Овідіопольський районний суд Одеської області

м. Овідіополь, вул. Берегова, 9, 67801, (048251) 3-13-30

Овідіопольський районний суд Одеської області в складі: головуючого -судді Куркана М.М.

при секретарі Савченко М.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_1. - ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3

«Про стягнення авансу”

ВСТАНОВИ В:

В травні 2009 р. позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначала, що 20 серпня 2008 р. між нею та відповідачем була досягнута згода про купівлю- продаж належної відповідачу земельної ділянки, яка розміщена в смт. Овідіополь,вул. Калініна, 165,Овідіопольського району,Одеської області. В цей же день в рахунок купівлі вказаної земельної ділянки вона передала відповідачу в якості аванса 5130 доларів США . 21.08.2008 р. вона передала відповідачу в якості аванса ще 1000 доларів США . По взаємній домовленості договір купівлі-продажу повинен був ними укладений до 01.01.2009 р.

До вказаного часу договір не був укладений. На її прохання повернути отриманий авансовий платіж,відповідач відмовляється, в зв’язку з чим вона вимушена звернутися до суду та просити суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь 46830 гр., що еквівалентно 6130 доларам США та судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивачка свою вимогу підтримала.

Відповідач позов не визнав і пояснив, що дійсно він мав намір продати позивачці належну йому земельну ділянку, яка розміщена за вищевказаною адресою. На момент досягнення домовленості Державний акт про право власності на земельну ділянку ще не був виготовлений. Позивачка зобов’язалася надати допомогу у виготовленні такого акту. В рахунок обумовленої плати за земельну ділянку дійсно отримав від позивачки 6130 доларів США. Позивачка документи на земельну ділянку як обіцяла не підготувала і відмовилася купувати земельну ділянку. Оскільки договір не був укладений з вини позивачки позов і не визнає. При цьому не заперечує, що розписки про отримання ним грошей у названих сумах писалися ним особисто. Також відповідач вважає, що сума грошей , яку він отримав від позивачки є завдатком , в зв’язку з чим не підлягає поверненню позивачці.

Заслухавши пояснення сторін, дослідив письмові матеріали справи , суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 533 ч.2 ЦК України, якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті сума, що підлягає стягненню у гривнях визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу., якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно , що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів .на підтвердження зобов”язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума .сплачена в рахунок належних з боржника платежів .є завдатком, вона вважається авансом.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що між позивачем та відповідачем була досягнута домовленість про купівлю-продаж земельної ділянки , яка розміщена на вул.Калініна,165,смт. Овідіополь .Одеської області, і яка на момент досягнутої домовленості знаходилась у користуванні відповідача. В рахунок майбутньої угоди і платежу по вказаній угоді відповідач отримав від позивачки 20 серпня 2008 р. 5130 доларів США та 21 серпня 2008 р. ще 1000 доларів США, що підтверджується розписками відповідача. Всього відповідач отримав від позивачки 6130 доларів США , що відповідає 46830 гр., відповідно до курсу долара до гривні -100 доларів США=763гр.95 код.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного ,суд не приймає до уваги доводи відповідача, що гроші у вищевказаній сумі він отримав в якості завдатку, в зв’язку з чим вони не підлягають поверненню позивачці, оскільки вказаний платіж був зроблений до підписання договору

купівлі-продажу ,він не може рахуватись завдатком ,так як вважається авансом та підлягає поверненню позивачці.

З вказаних підстав позов і підлягає задоволеню.

Також суд вважає, що підлягає задоволенню і вимога позивача про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 282 гр. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 250 гр.,відповідно до ст.88 ЦПК України.

Суд також вважає за необхідне достягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі186 гр. 30 коп.,відповідно до ст.88 ЦПК України.

Всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 47362 гр. (46830-сума авансу+282 гр. судовий збір +250 гр. витрати на ІТЗСП=47362)

Керуючись ст.ст.10,11,88,209,212,214-215,218 ЦПК України ст.ст.533,570 ЦК України,- суд

РІШИВ:

Позов ОСОБА_1М-задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 47362 гр.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 186 гр. ЗО коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до палати по цивільним справам апеляційного суду Одеської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів з дня проголошення рішення та подачі на протязі двадцяти днів з дня подачі заяви апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя Куркан М..М.