ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29.09.09р.Справа № 11/278-09
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія" м.Луганськ
до приватного підприємця ОСОБА_1 м.Дніпропетровськ
про стягнення 1838,52 грн.
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
Від позивача: не з"явився.
Від відповідача:не з"явився.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач просить стягнути 1300 грн., що складають заборгованість за товар, поставлений на підставі договору купілі-продажу № 22/05/128/Ф від 05.01.09р. за накладною № 284680 від 15.01.09р., 179,82 грн. інфляції, 358,70 грн. пені.
Відповідач відзив не надав, його представник в засідання не з"явився.
Позивачем надано Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, згідно якого відповідач знаходиться за адресою, зазначеною у позовній заяві, на яку і була надіслана ухвала суду про порушення провадження у справі, а отже, останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
05.01.09р. сторони уклали договір купівлі-продажу № 22/05/128Ф, згідно якого Продавець (позивач у даній справі) зобов'язався передати Покупцю (відповідачу) товар, а останній взяв на себе зобов’язання прийняти та оплатити його відповідно до умов договору ( п.1.1. договору ).
На виконання умов вищезазначеного договору, позивач поставив на адресу відповідача товар за накладною № 284680 від 15.01.09р на загальну суму 4423,64 грн.
Відповідно до п.1.2. договору Продавець передає по даному договору Покупцю партіями наступний товар: господарські товари, побутову техніку та інші товари народного споживання в асортименті, кількості, по цінам за одиницю товару згідно накладних, які є невід"ємною частиною даного договору. Партією товару вважається його кількість, вказана в одній накладній.
В п.2.1.1 договору сторонами встановлено, що оплата здійснюється на протязі 14-ти календарних днів з моменту поставки партії товару відповідно до п.1.2.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач зобов'язання по оплаті виконав неналежним чином, здійснивши розрахунки частково, на суму 3123,64 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких залучені до матеріалів справи.
Заборгованість у розмірі 200 грн. відповідачем була сплачена після звернення позивача з позовом до суду, про що свідчить банківська виписка від 02.09.09р., в зв'язку з чим, провадження у цій частині підлягає припиненню з покладенням витрат у справі на відповідача.
Доказів погашення заборгованості в сумі 1100 грн. на момент розгляду спору, відповідач не надав.
З огляду на вищевикладене, вимоги позивача в цій частині стягнення слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов’язань на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно наданому позивачем розрахунку, інфляція грошових коштів, з лютого 2009 року по червень 2009 року складає 179,82 грн., яка і підлягає до стягнення.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За порушення строків оплати отриманого товару, в договорі сторони передбачили відповідальність у вигляді пені, у розмірі 0,6% від суми несплаченого товару, за кожен день прострочки( п.5.2.)
Згідно наданому розрахунку до стягнення підлягає пеня за період прострочення з 30.01.09р по 31.07.09р. в сумі 358,70 грн.
Розрахунок пені, що підлягає до стягнення позивачем здійснено з врахуванням подвійної облікової станки НБУ, що діяла в період нарахування.
Позивач надав документи, які свідчать про здійснення ним витрат, пов’язаних із отриманням адвокатських послуг, ( угода №28 про надання послуг, видатковий касовий ордер від 21.07.09р., свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю № 522 від 17.03.1999р.)
Згідно зі ст.44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката відноситься до складу судових витрат і згідно зі статтею 48 цього Кодексу вони визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".
Статтею 12 цього Закону передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об’єднанням чи адвокатом.
Порядок розподілу судових витрат викладено в ст.49 ГПУ України, згідно з якою ці витрати покладаються :
при задоволенні позову –на відповідача;
при відмові у позові –на позивача;
при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріали справи свідчать, що, в даному випадку вартість зазначених вище послуг склала 850 грн., витрати за які покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 526, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, п.1.1.ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 м.Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю " МІір Снабженія" м.Луганськ 1100 грн. основного боргу, 358,70 грн. пені, 179,82 грн. інфляції, 850 грн. витрат, пов"язаних з наданням адвокатських прослуг, 102 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 200 грн. провадження у справі припинити.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
Суддя І.Ф. Мельниченко