ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 2а-5037/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2009 року, 15 год. 30 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Кравчука В.М.
за участю секретаря судового засідання Ганачівської Л.Ю.
та представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2про припинення підприємницької діяльності, -
ВСТАНОВИВ:
05 серпня 2009 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції (надалі - ДПІ) у Залізничному районі м.Львова до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не подає звітність з 01.04.2004 р., чим порушує вимоги п.п. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування». Покликаючись на повноваження органів Державної податкової служби, передбачені п. 17 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу України», просить припинити підприємницьку діяльність відповідача як фізичної особи - підприємця. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Відповідач заперечень проти позову не надав, явку уповноважено представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Суд ухвалив розглядати справу у відсутності відповідача на підставі наявних в ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази в межах заявлених вимог, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини:
23.02.2004 р. Виконавчим комітетом Львівської міської ради було проведено державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (а.с. 8).
Як платник податків, відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Залізничному районі м. Львова, що підтверджується довідкою зазначеної ДПІ від 26.06.2009р. № 17480/9/17-114/175 (а.с. 6).
Станом на 28.05.2009 р. відповідач заборгованості по податках перед бюджетом немає і немає відкритих розрахункових рахунків, що підтверджується довідкою ДПІ від 26.06.2009р. (а.с. 7) Факт відсутності заборгованості відповідача перед бюджетом на час розгляду справи представник позивача підтвердив і в судовому засіданні.
З листа від 15.05.2009 р. Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова вбачається, що заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків перед вказаним управлінням відсутня (а.с. 13).
Листом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 14.05.2009р. у відповідь на лист-запит ДПІ від 13.05.2009р., який стосувався відповідача, доведено, що відповідач на обліку у відділенні не перебуває ( а.с. 10).
В листі Львівського міського центру зайнятості від 18.05.2009 р. зазначено, що відповідач не зареєстрований у цій установі як платник збору до Фонду ЗДССУНВБ (а.с. 12).
На обліку в Залізничній районній виконавчій дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідач не перебуває, що підтверджується листом цієї установи від 15.05.2009р. (а.с. 9).
Листом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 18.05.2009 р. підтверджується відсутність перебування на обліку відповідача у відділенні Фонду (а.с. 15)
Неподання відповідачем декларацій про доходи починаючи з 01.04.2004 р. й по 28.05.2009р. підтверджується актом від 28.05.2009 р., складеним працівниками ДПІ ОСОБА_3., ОСОБА_4. (а.с. 5). В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що на час розгляду справи декларація про доходи так і не була подана. Таким чином, неподання декларацій відповідачем триває понад один рік.
21 липня 2009р. начальник ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийняв розпорядження № 29-р про звернення до суду із позовом про припинення підприємницької діяльності фізичних осіб, серед яких зазначено і ОСОБА_2.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). Дослідженими у справі доказами встановлено факт невиконання відповідачем цього обов'язку.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. (з наступними змінами і доповненнями) завданнями органів державної податкової служби, серед інших, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
На реалізацію цієї функції органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003р. (з наступними змінами і доповненнями) Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться, зокрема, у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
З урахуванням порядку застосування, підстав, змісту та правових наслідків скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, суд вважає, що зазначена дія в правовому сенсі є тотожною припиненню підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Відтак, позовні вимоги заявлені суб'єктом владних повноважень на виконання визначених законом завдань цього суб'єкта, з підстав та в порядку, передбаченому, законом.
Порядок реалізації цих повноважень передбачено Порядком обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 19.02.1998 р. № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17.11.1998 р. № 552 з наступними змінами і доповненнями на час розгляду справи), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 р. за № 172/2612, відповідно до п. 8.6. якого якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, … то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про … постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Обов'язковою умовою, яка передує зверненню до суду з позовом є встановлення факту відсутності у платника податків заборгованості перед бюджетом (п. 8.6. Порядку обліку).
У справі, що розглядається, ДПІ подав довідку про відсутність у відповідача заборгованості перед бюджетом. Одночасно позивач посилається на неподання відповідачем звітності протягом одного року, оскільки саме ця обставина є підставою для припинення юридичної особи за ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (акт від 28.05.2009р. - а.с. 5).
Під час судового розгляду справи Суд звертав увагу представника позивача на те, що неподання платником податків податкових декларацій - це порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 17.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який поширюється і на фізичних осіб-підприємців, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами; в даному випадку - ДПІ у Залізничному районі м. Львова. Проте, не зважаючи на встановлення факту неподання підприємцем ОСОБА_2. декларації про доходи з 01.04.2004р. по 28.05.2009р., керівником ДПІ штрафних санкцій, передбачених у п. 17.1.1 Закону, не застосовано.
Позивачеві було запропоновано надати пояснення про причини незастосування до відповідача штрафних санкцій за неподання декларацій та навести правове обґрунтування таких дій. На цю вимогу Суду було надано додаткові пояснення від 08.10.2009р., які відтворюють зміст листа ДПА України від 27.02.2003р. № 3343/7/17-0517. Проте причини незастосування штрафних санкцій Суду пояснені не були.
Більше того, в абзаці 4 цього листа зазначено, що «обов'язки громадян, у тому числі і суб'єктів підприємницької діяльності, щодо дотримання положень Декрету, визначено у ст. 19, а відповідальність за порушення норм цього Декрету згідне зі ст. 21 визначається відповідними законами, зокрема Законом України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181) та Законом України від 04.12.90 р. № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон № 509)». Таким чином, на думку ДПА України, викладену у цьому листі, до фізичних осіб - підприємців, які не подають податкові декларації, застосовуються штрафні санкції, визначені Законом № 2181. Такого ж самого висновку дійшов Суд.
Невиконання керівником ДПІ у Залізничному районі м. Львова своїх обов'язків щодо прийняття рішення про застосування штрафу за неподання податкових декларації свідчить про порушення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», призводить до безпідставного звільнення платників податків від відповідальності за правопорушення, значних бюджетних втрат. Суд вважає за необхідне відреагувати на це порушення закону окремою ухвалою в порядку ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, сама лише наявність підстав для застосування до ОСОБА_2. штрафу за неподання декларації про доходи не може свідчити про наявність у нього заборгованості перед бюджетом, оскільки такий штраф не застосовано. Станом на час розгляду справи зазначена заборгованість не виникла.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 р. підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є, зокрема, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Надані Суду і досліджені в судовому засіданні докази засвідчують наявність між сторонами правовідносин та фактичних обставин, передбачених ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», та є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003р., суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Проте, оскільки суду не надано письмових доказів наявності зазначених судових витрат, вони розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 17-19, 86, 94, 160-163 КАС України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_2(ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
3. В день набрання постановою законної сили направити її копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 жовтня 2009 року о 10:20
Суддя В.М.Кравчук