Справа №2-а-1125/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2009 року Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого судді - Шевченко І.І.
при секретарі Камхі А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик справу за скаргою ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, ОСОБА_2 старшина міліції, інспектор ДПС відділення ДАІ з обслуговування Оболонського району м. Київ на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності № 653817 від 16 травня 2009 року, -
в с т а н о в и в:
позивач просить суд поновити строк для оскарження постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ст. 123 ч. 2 в розмірі 255 грн., встановити відсутність компетенції інспектора відділення ДАІ з обслуговування Оболонського р-ну в м. Київ ОСОБА_2 по складанню протоколу про адміністративне правопорушення від 16.05.2009 року та постанову № 633817 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. скасувати та провадження по справі закрити у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що постановою інспектора відділення ДАІ з обслуговування Оболонського р – ну в м. Києві ОСОБА_2 № 653817по справі про адміністративне правопорушення від 16 травня 2009 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 123 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Вважає дану постанову необґрунтованою і такою, що не відповідає нормам КУпАП і винесеною з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень. Також під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Таким чином, він вважає постанову інспектора незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляють ся в конкретній адміністративній справі, а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 255 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 123 КУпАП, але інспектор поза межі своєї компетенції склав протокол про адміністративне правопорушення , передбачене ч. 2 ст. 123 КУпАП, фактично ігноруючи умови ч. 3 ст. 123 КУпАП щодо порушень, «що спричинили створення аварійної обстановки та підтверджені фактичними даними».
Звертаю увагу суду на те, що ним не порушено п. 20.2 Правил дорожнього руху, а саме: він зупинив автомобіль перед залізничним переїздом за адресою м. Київ, вул.. Марка Вовчка, 10 на вимогу дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено», про що він повідомив інспектора, коли зупинився на його вимогу. Оскільки відстань від місця, де стояв патрульний автомобіль, в якому на той момент, коли він проїжджав через залізничний проїзд по вул.. Марка Вовчка, 10, сиділи два інспектора ДПС, становить близько 300 метрів, то неможливо «на око», враховуючи дуже гострий кут зору, встановити факт зупинки транспорту, але інспектор не застосовував ніяких засобів вимірювальної техніки, яка пройшла метрологічну повірку згідно Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Згідно ч. 2 ст. 276 КУпАП - «справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 – 126, 127-1 – 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли порушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання правопорушників». Виконуючи вимогу КУпАП, інспектор вказав в протоколі місце розгляду справи – вул.. Марка Вовчка, 10 в м. Києві. Але, грубо порушуючи свій незаконний протокол, розглянув справу у місці, де стояв патрульний автомобіль, який знаходиться на значній відстані від вказаної адреси і мав зовсім іншу.
26.05.2009 року, відповідно п. 3 ст. 288 КУпАП, ним була надіслана скарга до Оболонського районного суду м. Києва на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності № 653817 від 16 травня 2009 року. Згідно ухвали по справі № 2-а-2410/09 від 01 червня 2009 року Оболонський районний суд м. Києва позовну заяву було повернуто через непідсудність, з врахуванням ст. 19 п. 2 КАС України.
Представник відповідача в особі УДАЇ ГУ МВС України в м. Києві у судові засідання не з’являвся, про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки в суд не повідомив, а тому суд вважає, що відповідач у судові засідання суду не з'являвся без поважних причин і ухвалює постанову на підставі наявних в справі матеріалів.
Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не з’являвся, про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки в суд не повідомив, а тому суд вважає, що відповідач в судові засідання суду не з'являвся без поважних причин і ухвалює постанову на підставі наявних в справі матеріалів.
Вислухавши позивача та вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне заявлений позов задовольнити.
В судовому засіданні суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Приводами до порушення є встановлені законом джерела, з яких компетентні суб’єкти, які мають право порушувати справу, черпають відомості про скоєння адміністративного правопорушення. Приводом до порушення адміністративної справи є безпосереднє виявлення правоохоронними органами ознак правопорушення.
Для порушення адміністративної справи необхідні й достатні підстави. Справа може бути порушена, якщо об’єктивні дані свідчать про наявність ознак адміністративного правопорушення. Цей висновок ґрунтується на аналізі ст.. ст.. 9, 247 КУпАП.
Постановою інспектора відділення ДАІ з обслуговування Оболонського р – ну в м. Києві ОСОБА_2 № 653817 по справі про адміністративне правопорушення від 16 травня 2009 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 123 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення позивач вважав незаконною, а тому оскаржив її до суду.
Справа про адміністративне правопорушення може бути порушена тільки тоді, коли є приводи та підстави.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення становить систему правовідносин, які складаються на основі процесуальної діяльності органів, уповноважених розглядати індивідуальні адміністративні справи з приводу притягнення до адміністративної відповідальності з приводу відповідальності осіб, у діях яких є ознаки адміністративного правопорушення.
Основними завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно ст.. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об‘єктивне з‘ясування обставин кожної справи; вирішення її в точній відповідності із законом.
Перегляд постанови у справі про адміністративне правопорушення є важливою гарантією захисту прав, свобод та інтересів особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Перегляд постанови – це форма перевірки законності та обґрунтованості прийнятого рішення, виправлення помилок і недоліків у роботі органів адміністративної юрисдикції, в тому числі і суду.
