ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №2а-4996/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2009 року, 17 год. 15 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Кравчука В.М.,
за участю секретаря судового засідання Ганачівської Л.Ю.
представника позивача ОСОБА_1.,
розглянувши справу за адміністративним позовом ТзОВ «Гранум» до ДПІ у Сокальському районі у Львівській області, Управління державного казначейства у Сокальському районі у Львівській області про скасування податкового повідомлення - рішення та стягнення кошів, -
В С Т А Н О В И В :
ТзОВ «Гранум» звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Сокальському районі, Управління державного казначейства у Сокальському районі про скасування податкового повідомлення-рішення № 0007142301/0 від 14.08.2008 р. та стягнення з Державного бюджету надміру сплаченого податку на прибуток в сумі 66 498,00 грн. та штрафних санкцій 33 249,00 грн.
В обґрунтування позову покликався на те, що органом державної податкової служби при застосуванні норм п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» порушено порядок визначення звичайної ціни; що стосується формування валових витрат за І кв. 2007 р., то позивач вважає, що такі сформовані ним правильно, оскільки ДПІ надано достатньо первинних документів в підтвердження придбання товариством трактора. Тому винесене податкове повідомлення-рішення № 0007142301/0 від 14.08.2008 р. підлягає скасуванню. Станом на день подання позову товариством сума 99 747, 00 грн., визначена оскаржуваним повідомленням - рішенням повністю сплачена, а тому просить повернути її з Державного бюджету через Управління державного казначейства у Сокальському районі.
В судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача надміру сплачений податок на прибуток в сумі 56 157,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 28 079,00 грн., підтримав зазначені пояснення та просить позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним, оскільки в порушення п.п.1.20.1 та п.п.1.20.2 п.1.20 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» товариством при реалізації ідентичного товару пов'язаній особі, занижено вартість його реалізації з урахуванням звичайних цін, та не представлено необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції по реалізації трактора в результаті чого до складу валових витрат неправомірно віднесено його вартість чим порушено п. 5.1, п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Просить у позові відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, Суд встановив наступні фактичні обставини.
ДПІ у Сокальському районі проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ «Гранум» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року, про що складено акт від 07.08.2008 року за № 732/2301/НОМЕР_4 (а.с. 8 - 41).
Як вбачаться з акту, податковий орган вбачає порушення податкового законодавства у зв'язку із неналежним оформленням господарської операції з продажу трактора та у зв'язку із продажем жаток пов'язаній особі за цінами, меншими, ніж звичайні, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2007 рік на загальну суму 56 157 грн., в т.ч. за І квартал - 52 218 грн., ІІ квартал - 1 042 грн., ІІІ квартал - 2 897 грн.
На підставі акту перевірки та виявлених порушень ДПІ у Сокальському районі винесено податкове повідомлення-рішення за № 0007142301/0 від 14.08.2008 р. (а.с. 7), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 99 747 грн. 00 коп. (в т.ч. 66 498 грн. 00 коп. - основний платіж та 33 249 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції).
Платіжним дорученням № 890 від 19.08.2008 р. зазначена сума була сплачена позивачем в УДК у Сокальському районі (Державний бюджет України) (а.с. 48)
Щодо поставки трактора. Предметом господарської діяльності ТзОВ «Гранум» є продаж сільськогосподарської техніки. 12.01.2006р. між ТзОВ «Донбас-Захід» (Продавець) та ТзОВ «Гранум» (Покупець) було укладено договір поставки № 000169 від 12.01.2006 р. Відповідно до п.1.1 цього Договору продавець продає, покупець купує сільськогосподарську техніку та специфікацію («Товар») в комплектації, по ціні і кількості згідно з Специфікаціями, що прикладаються до даного Договору і є його невід'ємною частиною. Відповідно до п.3.1 Договору покупець зобов'язується провести 100 % оплату по даному Договору до 31 грудня, а п.3.2 встановлено, що право власності на куплений товар по даному Договору переходить до покупця з моменту виписки розхідних документів (видаткова накладна, акт прийому-передачі).
Відповідно до специфікації від 02.03.2007 р. за № 8 до договору поставки № 000169 від 12.01.2006 р. ТзОВ «Гранум» придало у ТзОВ «Донбас-Захід» трактор ХТЗ-17221 на загальну суму 250 650,00 грн. (в т.ч. ПДВ 41 775,00 грн.). Про що продавцем виписано видаткову накладну № РН-0000001 від 02.03.2007 р. на суму 250 065, 00 грн. (в т.ч. 41 775,00 грн.).
У зв'язку з виявленими технічними несправностями даного трактора ТзОВ «Гранум» направило ТзОВ «Донбас-Захід» лист від 03.09.2007 р., в якому просило розглянути питання про повернення техніки. На підставі видаткової накладної (повернення) № ВП-0000001 від 12.09.2007 р. ТзОВ «Гранум» повернуло, а ТзОВ «Донбас-Захід» прийняло несправну техніку - трактор ХТЗ-17221 в кількості 1 шт. на загальну суму 250 065, 00 грн. (в т.ч. 41 775,00 грн.).
