Справа №2-50/09

РІШЕ Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2009 року    Кагарлицький районний суд Київської області

          в складі: головуючого                                                   Шевченко І.І.

                         при секретарі                                                   Камхі А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Кагарлицьке районне бюро технічної інвентаризації, Кагарлицька районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: Кагарлицьке районне бюро технічної інвентаризації, Кагарлицька районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на ј частину спадкового будинковолодіння,  -

в с т а н о в и в:

позивач просить суд визнати за нею, ОСОБА_1, в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 право власності на житловий будинок  право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться  за адресою Кагарлицький район, с. Горохове, вул.. Леніна, 26, вартістю 87346,00 грн., посилаючись на те, що 20 квітня 2008 року померла ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За життя ОСОБА_5 належав житловий будинок за адресою: Кагарлицький район, с. Горохове, вул.. Леніна, 26, в якому вона проживав до та на час смерті.

    Отже, після смерті ОСОБА_5 залишився вищезазначений житловий будинок.    

26.01.2006 року ОСОБА_5 було складено заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Горохівської сільської ради ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № 02.

Відповідно до вищезазначеного заповіту ОСОБА_5  заповіла своїй дочці ОСОБА_7 будинок з надвірними спорудами та присадибною земельною ділянкою в с. Горохове, вул.. Леніна, 26.

Однак, у заповіті було невірно вказано ім‘я заповідача, а саме: було вказано ОСОБА_5, а насправді ім‘я Єлізавета.  У зв‘язку з чим вона звернулася до Кагарлицького районного суду Київської області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.  Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 03.09.2008 року було встановлено, що заповіт ОСОБА_5 від 26.01.2006 року від 26.01.2006 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Горохівської сільської ради та зареєстровано в реєстрі за № 02, належить ОСОБА_5.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття  спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначенні у статтях 1261 – 1265 ЦК України.

Позивач звернувся до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_5, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 27.06.2008 року.  Однак, у зв‘язку з невірно вказаним у заповіті ім‘ям заповідача, вона вимушена була звернутися до суду, оскільки не могла оформити спадщину.

Отже, не зважаючи на те, чи є спадкоємці за законом позивач успадковує всю спадщину  ОСОБА_5, в тому числі і житловий будинок, що знаходиться в Горохове, вул.. Леніна, 26.

25 липня 2008 року Кагарлицьким бюро технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорт  на житловий будинок.

З метою оформлення спадщини позивач звернулася до Кагарлицького бюро технічної інвентаризації  для отримання витягу з реєстру прав на нерухоме майно.  Однак, отримала відмову, оскільки правовстановлюючий документ, який би посвідчував право власності ОСОБА_5 на житловий будинок за адресою село Горохове, вул.. Леніна, 26 відсутній, тому питання визнання права власності на житловий будинок необхідно вирішувати в судовому порядку.

Таким чином, за умов відсутності правовстановлюючих документів на житловий будинок, позивач не може у встановленому порядку оформити через Кагарлицькому районну державну нотаріальну контору та прийняти у спадщину вищезазначений житловий будинок, що належав ОСОБА_5

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

    Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, який посвідчує його право власності.

Позивач по зустрічному позову просить суд визнати за ним, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на ј частину житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований по вул.. Леніна, 26 в селі Горохове Кагарлицького району Київської області, який належав ОСОБА_4, яка померла 20 квітня 2008 року, посилаючись на те, що 20 квітня 2008 року померла його мама – ОСОБА_5, яка постійно  проживала в ІНФОРМАЦІЯ_3.

Після її смерті відкрилася спадщина на будинковолодіння, що розташоване в селі Горохове Кагарлицького району Київської області по вул.. Леніна, 26.

Його мати була головою двору, а відповідно і власником вищезгаданого будинковолодіння, що підтверджується випискою з по господарської книги села.

Ще за життя його мама склала заповіт, згідно якого житловий будинок по вул.. Леніна, 26 в селі Горохове Кагарлицького району Київської області заповіла його сестрі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, земельну ділянку 2,81 га заповіла йому, а майновий пай та вклади на ощадній книжці заповіла їм обом в рівним долях.

За життя його мати не оформила свого права на будинок і не зареєструвала  його в бюро технічної інвентаризації.

На даний момент його сестра звернулася до суду з питанням про визнання права власності на спадковий будинок за нею.

Згідно ч. 1 ст. 1241 ЦК України – малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов‘язкова частка).

Таким чином, у разі спадкування ним спадщини за законом він одержав би Ѕ частину даного будинковолодіння. У зв‘язку з цим він має право на обов‘язкову частку в спадщині  в розмірі ј частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст.. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Він, ОСОБА_2, як спадкоємець, який має право  на обов‘язкову частку в спадщині, прийняв спадщину шляхом подання до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори заяви в шестимісячний строк.

Отже, він вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до чинного законодавства причиною втрати правоздатності фізичної особи є її смерть.  Оскільки його мати не оформила права власності на будинок за життя та у зв‘язку з втратою нею правоздатності, питання щодо визнання права власності на будинок вирішується у судовому засіданні.

Станом на даний час, Кагарлицьким БТІ здійснена інвентаризація належного спадкодавцеві житлового будинку в зв‘язку з тим, що відповідно до п.2.3, п.3.3 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року заяву для здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно подає власник (власники) або особа, яка належним чином ним (ними) уповноважена.

    Враховуючи, що власник нерухомого майна, спадкодавець, померла і згідно частини 4 ст. 25 ЦПК України її цивільна правоздатність припинилася в момент смерті, вона не може подати від свого імені заяву до органу реєстрації права власності на нерухоме майно чи належним чином уповноважити другу особу здійснити вказану вище дію, виникла необхідність  звернутися до суду для визнання права власності на об‘єкт нерухомості, за ним.

    Відповідач по первісному позову ОСОБА_2 позовні вимоги позивача визнає частково, оскільки вважає, що має право також на частку житлового будинку № 26 по вул.. Леніна в селі Горохове Кагарлицького району Київської області, а тому ним було подано зустрічний позов.

    Відповідач по зустрічному позову ОСОБА_1 позовні вимоги позивача не визнає, оскільки вважає, що свою волю їх мати виклала у заповіті, а тому його брат не має права, оскільки він пішов проти волі заповідача.

Третя особа в судове засідання не з‘явився,  причини неявки  суд не повідомила, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, а тому суд вважає розглянути справу у відсутність представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши  сторони та вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, а позовні вимоги позивача ОСОБА_2 задовольнити повністю.

В судовому засіданні суд  встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

20 квітня 2008 року померла мама сторін – ОСОБА_4, яка постійно  проживала в ІНФОРМАЦІЯ_3.

Після її смерті відкрилася спадщина на будинковолодіння, що розташоване в селі Горохове Кагарлицького району Київської області по вул.. Леніна, 26.

Мати сторін була головою двору, а відповідно і власником вищезгаданого будинковолодіння, що підтверджується випискою з по господарської книги села.

Ще за життя мама ОСОБА_2 та ОСОБА_1 склала заповіт, згідно якого житловий будинок по вул.. Леніна, 26 в селі Горохове Кагарлицького району Київської області заповіла ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, земельну ділянку 2,81 га заповіла ОСОБА_2, а майновий пай та вклади на ощадній книжці заповіла їм обом в рівним долях.

За життя мати сторін не оформила свого права на будинок і не зареєструвала  його в бюро технічної інвентаризації.

На даний момент ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з питанням про визнання права власності на спадковий будинок за ними.

Згідно ч. 1 ст. 1241 ЦК України – малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов‘язкова частка).

Таким чином, у разі спадкування позивачем ОСОБА_2 спадщини за законом він одержав би Ѕ частину даного будинковолодіння. У зв‘язку з цим він має право на обов‘язкову частку в спадщині  в розмірі ј частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст.. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Він, ОСОБА_2, як спадкоємець, який має право  на обов‘язкову частку в спадщині, прийняв спадщину шляхом подання до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори заяви в шестимісячний строк.

Отже, позивач ОСОБА_2  вважається таким, що прийняв спадщину.

26.01.2006 року ОСОБА_5 було складено заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Горохівської сільської ради ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № 02.

Відповідно до вищезазначеного заповіту ОСОБА_5  заповіла своїй дочці ОСОБА_7 будинок з надвірними спорудами та присадибною земельною ділянкою в с. Горохове, вул.. Леніна, 26.

Однак, у заповіті було невірно вказано ім‘я заповідача, а саме: було вказано ОСОБА_5, а насправді ім‘я її Єлізавета.  У зв‘язку з чим вона звернулася до Кагарлицького районного суду Київської області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.  Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 03.09.2008 року було встановлено, що заповіт ОСОБА_5 від 26.01.2006 року від 26.01.2006 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Горохівської сільської ради та зареєстровано в реєстрі за № 02, належить ОСОБА_4.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття  спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначенні у статтях 1261 – 1265 ЦК України.

Відповідно до чинного законодавства причиною втрати правоздатності фізичної особи є її смерть.  Оскільки його мати не оформила права власності на будинок за життя та у зв‘язку з втратою нею правоздатності, питання щодо визнання права власності на будинок вирішується у судовому засіданні.

25.07.2008 року Кагарлицьким БТІ  було виготовлено технічний паспорт на вищевказаний будинок, однак у наданні витягу з реєстру прав на нерухоме майно відмовлено, у зв‘язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на будинок, який крім того, в БТІ не зареєстрований у встановленому порядку.

Згідно ст.. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені, зокрема із право чинів.

Згідно ст.. 392 ЦК України власник майна може пред‘явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, які засвідчують право власності.

Вказане в судовому засіданні підтверджується  наявними  в справі доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть на ОСОБА_5; копією заповіту; довідкою із сільської ради; копією технічного паспорта на будинок № 26 по вул.. Леніна в селі Горохове Кагарлицького району Київської області, а тому суд визнає за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 право власності на ѕ частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою Кагарлицький район, с. Горохове, вул.. Леніна, 26, вартістю 87346,00 грн. та за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на ј частину житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований по вул.. Леніна, 26 в селі Горохове Кагарлицького району Київської області, який належав ОСОБА_4, яка померла 20 квітня 2008 року.

На підставі викладеного  та керуючись ст. ст. 316, 317, 328, 1222 – 1223, 1241 ЦК України (2004 р.),  постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», п.п. 2.3 та 3.3 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року, ст.. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд ,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Кагарлицьке районне бюро технічної інвентаризації, Кагарлицька районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - задовольнити частково.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: Кагарлицьке районне бюро технічної інвентаризації, Кагарлицька районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на ј частину спадкового будинковолодіння задовольнити повністю.

Визнати  за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 право власності на ѕ частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою Кагарлицький район, с. Горохове, вул.. Леніна, 26, вартістю 87346,00 грн..

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на ј частину житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований по вул.. Леніна, 26 в селі Горохове Кагарлицького району Київської області, який належав ОСОБА_4, яка померла 20 квітня 2008 року.

Заява про апеляційне оскарження рішення  суду може бути подана до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд  протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                    І.І. Шевченко