ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
____________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" серпня 2011 р. Справа № 2-а-3497/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кравченко К.В.,
при секретарі: Сердюк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Державна податкова інспекція у Бериславському районі Херсонської області
про скасування податкових повідомлень - рішень,
встановив:
В червні 2011 року ОСОБА_1 (надалі-позивач) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області (надалі-ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.06.2011р. №0005371700, яким нараховано податкове зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 9596,88 грн., у тому числі 7677,50 грн. за основним платежем та 1919,38 грн. штрафної санкції, та №0005371700 від 03.06.2011р., яким нараховано податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 7822,50 грн., у тому числі 5850 грн. за основним платежем та 1972,50 грн. штрафної санкції.
Спірні рішення винесені на підставі акту перевірки №263 від 26.05.2011р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання позивачем вимог податкового валютного та іншого законодавства, яким встановлено порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у вигляді неутримання та несплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб при виплаті заробітної плати громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, що працювали у позивача без укладання трудових угод, а також встановлено порушення вимог ст.. 1 ст.5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкта малого підприємництва» від 28.06.1999р. №746/99 (далі Указ №746/99), у вигляді несплати єдиного податку збільшеного на 50% за кожного вище вказаного працівника.
Відповідно до позовної заяви, пояснень позивача у судовому засіданні позовні вимоги грунтуються на тому, що позивача вироком Бериславського районного суду Херсонської області від 24.03.2011р. було притягнуто до кримінальної відповідальності за ст.. 172 ч.1 КК України із застосуванням до позивача штрафу на суму 510 грн. за порушення трудового законодавства, а саме за прийняття на роботу громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 без укладання з ними трудових угод за період з 01.03.2008р. по 27.01.2011р. З цих підстав позивач вважає, що повторне притягнення його до відповідальності спірними рішеннями за ті ж самі дії є безпідставними.
Згідно до заперечень на позов та пояснень представника ДПІ у судовому засіданні, ДПІ просить відмовити у задоволені позовних вимог посилаючись на те, що спірні рішення винесені правомірно, а також ДПІ зазначає, що притягнення позивача до кримінальної відповідальності не позбавляє обов’язку ДПІ нарахувати позивачу податкові зобов’язання за порушення норм податкового законодавства.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до висновку, що в задоволені позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.
Як встановлено судом, не заперечується відповідачем, та підтверджується матеріалами акту перевірки №263 від 26.05.2011р., а також вироком Бериславського районного суду Херсонської області від 24.03.2011р., позивач в період з 01.03.2008р. по 27.01.2011р. здійснював виплату заробітної плати громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 без укладання з ними трудових угод. Загальна сума, яка позивачем була виплачена вищевказаним найманим працівникам за період роботи з 01.03.08р. по 27.01.2011р. склала 39000 грн. При цьому позивач, як платник єдиного податку, не утримував та не сплачував до бюджету з сум заробітної плати вказаним працівникам податок з доходів фізичних осіб, а також сплачував єдиний податок без врахування факту працевлаштування вказаних осіб.
Відповідно до п.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, вироком Бериславського районного суду по справі №1-131/2011р., яке набрало законної сили, визнано винним позивача за ст.. 172 ч.1 КК України за те, що позивач використовував найману працю громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 без укладання з ними трудових угод, що є грубим порушенням трудового законодавства і застосовано до позивача штраф у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (п’ятсот десять гривен).
Відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» на позивача покладено обов’язок сплати утриманого доходу по податку з доходів фізичних. Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Згідно з Указом Президента України № 727/98 від 03.07.1998 р. “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (далі - Указ № 727/98) у разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
Отже, факт порушення позивачем норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 р. “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” знайшов своє підтвердження належними доказами і позивачем не оспорюється.
ДПІ надало розрахунок зобов’язань по єдиному податку з урахуванням відпрацьованих місяців вищевказаними працівниками та діючих ставок єдиного податку. Так, згідно розрахунку у позивача в період з 01.03.2008р. по 27.01.2011р. працювали ОСОБА_2 з 01.03.08.-21.12.10. – 34місяці, ОСОБА_3 з 01.02.08.-31.10.10. – 33місяці, ОСОБА_4 з 01.03.10.-27.01.11. – 11 місяців, ОСОБА_5 з 18.11.10.-27.01.11. - 3місяці, ОСОБА_6 з 20.12.10.-27.01.11. – 2 місяці. За кожного цього працівника ДПІ нарахувала позивачу 50% ставки єдиного податку виходячи з кількості відпрацьованих ними місяців, а також нарахувала штрафну санкцію у розмірі 25% від суми донарахованого основного платежу. Таким чином сума донарахованого єдиного податку склала 7677,50 грн., а розмір штрафної санкції 1919,38 грн.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку про правомірність винесених до позивача спірних податкових повідомлень-рішень.
Посилання позивача на факт притягнення його до кримінальної відповідальності вироком Бериславського районного суду від 24.03.2011р., як підстав для задоволення позовних вимог не приймає, оскільки притягнення позивача до кримінальної відповідальності за порушення норм трудового законодавства не звільняє від відповідальності норм податкового законодавства. Таким чином підстави для задоволення позву відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив:
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області відмовити .
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 серпня 2011 р.
Суддя Кравченко К.В.
кат. 8.2.8