Відповідно до договору поставки № 30/08-07 від 03.09.2007 р. ТзОВ «Донбас-Захід» продав повернений трактор ХТЗ-17221 з двигуном ЯМЗ-236Д-З СК «Кузьминський» з поставкою протягом 7 днів з моменту надходження грошових коштів. Довідкою № 100 від 24.09.2009 р., виданою Інспекцією державного технічного нагляду в Красилівському районі Хмельницької області підтверджується, що трактор ХТЗ-17221 заводський № 1611, зареєстрований інспекцією Держтехнагляду 17.09.2007 р. за СК «Кузьминський» с.Кузьмин Красилівського району та видано реєстраційне свідоцтво НОМЕР_1 від 17.09.2007 р., державний № НОМЕР_2, згідно довідки-рахунку ТН № НОМЕР_3 від 13.09.2007 р., виданої ТзОВ «Донбас-Захід».
Оцінюючи цю господарську операцію, відповідач в акті перевірки зазначив, що ТзОВ «Гранум» за перевірений період завищило суму валових витрат за ІІІ квартал 2007 р. на загальну суму 208 875,00 грн. Правовою підставою для такого висновку стало порушення платником податку вимог Наказу Міністерства аграрної політики України від 11.06.2004 р. № 221, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.2004 р. № 772/9371 «Про затвердження Правил державної реєстрації реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів», оскільки ТзОВ «Гранум» не представило до перевірки документів довідки-рахунку, виданої продавцем (або свідоцтво про реєстрацію з відміткою про зняття з обліку. Саме тому, на думку ДПІ, ТзОВ «Гранум» не мало право відносити витрати на придбання трактора до складу валових витрат.
Суд вважає такий висновок відповідача не обгрунтованим. Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат відноситься лише ті суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.
Відповідач в судовому засіданні визнав, що між ТзОВ «Гранум» і ТзОВ «Донснаб-Захід» мали місце правовідносини щодо придбання та повернення трактору. Реальність цієї господарської операції не заперечується.
Відповідно до абзацу четвертого пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не підлягають віднесенню до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до п.2.2 зазначеного Наказу Міністерства аграрної політики України від 11.06.2004 р. № 221 «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів» (надалі - Правила реєстрації) документами, що підтверджують правомірність придбання машин, зокрема, є довідка-рахунок, видана суб'єктом, що здійснив реалізацію машини.
Факт здійснення операції з купівлі-продажу трактора ХТЗ-17221 в кількості 1 шт. на загальну суму 250 065, 00 грн. (в т.ч. 41 775,00 грн.) підтверджується наявними в матеріалах справи договором поставки № 000169 від 12.01.2006 р., специфікацією № 8 до договору, видатковою накладною № РН-0000001 від 02.03.2007 р. та видатковою накладною (повернення) № ВП-0000001 від 12.09.2007 р. Зазначені документи належать до первинної документації і вони оформлені відповідно до вимог Положення. Правомірність придбання трактору відповідачем не заперечується.
Що стосується довідки-рахунку, на відсутність якої звертає увагу ДПІ у Сокальському районі, Суд погоджується з позивачем, що він є торговельною організацією, а тому не повинен був таку реєстрацію здійснювати, оскільки відповідно до п. 2.23 Правил реєстрації відчуження машин без їх реєстрації в інспекції Держтехнагляду можуть проводити суб'єкти господарювання, які мають право на реалізацію машин.
Окрім того, Суд бере до уваги, що Правила реєстрації не є правилами ведення податкового обліку у розумінні пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, а тому їх виконання (чи невиконання) не може впливати на визначення податкових зобов'язань.
Таким чином, Суд дійшов висновку, що порушення п.5.1, п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не відбулося, а тому висновок ДПІ у Сокальському районі про неправомірне завищення ТзОВ «Гранум» валових витрат за 2007 рік на загальну суму 208 875,00 грн. за І кв. є протиправним.
Щодо поставки жаток. 15.05.2007р. ТзОВ «Гранум» реалізувало СГПП «Куснище» сільськогосподарську техніку, серед якої жатка ЖЗНД- 6,3 за ціною 48000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 8000 грн.)., про що складена видаткова накладна № РН-0000043 від 15.05.2007 р. (а.с. 42)
11 червня 2007 р. ТзОВ «Гранум» за видатковою накладною № РН-000053 від 11.06.2007 р. (а.с. 47) реалізувало ТзОВ «Донснаб-Захід» (покупець) сільськогосподарську техніку, а саме дві жатки ЖЗНД-6,3 за ціною 91 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 15 166,66 грн.).
