Справа  №  2-а-237/09

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 жовтня  2009 року                                                       м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська у складі:
головуючого судді     Гібалюк Т.Я.

при секретарі     Моруновій Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до відділу ДАІ з обслуговування території м. Дніпродзержинська УДАІ МУ УМВС України в Дніпропетровській області та інспектора ДПС Відділу ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень,

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що постановою інспектора ДПС Відділу ДАІ ОСОБА_1, 18 лютого 2009 р., за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн. У зв'язку з тим, що дане рішення прийняте суб'єктом владних повноважень не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, просить суд визнати його протиправним та скасувати.

В судовому засіданні позивач підтримав позов у повному обсязі та суду пояснив, що 06 березня 2009 р. він отримав надіслану на його адресу копію Постанови по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої, за перевищення встановленої в населеному пункті швидкості руху, інспектором ДПС ВДАІ м. Дніпродзержинська ОСОБА_1 його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн. Даний факт йому став відомий після визначеного положенням статті 14-1 КУпАП десятиденного терміну, протягом якого він мав змогу повідомити відповідача про відповідні обставини, тому був змушений звернутися саме до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів. Оскаржуване рішення він вважає незаконним у зв'язку з тим, що зазначене у постанові правопорушення він не вчиняв, так як у вказаному у постанові місці та часі він автомобілем не керував, знаходився на робочому місці. З фотографії, яка зроблена за допомогою технічного засобу «Візір» і яка є єдиним доказом вчиненого ним правопорушення, ніяк не можливо визначити, що правопорушення взагалі мало місце, оскільки на фотографії відсутня назва вулиці та повна картина місця де, начебто мало місце правопорушення; відсутній також дорожній знак, який би обмежував швидкість руху на певному відрізку шляху й те, що автомобіль знаходиться у межах населеного пункту. Крім того, параметри роботи приладу «Візір» налаштовуються людиною, тому він не є автоматичним приладом, використання якого передбачено діючим законодавством. У зв'язку з тим, що правопорушення за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, він не вчиняв, а оскаржуване рішення прийняте відповідачем лише на підставі фотознімку, зробленого за допомогою приладу «Візір», який не є спеціальним технічним засобом, працюючим в автоматичному режимі, вважає, що постанову інспектора ДПС винесено безпідставно та незаконно.

Інспектор ДАІ ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, письмових заперечень проти позову не надав, що дозволило суду провести розгляд справи без його участі, на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду справи, з урахуванням наданих суду доказів, судом встановлено, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення від 18 лютого 2009 р., позивача Чистопольцева Віталі Івановича за порушення п.14.1 ПДР України при керуванні автомобілем на мостовому переході в м. Дніпродзержинську, а саме за перевищення встановленої в населеному пункті швидкості руху, притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн.

Як зазначено у постанові, правопорушення зафіксовано за допомогою радіолокаційного відеозаписуючого вимірювача швидкості «Візір».

На доданій до постанови фотокартці відображено автомобіль «Деу Ланос» НОМЕР_1, зазначено дату, час, швидкість руху автомобілю, не зазначений серійний номер приладу.

Наявність дорожнього знаку на певному відрізку шляху та інформація щодо місцезнаходження автомобілю - на фотокартці відсутні.

Вказану постанову відносно позивача винесено на підставі ст.14-1 КУпАП, згідно якої до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки,    відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

Згідно пояснень позивача зазначене у постанові правопорушення він не вчиняв, так як у вказаному у постанові місці та часі він дійсно рухався на власному автомобілі, але зі швидкістю, передбаченою та встановленою ПДР України.

Згідно положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно розділу ІІІ Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, завданням ДПС є нагляд за дорожнім рухом з метою забезпечення його безпеки; збереження життя, здоров»я та майна учасників дорожнього руху, захист їх законних прав та інтересів, а також інтересів суспільства і держави; забезпечення безпечного й безперебійного руху транспортних засобів; попередження та припинення злочинів і адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху.

Відповідно до п.12.11 Інструкції одним з основних методів несення дорожньо-патрульної служби є втручання при правопорушеннях, яке полягає в обов'язковому реагуванні на дії громадян з метою запобігання правопорушенням та їх притягнення, застосуванні до порушників установлених заходів впливу.

Згідно п.12.12.6 Інструкції при порушенні учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху працівник ДПС складає протокол, а також здійснює перевірку водія і транспортного засобу за наявними інформаційними базами.

Згідно п. 22.9 Інструкції при несенні служби працівник ДПС може застосовувати необхідні технічні засоби для виявлення відповідного правопорушення. При цьому слід пам'ятати, що відповідно до ст. 251 КУпАП показання технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил (у тому числі Правил дорожнього руху) належать до сукупності доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, як передбачає діюче законодавство, відповідач - інспектор ОСОБА_1, являючись посадової особою, який безпосередньо здійснює провадження в справах про адміністративні правопорушення, завданням якого є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, застосовуючи при виявленні правопорушення радіолокаційний відеозаписуючий вимірювач швидкості «Візір», який не є технічним засобом, працюючим в автоматичному режимі, повинен був, згідно п. 12.12.6 вищезазначеної Інструкції скласти протокол та здійснити перевірку водія та транспортного засобу за наявними інформаційними базами, і, враховуючи вимоги ст.280 КУпАП, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Поміж тим, маючи реальну можливість з'ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідач, приймаючи рішення лише на підставі зробленої за допомогою технічного приладу «Візір» фотокартки, яка не відображує місцезнаходження автомобілю, не містить інформації щодо наявності на певному відрізку шляху дорожнього знаку, який би обмежував швидкість руху, не прийняв до уваги вимоги ст.251 КУпАП, а також положення п. 22.9 Інструкції, яка чітко визначає, що при несенні служби працівник ДПС може застосовувати необхідні технічні засоби для виявлення відповідного правопорушення, але при цьому слід пам'ятати, що відповідно до ст.251 КУпАП показання технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил (у тому числі Правил дорожнього руху) належать до сукупності доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол , у порядку передбаченому ст. 256 КупАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, пояснень цієї особи та роз»яснення її права на правову допомогу та на право оскарження постанови,   складений не був.

Крім того, згідно п. 13.2 Інструкції забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув. Проте, в оскаржуваній постанові, крім зазначеного серійного номера технічного приладу «Візір», відсутня інформація щодо допуску даного технічного приладу для застосування, його повірки та терміну її дії, що дає підстави суду припустити можливість невідповідності вказаних на фотокартці параметрів дійсній швидкості руху автомобілю.

Згідно п. 13.2 Інструкції до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються. Поміж тим, оскаржувана постанова не містить відомостей, ким саме було проведено фіксування правопорушення, та чи мала дана особа допуск до роботи з вказаним технічним засобом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящий посадовій особі) або в районний, районний у місті, міській чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що судом, в ході розгляду справи встановлено, що постанову інспектора ДПС ВДАІ у м. Дніпродзержинську ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення від 18 лютого 2009 р. відносно ОСОБА_2 прийнято не обгрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, керуючись ст.ст.2, 4-12, 48, 50, 56, 104,  158-163, ч.4 ст.167 КАС України

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень Постанову інспектора ДПС ВДАІ у м. Дніпродзержинську ОСОБА_1 від 18 лютого 2009 р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн. на користь держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя