ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. Кремлівська, 65-в, м. Запоріжжя, 69041, тел.: 286-50-15
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2009 року справа № 2а-5169/09/0870
(11 год. 40 хв.) м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді І.В.Батрак,
при секретарі судового засідання Д.В.Полтавець
за участю представників:
позивача – Матохнюка А.А.
відповідача – Крошка В.В.
Нуфтіллоєва І.Є.
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія» «Мотор – Гарант» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання не чинним повідомлення-рішення №0000320807/0 від 14.08.2009 року, -
ВСТАНОВИВ:
15.09.2009 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія» «Мотор-гарант» звернулась до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання недійсним повідомлення - рішення №0000320807/0 від 14.08.2009 року.
В судовому зсіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що 05.08.2009 року спеціалізованою податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі було проведена камеральна перевірка уточнюючого податкового розрахунку щодо суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. За результатами перевірки був складений акт №26 від 05.08.2009 року «Поро результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку)» СПДІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, яким було встановлено заниження ТДВ «СК «Мотор - Гарант» суми податку з власників транспортних засобів та самохідних машин і механізмів в розмірі 16 200 грн. На підставі вищевказаного акту було винесено податкове повідомлення – рішення № 0000320807/0 від 14.08.2009 року, з зазначенням у ньому суми податкового зобов’язання з податку власників транспортних засобів та інших самохідних машин у розмірі 17 010 грн., у тому числі 16 200 грн. за основним платежем, та 810 грн. – штрафних санкцій. З вищезазначеним податковим повідомленням – рішенням позивач не згоден, оскільки камеральна перевірка проведена СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі є позаплановою, і вона проводилась не за зверненням фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства або за поданням суб’єкта господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням, а отже з порушенням Постанови Кабінету міністрів №502 від 21 травня 2009 року «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року».
Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав та пояснив, що за результатами камеральної перевірки уточнюючого податкового розрахунку щодо суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних Сашин і механізмів на 2009 рік за № 9000358145 від 15.07.2009 р. та довідки за № 9000358179 встановлено порушення п. «В» п.п.4.2.2, п.4.2 ст.4, п.п.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», крім того також пояснили, що встановлено порушення позивачем п.15 порядку заповнення і подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та Довідки про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах до органу державної податкової служби Затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 17 вересня 2001 р. N 373 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 жовтня 2001 р. за N 862/6053, що призвело до заниження податкового зобов’язання з податку власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів на 2009 рік у сумі 16 200 грн.. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Відповідно до акту камеральної перевірки ТДВ СК «Мотор - Гарант» СДПІ від 05.08.2009 року за №26, працівниками СДПІ встановлено, що уточнюючий розрахунок страховика, що перевірявся було надано 15.07.2009 року. Сума податку, що вказана у Довідці про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов’язання в результаті виправлення самостійної помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, в розмірі - 12 148 грн. (за рік),підлягає нарахуванню в картці особового рахунку за термінами сплати, що не настала, тобто за І квартал - 3037 грн. (згідно листа ДПА України від 02.11.2005р. № 2171/5/17-2245 для нарахування другої, третьої та четверної частини уточнюючої суми термін ще не настав). Ця сума в довідці була вказана помилково, що призвело до зменшення податкового зобов’язання на 7 087 грн.. Крім того камеральною перевіркою встановлено, що розмір податкового зобов’язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів занижено на 16 200 грн. за рахунок допущення ТДВ «СК «Мотор - Гарант» методологічної помилки при наданні уточнюючого розрахунку від 15.07.2009 р. № 9000358145 та довідки від 15.07.2009 р. № 9000358179. Таким чином при наданні 15.07 2009 року уточнюючого розрахунку та довідки не враховано попередній уточнюючий розрахунок від 09.04.2009 р. №3590 та довідку від 09.04.2009 р. №3589, та помилково в довідці задекларовано суму податку, що підлягає сплаті зі старого розрахунку 25 328 грн., замість 9 128 грн., що призвело до заниження податкового зобов’язання на 16 200 грн..
Вислухавши доводи представника позивача та представників відповідача, проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст.1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» №1963- ХІІ від 11.12.1991 року, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Згідно ст.6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» №1963- ХІІ від 11.12.1991 року, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.
Відповідно п.2 ст.6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» №1963- ХІІ від 11.12.1991 року, юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.
Відповідно п.п.4.2.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;
Відповідно п.1 порядку заповнення і подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та Довідки про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах до органу державної податкової служби Затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 17 вересня 2001 р. N 373 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 жовтня 2001 р. за N 862/6053 (далі - Порядок), платники податку (юридичні особи) самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання щодо податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - податок) за ставками, зазначеними у ст. 3 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів"
Згідно п. 13 Порядку, якщо платником податку самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданому ним Розрахунку, то такий платник зобов'язаний подати уточнений Розрахунок, що містить виправлені показники.
Згідно п.14 Порядку, якщо у зв'язку з виправленням помилки визначено заниження податкового зобов'язання, то платник протягом 10 календарних днів від дня подачі уточненого розрахунку зобов'язаний: сплатити суму недоплати; самостійно нарахувати та сплатити штраф у розмірі 10 відсотків від суми такої недоплати.
Згідно п.15 Порядку До уточненого Розрахунку додається Довідка про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення відповідачем вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» від 21.05.2009 року №502, оскільки:
Відповідно до п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі),
Відповідно до абз. 2 п.п. 1 п. 1 Постанови КМУ №502 від 21.05.2009 року, органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 р. установлено обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб’єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненням фізичних і юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства або поданням суб’єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Попри встановлене постановою КМУ обмеження у проведенні позапланових перевірок, будь-які зміни Верховною Радою України у вищезазначені Закони, внесені не були. Тому, оскільки Закон України має вищу юридичну силу ніж постанова КМУ (підзаконний акт), він має пріоритет у правозастосуванні.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки висновки викладені в акті камеральної перевірки, що здійснена Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, та податкове повідомлення – рішення №0000320807/0 від 14.08.2009 року є законним та обґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 – 12, 14, 86, 94, 158 – 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор – Гарант» до спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання не чинним повідомлення-рішення №0000320807/0 від 14.08.2009 року, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова , якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а у разі складання постанови в повному обсязі – з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя /підпис/ І.В.Батрак
Постанову складено в повному обсязі 12 жовтня 2009 року.
Суддя І.В.Батрак