АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа № 2011/2456/2012 Головуючий суддя І інстанції Наумова

Провадження № 10/2090/591/2012 Суддя доповідач Федюшина Л.М.

Категорія: Скарги на постанови про порушення кримінальної справи

Провадження № 10/2090/591/2012 Головуючий 1 інстанції: Наумова С.Н.

Справа № 2011/2456/2012 Доповідач: Федюшина Л.М.

Категорія: ст. 236-2 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2012 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючогосудді ОСОБА_1,

суддів Олефір Н.О., Гук В.В.,

з участю прокурора Криволапова Д.А.,

захисника ОСОБА_2,

заявника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові справу за апеляцію ОСОБА_4 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 3 квітня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 3 квітня 2012 року в задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_5 від 13 січня 2006 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченного ч.З ст. 190 КК України, відмовлено.

Не погоджуючись з постановою районного суду, ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій просить вищевказану постанову скасувати як незаконну.

В обгрунтування своєї апеляції зазначає, що суд прийшов невірного висновку, а саме обаставини того, що ОСОБА_3 обманним шляхом заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 не відповідають обставинам справи та не підтверджуються. Крім того вважає, що в його діях не має суспільної небезпеки та субєктивного складу злочину. На його думку між ОСОБА_3Є та ОСОБА_6 склалися цивільно-правові відносини, а факт порушення кримінальної справи спробою помститися йому за не своєчасне повернення боргу.

Заслухавши доповідь судді, апелянта ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляції в повному обсязі, прокурора який заперечував проти задоволення апеляції, вважаючи постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованною, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 ст. 94 КПК України , справа може бути порушена тільки в тих випадках , коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Згідно ч. 1 ст.11 КК України , злочином є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

Кримінальна справа може бути порушена тільки за наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об’єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.

Достатніми даними, що вказують на наявність таких ознак, вважається фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину. При вирішенні питання про порушення кримінальної справи також необхідно з’ясувати, чи є фактичні обставини, що виключають можливість порушення кримінальної справи.

В ч 1 ст.98 КПК України вказано , що при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи та підстави до порушення справи.

Суд першої інстанції прийшов вірного висновку, що в постанові від 13.01.2012 року відповідно до вимог частини 2 ст.94 КПК України та частини 1 ст. 98 КПК України, вказано достатньо підстав для порушення кримінальної справи за фактом шахрайства, за ст. 190 ч. З КК України.

Згідно змісту ст.190 ч З КК України вказаний злочин передбачає відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою- шахрайство у великих розмірах.

В результаті дій особи , яка скоює цей злочин , необхідний прямий умисел , корисливі мотив і мета.

Як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи ,вказано , що в період часу з 20.09.2010 року по 21.09.2010 року ОСОБА_4 шляхом шахрайства заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 в розмірі 110000 грн, спричинивши останньому матеріальну шкоду на вказану суму, які до теперішнього часу не повернув.

Згідно матеріалів справи, справа була порушена на підставі заяви ОСОБА_6, його пояснень, пояснень ОСОБА_7,ОСОБА_8

Особливості шахрайства у відповідності зі ст. 190 КК України полягають в тому, що потерпілий, будучи введеним в оману, зовні добровільно передає винному майно або право на майно, вважаючи, що це є правомірним, необхідним або вигідним для нього , що він зобов’язаний це зробити.

Виниклі відносини не можна віднести до цивільно-правових відносин, бо після отриманих від ОСОБА_6 грошей, ОСОБА_3 в розвиток своєї підприємницької діяльності їх не вклав , а витрачав на свої потреби.

При порушенні кримінальної справи слідчий керувався вимогами ст. 98 КПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду є законною і обгрунтованою, підстави для скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 3 квітня 2012

року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_3 на постанову

слідчого СВ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області від 13 січня 2006 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України залишити без змін.

Головуючий

Судді