ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
____________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" листопада 2011 р. Справа № 2-а-3922/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кравченко К.В.,
при секретарі: Сердюк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
приватного підприємця ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Херсонській області про визнання неправомірними дій по проведенню перевірки та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, та за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Херсонській області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,
встановив:
У липні 2011 року приватний підприємець ОСОБА_1 (надалі-Підприємець) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Херсонській області (надалі – Управління) по організації та проведення перевірки Підприємця та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 14.07.2011р. №210771-2121-32.
За даним позовом ухвалою суду від 26.07.2011р. було відкрито провадження в адміністративній справі №2а-3922/11/2170.
У вересні 2011 року Управління звернулось до адміністративного суду з позовом до Підприємця про стягнення суми фінансових санкцій на підставі рішення про застосування фінансових санкцій від 14.07.2011р. №210771-2121-32.
За даним позовом ухвалою суду від 02.09.2011р. було відкрито провадження в адміністративний справі за №2-а-4432/11/2170.
Ухвалою суду від 28.09.2011р. адміністративні справи №2а-3922/11/2170 та №2-а-4432/11/2170 були об’єднані для спільного розгляду та вирішення.
Відповідно до позовної заяви та пояснень Підприємця і його представника в судовому засіданні Підприємець просить задовольнити його позовні вимоги, а в позові управління відмовити з наступних підстав:
- перевірка належного Підприємцю магазину проведена Управлінням із порушенням вимог ст.80 та 81 Податкового кодексу України, що полягають у неознайомленні Підприємця та його представника з направленням та наказом на проведення фактичної перевірки;
- акту перевірки не складалося, а отримана ним по пошті копія акту перевірки згідно поштового конверту відправлена на день раніше, ніж проведена сама перевірка;
- такого порушення Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі-Закон №481/95-ВР) як реалізація алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, допущено не було.
Згідно позовної заяви Управління, письмових заперечень на позов Підприємця та пояснень представника Управління в судовому засіданні, позиція Управління полягає у правомірності дій по проведенню перевірки магазину Підприємця, у доведеності матеріалами перевірки відображеного в акті перевірки факту реалізації неповнолітній особі в магазині Підприємця 04 липня 2001 року слабоалкогольного напою, та у правомірності застосованої до Підприємця спірним рішенням штрафної санкції.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.
04 липня 2011 року Управлінням було проведено перевірку належного Підприємцю магазину у м.Херсоні, смт.Антонівка вул.. Херсонська, 124, за результатами якої ревізорами Управління складено акт №106/32/01/НОМЕР_1 від 04.07.2011р., в якому відображено порушення ст. 15-3 Закону №481/95-ВР у вигляді продажу слабоалкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років.
За даним актом перевірки на підставі абзацу 9 частини другої ст..17 Закону №481/95-ВР Управління рішенням від 14.07.2011р. №210771-2121-32 застосувало до Підприємця штраф у розмірі 6800 грн..
Правомірність вказаної перевірки та застосованого штрафу, а також стягнення з Підприємця суми цього штрафу є предметом позовних вимог сторін у даній справі.
При вирішені питання щодо законності дій, пов’язаних з організацією та проведенням вищевказаної перевірки, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 16 Закону №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Управління є органом, уповноваженим на видачу ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Загальні вимоги до порядку організації та проведення фактичних перевірок передбачені нормами статті 80 Кодексу.
Так, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктом 80.2 статті 80.
Згідно з пунктом 80.4 статті 80 Кодексу перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п.80.7 ст. 80 ПК України).
Допуск посадових осіб органів державної податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно з статтею 81 ПК України.
Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених абзацом першим пункту 81.1 статті 81, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах не дозволяється.
У випадку відмови платника податків (його посадових (службових) осіб, представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків (його посадових (службових) осіб, представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Доводячи законність дій по проведенню перевірки, Управління долучило до матеріалів справи наказ керівника начальника Управління від 04.07.2011р. №126-п «Про проведення фактичної перевірки ПП ОСОБА_1С.», направлення №125 від 04.07.11р. на проведення фактичної перевірки, яке видано ревізорам Управління ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на проведення перевірки Підприємця, а також лист Дніпровського РВ УМВС України в Херсонській області від 03.07.11р. про проведення 04.07.11р. спільних перевірок торгівельних об’єктів щодо продажу неповнолітнім спиртних напоїв та тютюнових виробів.
До матеріалів справи також долучені акти відмови від підписання акту перевірки, відмови від отримання акту перевірки, відмови під підписання направлення на перевірку, які складені ревізорами Управління ОСОБА_2 та ОСОБА_3 04.07.2011р.
Встановлені судом фактичні обставини справи та надані суду документи свідчать про правомірність проведеної 04.07.11р. фактичної перевірки належного Підприємцю магазину.
