Справа № 1-271/09

В И Р О К

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

07 жовтня     2009 року Червоноградський міський суд Львівської області

В складі: головуючого-судді                                                                       Мелешко С.І..

                 При секретарі                                                                               Янкевич Л.В.

                 З участю прокурора                                                                     Ковальчука О.Г.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Червонограда справу про обвинувачення

ОСОБА_1  , ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженець м.Червонограда Львівської області, українця, громадянина України,з освітою неповною середньою, не одруженирй  ,інвалід 3 групи,  до арешту не працював і не навчався, проживав до арешту по вул.Мазепи 4 кв .75 в м.Червонограді Львівської області , раніше судимий : 12.04.2001 року Червоноградським міським судом Львівської області за ст.ст.140 ч.2, 17,140 ч.3, 140 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, штраф 700 грн., 13.12.2002 року тим же судом за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 70, 71 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнений від подальшого відбування покарання умовно-достроково на не відбутий термін 1 рік 3 місяці 8 днів, 15.12.2005 року тим же судом за ст.ст.309 ч.1, 71 КК України на 1 рік 1 місяць позбавлення волі, звільнений від подальшого відбування покарання умовно-достроково на не відбутий термін 1 місяць 18 днів, 30.12.2008 року тим же судом за ст.ст.357 ч.1, 185 ч.2, 70 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі з іспитовим строком 1 рік, 19.06.2009 року засуджений тим же судом за ст.296 ч.3 КК України до покарання у вигляді штрафу 600 гривень,

          В злочині, передбаченому  ст.186 ч.2  КК України,

В с т а н о в и в

     Підсудний ОСОБА_1 в один із днів квітня  2009 року у післяобідній час, діючи повторно, з метою відкритого викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, знаходячись біля будинку № 8-А, що по вул. Грушевського в місті Червонограді Львівської області, виявив ОСОБА_2, яка утримувала при собі жіночу сумочку, та вирішив нею заволодіти. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 став переслідувати ОСОБА_2, зайшовши слідом за нею у малолюдне місце, під”їзд № 3 вищевказаного будинку та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров”я потерпілої, наніс останній удар кулаком в голову, в результаті чого ОСОБА_2 впала на землю. Після цього він, діючи відкрито, ігноруючи тим, що потерпіла та ОСОБА_3, який зайшов у вказаний під”їзд, усвідомлювали злочинний характер його дій, заволодів належними ОСОБА_2 жіночою сумочкою вартістю 30 (тридцять) гривень, мобільним телефоном марки „Нокіа” невстановленої слідством моделі, раніше бувшим у використанні, вартістю 200 (двісті) гривень із сім-карткою мобільного оператора „Лайф” вартістю 25 (двадцять п”ять) гривень, грошима в сумі 100 (сто) гривень. Після цього ОСОБА_1 з місця злочину з викраденим втік, обернувши викрадене майно на свою користь, розпорядившись ним на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_1 завдав потерпілій ОСОБА_2 фізичного болю та матеріальних збитків на загальну суму 355 (триста п”ятдесят п”ять) гривень.

       Допитаний в судовому  засіданні підсудний ОСОБА_1 у пред”явленому обвинуваченні свою вину не визнав  та пояснив, що злочину у вчиненні якого звинувачується він не вчиняв , жодного відношення до пограбування ОСОБА_2 він немає. ОСОБА_4 під час досудового слідства визнавальні  пояснення , він їх підписував , а не читав .  

              Хоча підсудний ОСОБА_1  вину свою  у вчиненні злочину  не визнав  , його винність повністю стверджується : поясненнями потерпілої, свідка, протоколами слідчих дій, іншими матеріалами справи.

              Допитана  в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що в один із днів квітня 2009 року в післяобідній час , коли вона із знайомим ОСОБА_3 проходили біля будинку №8-А по вул. Грушевського в м.Червонограді , до них підійшов ОСОБА_1 разом з мужчиною на ім*я Саша та зайняли в її супутника 4 грн.. Коли вони з ОСОБА_3 зайшли в третій під*їзд вказаного будинку , їх наздогнав підсудний ОСОБА_1, котрий став виривати з її рук сумку , вона чинила опір .ОСОБА_1 витяг її з сумкою на вулицю , де вдарив рукою в голову , від чого вона впала та вирвавши з рук сумку , в якій було 100 грн. , мобільний телефон марки «Нокія» , всього разом на суму 355 грн. та з викраденим втік . Подія відбувалась  в денну пору доби  , вона мала можливість  добре роздивитись грабіжника  , тому категорично стверджує, що її пограбував саме підсудний ОСОБА_1 . Підсудного просить суворо не карати .  

              Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_3 пояснив , що в один із днів другої половини квітня 2009 року, точної дати не пригадує, він разом із знайомою ОСОБА_2 йшли від магазину „Дружба” додому. Коли вони проходили біля будинку №6 по вул. Грушевського, в м. Червонограді, то побачили двох чоловіків. Одного з них кличка „Йонго”, а другого чоловіка він неодноразово бачив разом з ним, прізвища його не знає, йому років 30-35. „Йонго” поросив у нього гроші, ОСОБА_3 дав йому 4 гривні. Після цього вони з ОСОБА_2 направились до його під”їзду. Він зайшов першим в під”їзд, а ОСОБА_2 йшла позаду нього. Уточнив ,що у ОСОБА_2 була жіноча сумочка чорного кольору. Коли він почав підніматися на другий поверх, то почув крики ОСОБА_2 . Він обернувся та подивився вниз, побачив, як чоловік, який був разом з „Йонго” вириває сумку у ОСОБА_2 . В черговий раз, коли той чоловік рванув за сумку та наніс удар ногою по її нозі, то ОСОБА_2 впала на землю.  Викравши сумку у ОСОБА_2, вказаний чоловік з викраденим втік. Він допоміг ОСОБА_2 піднятися та вони пішли шукати „Йонго” та його знайомого, однак їх вже ніде не було. Він не знає, що саме було в сумці у ОСОБА_2. Пізніше від ОСОБА_2 йому стало відомо, що у неї в сумці були гроші в сумі 100 грн., ключі від квартири він бачив особисто. ОСОБА_4 сама ходила шукати того чоловіка, який викрав у неї сумку, однак не знайшла. Він впевнений , що пограбування скоїв саме підсудний ОСОБА_1 , оскільки вони тривалий час проживають в одному мікрорайоні міста і він неодноразово зустрічав у місті підсудного .  

 Заявою ОСОБА_2 від 25.05.2009 року про те, що невідома особа вчинила пограбування відносно неї.

                    /     а.с.3/    

Протоколом огляду місця події від 27.05.2009 року, в ході чого зафіксовано місце вчинення пограбування відносно ОСОБА_2.

                    /     а.с.6/    

Протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з якого видно, що остання настоює на тому, що її пограбував ОСОБА_1, застосовуючи при цьому насильство, сам ОСОБА_1 даний факт заперечив.

                    / а.с.45-46 /

                Невизнання вини підсудним ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину суд оцінює , як його бажання уникнути відповідальності за скоєний злочин .

                Зокрема  , даючи первинні пояснення  в ході досудового слідства 25.05.2009 року ( а.с.4) та будучи допитаним в якості підозрювального 05.06.2009 року (а.с.12-14) підсудний ОСОБА_1 дав визнавальні покази , детально пояснив про обставини скоєння пограбування ОСОБА_2 . Доводи підсудного ОСОБА_1, що він не читав вищезгаданих своїх пояснень , на думку суду , не спростовують доводів обвинувачення. Зазначені  пояснення  підсудного ОСОБА_1 збігаються з поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 про хронологію , обставини , місце , спосіб скоєння пограбування , а також переліком та найменуванням викраденого майна потерпілої ОСОБА_2 .      

               Аналізуючи наведені вище докази в їх сукупності , суд вважає , що вина  підсудного   ОСОБА_1 полягає  у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежу), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілої, вчинене повторно     в судовому засіданні доведена повністю .    

 Тому суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_1  за ст.  186 ч.2   КК України.  

 Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь тяжкості  вчиненого злочину.

Думку потерпілої суворо не карати суд враховує , як обставину ,що пом*якшує покарання підсудному ОСОБА_1  .

Вчинення злочину в стані алкогольного сп*яніння  суд враховує , як обставину, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_1 .

Разом з тим суд враховує особу підсудного ОСОБА_1,  що судиться вшосте  і   судимості його не погашені   , не одружений  , до арешту  не працював,    по місцю проживання  характеризується посередньо, інвалід 3 групи внаслідок ампутації гомілки ноги , перебуває на обліку у лікаря-нарколога в зв*язку з вживанням опіантів   .

   З врахуванням наведених всіх вище обставин в їх сукупності, враховуючи особу підсудного ОСОБА_1,  суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе лише в умовах  ізоляції його  від суспільства і до нього слід застосувати покарання у вигляді позбавлення волі   .

Керуючись ст. 323, 324 КПК України суд,

                                                   З А С У Д И В

    ОСОБА_1   визнати винним  за ст. 186 ч.2  КК України  та призначити покарання   –  4 (чотири )    роки позбавлення волі   .

    На підставі ст.71 КК України засудженому ОСОБА_1 шляхом часткового складання  покарань за даним вироком та невідбутого покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 30.12.2008 року з врахуванням вимог ст.72 КК України , остаточно призначити покарання 4 (чотири) роки 3 (три) місяці позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі  .

    Вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 19.06.2009 року , яким  ОСОБА_1 за ст.296 ч.3 КК України засуджено до покарання у вигляді штрафу  в розмірі 600 грн. підлягає окремому виконанню.

  Строк відбуття покарання  засудженому ОСОБА_1 слід рахувати з часу його фактичного затримання , тобто  з  24  липня  2009   року .  

 Міру запобіжного заходу засудженому  ОСОБА_1   тримання під вартою  залишити без змін .

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з часу його оголошення, а засудженим ОСОБА_1 в той же строк з часу вручення йому копії вироку .

СУДДЯ                                 МЕЛЕШКО С.І.