АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 18, тел.. 7-34-67
Справа № 11- 336-349/ 2009 р. Головуючий у 1-й інстанції: Сьоря С.І.
Категорія справи постанова Доповідач: Давиденко Е.В.
У Х В А Л А
Іменем України
29 вересня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - судді Куліша В.М.
суддів Давиденка Е.В. Кожевнікова О.В.
з участю прокурора Магди В.П.
слідчого ОСОБА_1
адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, на постанови Крюківського районного суду Полтавської області від 11 вересня 2009 року.
Цими постановами стосовно: ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, який має вищу освіту, одружений, утримує малолітню дитину 29.10.2003 р.н., працює директором КФ ТОВ «Протипожежні технології», мешкає в АДРЕСА_1, раніше не судимий, -
відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_2 про незаконне затримання підозрюваного;
задоволено подання старшого помічника прокурора м. Кременчука про обрання обвинуваченому запобіжного заходу взяття під варту.
Старший помічник прокурора м. Кременчука Полтавської області звернувся до суду з поданням від 04.09.2009 р., в якому вказував, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ст. 191 ч. 3, ст. 364 ч. 2, ст. 366 ч.2 КК України, по фактам зловживання службовим становищем службовими особами ТОВ «Техноком», що спричинили тяжкі наслідки, а саме у безпідставному завищенні заробітної плати та виплаті премій першім керівникам товариства, що принесло збитки товариству в розмірі 306842,86 грн., а також по факту заволодіння майном ТОВ «Пожежне спостереження» шляхом зловживання службовими особами становищем за попередньою змовою групою осіб та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, а саме в укладенні фіктивної угоди про виконання робіт по встановленню на підприємстві пульту централізованого нагляду, який раніше вже був встановлений, в наслідок чого підприємству були заподіяні збитки в сумі 50604 грн.
ОСОБА_4 було затримано 03 вересня 2009 року на підставі ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ст. 191 ч. 3, ст. 364 ч. 2, ст. 366 ч.2 КК України. Підставою затримання ОСОБА_4 стало те, що очевидці (потерпілі), прямо вказали на дану особу, що саме він вчинив злочин.
В поданні старший помічник прокурора просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід взяття під варту з метою запобігти спробам ухилитися від слідства і суду та перешкоджати встановленню істини у справі, посилаючись на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину групою осіб, після звільнення з посади він не віддав печатку товариства, а тому може виготовити документи які б виправдали його та інших співучасників злочину.
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 04.09.2009 року щодо підозрюваного ОСОБА_4 було продовжено строк затримання до десяти діб.
09 вересня 2009 року ОСОБА_4 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ст. 191 ч. 3, ст. 364 ч. 2, ст. 366 ч.2 КК України.
Постановами Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 вересня 2009 року відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_2 про незаконність затримання підозрюваного ОСОБА_4, оскільки на думку суду першої інстанції затримання було проведено за підставою і в порядку, передбаченому ст.ст. 106, 107, 115 КПК України. Також судом було задоволено подання старшого помічника прокурора м. Кременчука про обрання обвинуваченому запобіжного заходу взяття під варту з посиланням на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні злочинів, за які передбачено покарання до 8 років, а тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі він зможе ухилитися від слідства і суду або перешкодити встановленню істини у справі.
Не погоджуючись с таким рішенням суду, адвокат ОСОБА_2 в апеляції вказувала, що затримання ОСОБА_4 проведено незаконно, оскільки на момент його затримання щодо нього не було порушено жодної кримінальної справи, а коли 03 вересня 2009 року він з'явився за телефонним викликом до прокуратури, там не було очевидців чи потерпілих, які вказали на нього, як на злочинця, що було зазначено в протоколі затримання. Крім того, адвокат стверджувала, що ОСОБА_4 не мав наміру ухилятись від слідства і суду та перешкоджати встановленню істини у справі, оскільки він з'являвся в органи прокуратури за першим викликом, має постійне місце проживання, працює, утримує сім'ю - дружину і малолітню дитину, позитивно характеризується за місцем роботи і проживання. Крім того, громадські організації ручались за належну поведінку ОСОБА_4 та його своєчасну явку до слідчого і в суд та просили передати його на поруки. Також, ОСОБА_4 має майно, яке могло слугувати заставою для забезпечення його належної процесуальної поведінки. На думку захисника, суд безпідставно відкинув доводи про можливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 шляхом застосуванням менш суворого запобіжного заходу. Враховуючи наведене, адвокат просила скасувати постанову суду про відмову у визнанні незаконним затримання ОСОБА_4, постанову суду про обрання щодо нього запобіжного заходу взяття під варту, та обрати щодо нього запобіжний захід не пов'язаний із взяттям під варту.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, захисників адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які просили визнати незаконним затримання ОСОБА_4 та змінити обраний відносно нього запобіжний захід з взяття під варту на заставу, громадянку ОСОБА_5, яка погодилась внести як заставу у вигляді належного їй нерухомого майна, прокурора Магду В.П. та слідчого ОСОБА_1, які вважали, що затримання ОСОБА_4 було проведено законно і що менш суворі запобіжні заходу не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне апеляції адвоката ОСОБА_2 задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст. 115 КПК України, слідчий вправі затримати і допитати особу, підозрювану у вчинені злочину, за підставами і в порядку, передбаченими ст. 106, 106-1, 107 цього Кодексу.