Надані Управлінням докази відправлення в адрес Підприємця копії акту перевірки – фіскальний звітний чек №1032 та поштове повідомлення про вручення, свідчать про те, що копія акту перевірки №106/32/01/НОМЕР_1 від 04.07.2011р. була відправлена в адрес Підприємця поштою 05 липня 2010 року о 16. год. 32 хвил., а отримані Підприємцем 06.07.2011р., що спростовує твердження Підприємця про відправлення цього акту перевірки ще до її проведення.
Щодо правомірності рішення про застосування штрафних санкцій від 14.07.2011р. №210771-2121-32 суд зазначає наступне.
Підставою для винесення спірного рішення став відображений в акті перевірки факт продажу продавцем магазину ОСОБА_4 слабоалкогольного напою «Рево» неповнолітній особі – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
До матеріалів перевірки долучені пояснення вказаної неповнолітньої особи від 04.07.11р., в який ця особа підтверджує факт придбання 04.07.11р. в належному Підприємцю магазині пляшки слабоалкогольного напою «Рево», а також копія свідоцтва про народження ОСОБА_5, яка підтверджує його неповнолітній вік.
Підприємець факт продажу вказаного алкогольного напою неповнолітній особі заперечував, і пояснив, що 04.07.11р. пляшка слабоалкогольного напою «Рево» була продана повнолітній жінці, а зазначеній в акті перевірки неповнолітній особі жодних алкогольних напоїв не продавалось.
З метою з’ясування всіх обставин проведеної перевірки судом були викликані і допитані в якості свідків особи, які безпосередньо приймали участі в цій перевірці, а саме – продавець ОСОБА_6, ревізор Управління ОСОБА_7, співробітники Дніпровського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_8 та ОСОБА_9.
Так, свідок ОСОБА_6 підтвердила факт проведення перевірки, але заперечувала проти факту продажу нею алкогольного напою неповнолітньому ОСОБА_5.
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суду пояснили, що 04 липня 2011 року Управлінням та службою у справах неповнолітніх Дніпровського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області проводились сумісна перевірка торговельних об’єктів щодо продажу неповнолітнім спиртних напоїв та тютюнових виробів. Факт продажу в магазині Підприємця слабоалкогольного напою «Рево» неповнолітньому ОСОБА_5 безпосередньо бачила ОСОБА_9, яка повідомила про це факт інших учасників сумісної перевірки. По даному факту в приміщенні магазину був складений акт перевірки №106/32/01/НОМЕР_1 від 04.07.2011р., а також продавця ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.2 ст. 156 КУпАП, про що складений відповідний протокол про адміністративне правопорушення від 04.07.11р. серії ХН №504776. Продавець ОСОБА_4 факт продажу алкогольного напою неповнолітньому спочатку визнавала, але після приходу Підприємця відмовилась давати пояснення. Підприємець і продавець ОСОБА_4 підписувати та отримувати копії матеріалів перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення відмовились, про що були складені відповідні акти.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що 04.07.2011р. під час знаходження її у торгівельному залі магазину Підприємця, продавець ОСОБА_4 продала неповнолітньому ОСОБА_5 одну пляшку слабоалкогольного напою «Рево». Про даний факт вона повідомила свою колегу ОСОБА_8 та ревізорів Управління. В решті покази свідка ОСОБА_9 відповідають показам свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8.
Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відображений в акті перевірки №106/32/01/НОМЕР_1 від 04.07.2011р. факт продажу в магазині Підприємця 04 липня 2011 року продавцем ОСОБА_4 слабоалкогольного напою «Рево» неповнолітньому ОСОБА_5 знайшов своє підтвердження.
Пояснення Підприємця та продавця ОСОБА_4, які даний факт заперечували, суд вважає такими, що повність спростовуються іншими матеріалами справи та надані з метою уникнення відповідальності за допущене порушення ст.15-3 Закону №481/95-ВР.
Відповідно до ст.15-3 Закону №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Статтею 17 Закону № 481/95-ВР передбачена відповідальність суб'єктів господарювання у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. за порушення ст.15-3 даного закону.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та наведених норм Закону №481/95-ВР суд вважає правомірним застосування до Підприємця рішенням Управління від 14.07.2011р. №210771-2121-32 штрафної санкції в розмірі 6800 грн..
Частиною 5 ст. 17 Закону №481/95-ВР визначено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Пунктом 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003, також передбачено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Управління.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив:
В задоволені позовних вимог приватного підприємця ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Херсонській області відмовити.
Позовні вимоги Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Херсонській області до приватного підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) штраф у розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень до державного бюджету (код платежу 21081100, код банку 24104230, ГУДКУ у Херсонській області, р/р 31116106700002, МФО 852010).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 листопада 2011 р.
Суддя Кравченко К.В.
кат. 8.2.4