Справа №1-152/10 19.10.2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-655/10 Головуючий суду 1 інстанції:

Категорія: ч. 1 ст. 186 КК України ОСОБА_1

Доповідач: Войтовський С.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Миколаївської області

у складі: головуючого – Погорєлової Г.М.

суддів – Гребенюк В.І., Войтовського С.А.

за участю прокурора – Кириленко Є.В.

засудженого – ОСОБА_2

19 жовтня 2010 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Казанківського районного суду Миколаївської області від 03 серпня 2010 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.м.т. Казанка Миколаївської області, громадянин України, українець, раніше не судимий,

- засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України до 1 року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки.

На підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України ОСОБА_2 зобов’язаний не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи і повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 - законного представника ОСОБА_4 – 8000 грн. моральної шкоди та 3000 грн. витрат на правову допомогу, а також на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області за проведення автотехнічної експертизи – 1304 грн. 91 коп.

Згідно вироку ОСОБА_2 визнаний винним в скоєнні злочину при наступних обставинах.

20 липня 2009 року, приблизно о 19 год., ОСОБА_2, керуючи в світлу пору доби транспортним засобом «ЗАЗ-1103» д/н НОМЕР_1, рухався в с.м.т. Казанка по вул. Миру зі сторони центру в напрямку автодороги «Дніпропетровськ-Миколаїв». В районі будинку №275 по вул. Миру ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 «б», 12.1, 12.3, 12.4 ПДР України, а саме проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, не вибрав швидкість, яка б забезпечувала безпеку дорожнього руху, не врахував ширини проїжджої частини та габаритів свого транспортного засобу, рухався зі швидкістю 81-84 кмгод. при дозволеній швидкості не більше 60 кмгод. Побачивши пішохода на проїзній частині, який почав переходити дорогу, він не вжив заходів до зниження швидкості аж до зупинки та допустив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_4 Після цього, з метою негайної доставки потерпілого в лікарню, ОСОБА_2 залишив місце ДТП. В результаті зіткнення ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середньої тяжкості.

В апеляції засуджений ОСОБА_2, не оскаржуючи доведеність вини та кваліфікацію дій, посилається на те, що йому призначено занадто суворе покарання. Вважає, що судом при призначенні покарання не враховані дані про його особу, а саме, його молодий вік, те, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, є студентом Миколаївського аграрного університету та бажає пройти службу в Збройних силах України. Просить вирок змінити та призначити покарання у вигляді штрафу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав подану апеляцію, думку прокурора Кириленка Є.В., який вважав вирок законним і обґрунтованим та просив залишити його без зміни, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який він засуджений, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку, яким дано аналіз.

В цій частині вирок не оскаржується.

Дії ОСОБА_2 судом правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Що стосується покарання, то воно призначено засудженому ОСОБА_2 у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, даних про його особу, яка позитивно характеризується, того, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є студентом 4 курсу Миколаївського аграрного університету, тобто з урахуванням тих обставин, на які посилається апелянт.

Підстав для зміни вироку та призначення засудженому реального покарання у виді штрафу, як просить апелянт, немає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Казанківського районного суду Миколаївської області від 03 серпня 2010 року відносно ОСОБА_2 – без зміни.

Головуючий

Судді