Директором ТзОВ «Донснаб-Захід» є ОСОБА_2. Одночасно, він є директором та засновником ТзОВ «Гранум». На підставі наведеного, податковою інспекцією зроблено висновок про те, що реалізацію ідентичних товарів пов'язаній особі - ТзОВ «Донснаб-Захід» здійснено за ціною 37 916,67 грн. без ПДВ за одиницю товару, а СГПП «Куснище» по ціні 40 000,00 грн. без ПДВ, отже, ціна продажу ідентичного товару пов'язаній особі ТзОВ «Донснаб-Захід» не відповідає визначенню звичайної ціни, що призвело до заниження обсягу продажу за ІІ квартал 2007 р. на суму 4 166,67 грн. (за ІІ квартал 2007 р.) та є порушенням п.п.1.20.1, п.п.1.20.2 п.1.20 ст.1, п.п.7.3.2 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». ДПІ у Сокальському районі вважає, що ціна господарської операції з продажу жатки (с/г техніки) є нижчою ніж звичайна ціна, оскільки така операція здійснювалась між пов'язаними особами.
Позивач вважає, що відповідачем не враховано нерівні умови продажу такої техніки, а саме те, що при продажу двох і більше одиниць сільськогосподарської техніки ТзОВ «Гранум» мало право надавати покупцям знижку відповідно до Наказу про цінову політику від 05.01.2007р. № 2.
Оцінюючи доводи сторін, Суд виходив з наступного. У відповідності до вимог 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. (з наступними змінами та доповненнями) доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.
Згідно з вимогами ч.1 п.1.26 ст.1 цього Закону пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:
- юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку;
- фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини);
- посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.
Враховуючи те, що ОСОБА_2. є одночасно директором і засновником, як продавця - ТзОВ «Гранум», так і покупця - ТзОВ «Донснаб-Захід» (дані обставини сторонами спору на заперечуються) у органу державної податкової служби були правові підстави застосувати до спірних правовідносин положення норми п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Згідно із підп. 1.20.8 цього пункту обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту. Проте, в матеріалах справи відсутній запит органу державної податкової служби, який би підтверджував обставини дотримання відповідачем положень наведеної норми.
Визначення звичайної ціни наведено у пункті 1.20 статті 1 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. Якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. В свою чергу, справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Згідно підп.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, визначення звичайної здійснюється із врахуванням таких факторів. Для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься у такому прилюдному оголошенні.
З врахуванням положень підп.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ч.2 ст.71 КАС України, відповідачем не наведено жодних доказів та обставин в підтвердження правомірності визначення ним звичайної ціни в порядку, передбаченому законом
У відповідності до підп.1.20.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.
Як передбачено положеннями підп.4.3.3 п.4.3 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-III, з наступними змінами та доповненнями, методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Порядок застосування непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи визначається з урахуванням норм закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб.
Пунктом 4.3.5 ст.4 Закону 2181-ІІІ визначено, що нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.
Виходячи із наведеного податкові органи мають право визначати податкові зобов'язання із застосуванням звичайних цін, однак рішення про нарахування таких зобов'язань приймає суд за поданням керівника (його заступника) податкового органу.
Не зважаючи, що норми названих пп. 1.20.10 Закону № 334, які передбачають, що методика визначення податкових зобов'язань внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою встановленою законом, - на сьогодні Верховною Радою України не прийнято закону, який би визначав таку процедуру. З огляду на викладене, у Суду відсутні підстави вважати висновки органу державної податкової служби з визначення звичайної ціни сільськогосподарської техніки (жатка ЖЗНД- 6,3) такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що стверджуваного в акті перевірки порушення ТзОВ «Гранум» порядку формування валових доходів за наслідками продажу ТзОВ «Донснаб-Захід» двох жаток не відбулося.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення № 0007142301/0 від 14.08.2008 року, діяв необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для справи, що призвело до протиправного визначення основного платежу за податковим зобов'язанням з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 56 157, 00 грн. та штрафних санкцій в сумі 28 079,00 грн.
За таких обставин Суд вважає, що вимоги є обґрунтованими, а позов слід задовольнити повністю.
Платіжним дорученням № 1660 від 27.07.2009р. позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1000,87 гривень. Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України зазначені судові витрати слід стягнути з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 17-19, 86, 94, 160-163 КАС України, Суд -
ПОСТАНОВИВ
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сокальському районі від 14 серпня 2008 року № 007142301/0 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Гранум» зобов'язань з податку на прибуток у сумі 56157 гривень та штрафних санкцій у сумі 28079 гривень.
3. Стягнути з Державного бюджету України через Управління державного казначейства у Сокальському районі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» (ідентифікаційний код НОМЕР_4) 56157 гривень надміру сплаченого податку на прибуток та штрафні санкції у сумі 28079 гривень.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» (ідентифікаційний код НОМЕР_4) 1000,87 гривень сплаченого судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 12 жовтня 2009р. о 16:00
Суддя Кравчук В.М.