Перегляд постанови може бути здійснено в порядку – подання скарги особою, що притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.. 256 КУпАП по даному правопорушення складається протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 2.9 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що затверджене наказом Міністерства Внутрішніх справ № 77 від 26.02.2009 року, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.
Пункт 2.13 вищеназваної Інструкції посадова особа, яка виносить постанову, оцінює докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Однак, з винесеною постановою погодитись не можливо, оскільки скаржник не дав своє пояснення в постанові про адміністративне правопорушення до протоколу 633817 від 16 травня 2009 року, але дав пояснення у протоколі, що є одним із доказів, згідно норм Кодексу України про адміністративне правопорушення, але даний доказ відповідачем не було взято до уваги та не спростовано іншим доказом.
На відповідачів лежить обов’язок доказувати винність позивача, а тому суд вважає, що позивачем не було порушено п. 20.2 Правил дорожнього руху, тобто позивач зупинив автомобіль перед залізничним переїздом за адресою м. Київ, вул.. Марка Вовчка, 10 на вимогу дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено», про що він повідомив інспектора, коли зупинився на його вимогу. Оскільки відстань від місця, де стояв патрульний автомобіль, в якому на той момент, коли він проїжджав через залізничний проїзд по вул.. Марка Вовчка, 10, сиділи два інспектора ДПС, становить близько 300 метрів, то неможливо «на око», враховуючи дуже гострий кут зору, встановити факт зупинки транспорту, але інспектор не застосовував ніяких засобів вимірювальної техніки, яка пройшла метрологічну повірку згідно Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
У відповідності до ст. ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій результат може бути використаний в якості доказу у адміністративній справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд.
Відкриття справи є початковою стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення. Приводів порушення справи у КУпАП не визначено, в той же час як у ст.. 360 МК такі приводи зафіксовані. Але виходячи з теорії процесу приводами порушення справи слід вважати одержання уповноваженими особами будь – якої інформації про діяння, що мають ознаки проступку.
Всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи потребує від уповноваженого органу (посадової особи) насамперед повного дослідження доказів, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Вирішення справи в точній відповідності із законом потребує від уповноваженого органу (посадової особи): розгляд справи відповідно до власної компетенції, в установлені строки і за місцем розгляду справи, згідно із законом, що передбачає адміністративну відповідальність.
Підставами для відкриття справи є наявність правопорушення та його склад, які мають певні ознаки.
Стаття 9 КУпАП розкриває загальне поняття адміністративного правопорушення і його ознаки – протиправність, винність, караність. Інші статті Загальної частини КУпАП визначають його склад: об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт та суб’єктивну сторону.
Єдиною матеріальною підставою порушення адміністративної справи є склад адміністративного правопорушення, що прямо передбачено ст.. 247 КУпАП, яка передбачає обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення.
КУпАП України визначає ряд доказів, що можуть бути покладенні в основу винесення постанови у справі, а саме: показання свідків, показання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, документи.
Згідно приписів п.2 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення – у вищестоящий орган (вищестоящій посадові особі) або у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішується адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Відповідно до ч.3 Постанови від 06.03.2008 року № 2 Пленуму Вищого адміністративного суду до правових актів індивідуальної дії належать також рішення (постанови) про притягнення фізичних осіб адміністративної відповідальності, які прийнятті суб’єктами владних повноважень (крім суду) та рішення державних виконавців чи \ або інших посадових осіб органів державної виконавчої служби під час здійснення ними виконавчого провадження.
З огляду на викладене, суди повинні визначати територіальну підсудність вказаних справ відповідно до частини другої статті 19 КАС України, за правилами якої такі адміністративні справи вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Отже, можливо зробити висновок про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, а тому дана постанова підлягає до скасування за відсутності події та складу адміністративного правопорушення та провадження по справі необхідно закрити.
Позивачем пропущений строк звернення до суду т з поважних причин, а саме: 26 травня 2009 року ним було подано скаргу до Оболонського районного суду м. Києва, який повернув скаргу для подачі до належного адміністративного суду за місцем реєстрації позивача, та необхідність певного часу для підготовки скарги для подачі до Кагарлицького районного суду Київської області, а тому суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду із скаргою на постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП з поважних причин та їх поновлює.
Стосовно вимог про відсутність компетенції інспектора відділення ДАІ з обслуговування Оболонського р-ну в м. Київ ОСОБА_2 по складанню протоколу про адміністративне правопорушення від 16.05.2009 року та постанову № 633817 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., то дана вимога не підлягає до задоволення з наступних підстав. Ст.. 255 КУпАП підтверджено факт того, що дана посадова особа мала право, тобто компетенцію стосовно складання протоколу про адміністративне правопорушення та постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення та таких даних не було встановлено судом, а тому не має підстав для задоволення даної позовної вимоги позивача.
Відповідно до ст.. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Враховуючи викладене, керуючись ст.. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, п. 2.2 «Інструкції з організації провадження та діловодства у правах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 22.10.2003 року № 1217, Правила дорожнього руху України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, суд, -
п о с т а н о в и в:
Скаргу ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, ОСОБА_2 старшина міліції, інспектор ДПС відділення ДАІ з обслуговування Оболонського району м. Київ на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності № 653817 від 16 травня 2009 року – задовольнити частково.
Поновити строк для оскарження постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ст. 123 ч. 2 в розмірі 255 грн.
Постанову № 633817 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. скасувати та провадження по справі закрити у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В решті позовних вимогах відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.І. Шевченко