Вимогами ст. 106 КПК України передбачений вичерпний перелік підстав, з яких орган дізнання або слідчий вправі затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, а саме:
1. коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;
2. коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин;
3. коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину.
При наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі, коли ця особа намагалася втекти, або коли вона не має постійного місця проживання, або коли не встановлено особи підозрюваного.
Колегія суддів вважає безпідставними твердження слідчого ОСОБА_1 про те, що підставою для затримання ОСОБА_4, який самостійно з'явився за викликом в прокуратуру, була пряма вказівка очевидців, в тому числі й потерпілих, які вказали на дану особу, що саме вона вчинила злочин.
Так, станом на 03 вересня 2009 року в кримінальних справах, порушених прокурором м. Кременчука по факту, що містить в собі ознаки злочинів, передбачених ст. 191 ч. 3, ст. 364 ч. 2, ст. 366 ч.2 КК України, не було визнано потерпілих.
Твердження слідчого ОСОБА_1, що очевидець подій злочину громадянин ОСОБА_6 вказав саме на ОСОБА_4, як на особу, що вчинила дані злочини - не відповідають фактичним обставинам справи. ОСОБА_6 почав працювати директором ТОВ «Пожежне спостереження», коли ОСОБА_4 було звільнено з цього підприємства, він не міг бути безпосереднім очевидцем подій. А в заяві ОСОБА_6, яка стала підставою для порушення кримінальних справ по фактам, що містять в собі ознаки злочинів, передбачених ст. 191 ч. 3, ст. 364 ч. 2, ст. 366 ч.2 КК України, не було прямої вказівки про те, що дані злочини скоєно саме ОСОБА_4, тільки припущення.
Враховуючи наведене, станом на 03 вересня 2009 року у слідчого не було передбачених ст. 106 КПК України підстав для затримання ОСОБА_4, а тому колегія суддів апеляційного суду вважає, що його затримання було проведено незаконно.
Відповідно до ст.148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства, суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Обов'язковою умовою взяття під варту має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки обвинуваченого. При цьому, у мотивувальній частині постанови зазначаються підстави для обрання такого заходу, мотивується висновок про їх наявність, наводяться аргументи на користь того, що обвинувачений може ухилитися від слідства й суду чи від виконання процесуальних обов'язків, перешкоджати встановленню істини по справи або продовжувати злочинну діяльність і що застосування більш м'яких, ніж взяття під варту, запобіжних заходів може не забезпечити його належної процесуальної поведінки.
Суддя ж, приходячи в даному випадку до висновку про необхідність обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, вказуючи, що він буде перешкоджати встановленню істини по справі та ухилятися від слідства і суду, мотивував це лише тим, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, яким завдав збитки та заволодів грошовими коштами.
В свою чергу суд не врахував тих обставин, які повинен був дослідити при обранні запобіжного заходу та які враховуються на рівні з іншими, вказаними у ст.150 КПК України.
Такі мотиви, як тяжкість вчиненого, повинні враховуватися в сукупності, разом з іншими обставинами, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Як вбачається, ОСОБА_4 хоча і обвинувачується в тяжкому злочині, але не в насильницькому та не у вчиненому у складі організованих груп, також не є рецидивістом та особою, яка раніше намагалась ухилитися від правосуддя.
Судом не взято до уваги дані про особу ОСОБА_4, який притягається до кримінальної відповідальності вперше, має постійне місце проживання, утримує малолітню дитину та дружину, позитивно характеризується за місцем роботи і проживання.
Отже, коли в поданні не було належним чином наведено підстав вважати, що ОСОБА_4 буде ухилятись від слідства і суду та перешкоджати встановленню істини у справі, а суд не вмотивував своє рішення щодо необхідності обрання найсуворішого запобіжного заходу як взяття під варту та ще й не врахував особу обвинуваченого, колегія суддів апеляційного суду вважає за можливе змінити постанову суду та обрати відносно нього запобіжний захід заставу у вигляді двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, ринкова вартість якої складає 330020 грн. Відповідно до ст. 154-1 КПК України, ОСОБА_5, яка є власницею даного нерухомого майна, подала письмове клопотання про бажання внести заставу за свого чоловіка, це не суперечить чинному кримінально-процесуальному законодавства.
Такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення належної поведінки ОСОБА_4, виконання зобов'язання не відлучатися з місця постійного проживання, являтися за викликом органу досудового слідства і суду, не перешкоджати встановленню істини по справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.154-1, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції захисника адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Постанову Крюківського районного суду Полтавської області від 11 вересня 2009 року, якою затримання ОСОБА_4 визнано законним - скасувати та визнати його затримання 3.09.2009 року - незаконним.
Постанову Крюківського районного суду Полтавської області від 11 вересня 2009 року про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу взяття під варту - змінити та обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді застави, внесення якої є умовою його звільнення з-під варти.
Передати у заставу двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, ринкова вартість якої складає 330020 грн., органам досудового слідства, власницею якої є ОСОБА_5 до 5 жовтня 2009 року.
Зобов'язати орган досудового слідства, у провадженні якого знаходиться дана кримінальна справа, роз'яснити ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст.154-1 КПК України, а заставодавцю правові наслідки їх невиконання.
При внесенні застави обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти звільнити негайно.
В разі невнесення застави запобіжний захід залишити попередній - взяття під варту.
Судді:
Куліш В.М. Давиденко Е.В. Кожевніков О.В.