахункову величину, з якої має проводитися нарахування позивачу підвищення до пенсії, відповідачу слід врахувати, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що підвищення до пенсії має обраховуватись у відсотковому відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином суд вважає, що позивачка має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008 р. по31.12.2008 р., а саме: на 123 грн.02 коп. за період з 09.07.2007 р. по 30 вересня 2007 р., на 124 грн.53 коп. з 1 жовтня 2007 р. по 31 грудня 2007 р.; та на 144,30 грн. з 22.05.2008 р. по 30.06.2008 р., на 163,20 грн. з 1.07.2008 р. по 31 12.2008 р. - з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року, а дії відповідача, щодо відмови позивачці у перерахунку підвищення цих доплат є неправомірними, оскільки вони не відповідають вимогам Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Підстав щодо негайного допущення виконання постанови немає.
Від сплати судового збору позивачка звільнена, як потерпіла від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії В-І № 550396 від 15.12.1992 року.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 19, ст. 152 Конституції України; рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005р.; рішеннями Конституційного Суду України № 6- рп від 09.07.2007 року та № 10- рп/2008 від 22.05.2008 року; ст.ст. 1, 6, 8, 9, 99 ч. 2 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.08.1999 року; підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107; ст.ст. 8,10,11, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь - Шевченківському районі Черкаської області про визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов?язання донарахування та виплати щомісячної державної пенсії як дитині війни з 1 січня 2007 р. по 31 грудня 2008 р., задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльністю Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області здійснити перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_1, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести доплати у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди: з 09 липня по 31 грудня 2007 року , та з 22 травня по 31 грудня 2008 р., в розмірі 30 % , щомісячно, за мінусом вже виплачених сум за вказаний період.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10 - денного строку для подання заяви про апеляційне оскарження, або подачі в цей же строк скарги, якщо таких не буде подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд, з направленням копії апеляційної скарги одночасно до апеляційної інстанції, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня одержання сторонами копії даної постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий