17.02.2010

Справа № 2-504\2010 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17 лютого 2010 року Ленінський районний суд м.Миколаєва

у складі: головуючого - судді Богатирчук Г.А.

при секретарі Швець М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1

ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим

приміщенням та вселення,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення

перешкод у користуванні квартирою №17 по вул.Чигрина, 248-а у м.Миколаєві. Вимоги мотивувала тим, що

31.12.2005 року помер її батько - ОСОБА_4, після його смерті відкрилася спадина у

вигляді вищезазначеної квартири. Після отримання свідоцтва про право на спадщину вона не може

розпорядитися своєю власністю, оскільки її тітка - ОСОБА_3 - відповідач по справі поміняла замки в

дверях квартири, чим чинить їй перешкоди. Просила усунути перешкоди у користуванні квартирою та вселити

її.

В судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, була належним чином повідомлена, причину неявки суду

не повідомила.

Суд ухвалив: впровадити заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши надані письмові докази по справі, суд встановив наступне.

31.12.2005 року помер батько позивача - ОСОБА_4, після його смерті відкрилася спадина у

вигляді квартири АДРЕСА_1.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.08.2009 року спадкоємцем даної

квартири після смерті ОСОБА_4 є його дочка ОСОБА_1

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_2

у м.Миколаєві належить ОСОБА_1 (арк.спр.5).

Частина 1 статті 383 ЦК України передбачає, що власник житлового будинку (квартири), має право

використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Відповідно до ст.150 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності квартиру, користуються

нею для особистого проживання і мають право розпоряджатися власністю на свій розсуд.

Однак, відповідач перешкоджає позивачу в користуванні належній їй квартирі. Зміна замків позбавляє

можливості позивача зайти у квартиру та проживати у неї.

Для усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням позивач просить не тільки зобов’язати

відповідача не чинити перешкод, але й вселити її, оскільки вона фактично з належній їй власності виселена та

через зміну дверного замку не має можливості зайти в квартиру.

Відсутність ключей у позивача, в зв’язку з чим вона не може попасти до квартири є перешкодою в

користуванні житловим приміщенням, яке являється її власністю.

При наявності чи створенні перешкод власник майна має право вимагати усунення перешкод у

здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст.391 ЦК України).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.ст.383, 391 ЦК України, ст.150 ЖК України та керуючись ст.ст.10, 14, 57, 60, 64, 88,

215, 226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні квартирою №17 по вул.Чигрина, 248-а у м.Миколаєві, шляхом

зобов’язання ОСОБА_3 передати ОСОБА_1 кпючи від

квартири, не чинити їй ні які перешкоди в користуванні житловим приміщенням даної квартири.

Вселити ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_3.

Заочне рішення може бути переглянуто судом по письмовій заяві відповідача, поданої протягом 10-ти

днів з моменту отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в Апеляційний суд Миколаївської області через Ленінський

районний суд м.Миколаєва шляхом подачі в 10-ти денний строк з моменту оголошення рішення апеляційної

скарги чи шляхом подачі в 10-ти денний строк з моменту постановлення рішення заяви про апеляційне

оскарження та подачі, після цього, на протязі 20-ти днів апеляційної скарги.

У випадку залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному.

Суддя: