АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11 - 122 2009 року Головуючий у 1-й інстанції: ГерасименкоВ.М.
Категорія ст. 286 ч. 2 КК України - Т.З. Доповідач: Давиденко Е.В.
У Х В А Л А
Іменем України
28 серпня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - судді Давиденка Е.В.
суддів: Захожая О.І., Довгаль С.А.
при секретарі Влох М.В.
з участю прокурора Адамець А.М.
адвоката ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора Полтавського району Карпалюка Р.М., з внесеними змінами, та адвоката ОСОБА_1в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 2 грудня 2008 року.
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Київ, українця, громадянина України, освіта вища, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, мешкаючого: АДРЕСА_1, зареєстрованого: АДРЕСА_2 раніше не судимого, -
засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_2на користь ОСОБА_3. 18000 гривень завданої матеріальної шкоди та 50000 гривень завданої моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_2. визнаний винним в тому, що 7 серпня 2008 року близько 18:40 год., керуючи на підставі довіреності автомобілем ВАЗ-21061, .д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4., рухався по автодорозі сполученням Київ-Харків-Довжанський від м. Полтава в напрямку смт. Решетилівка Полтавської області, де проїжджаючи 335 км.+ 400м з перевищенням швидкості максимально дозволеної на даній ділянці автодороги виїхав на праве узбіччя по ходу свого руху і допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5., який рухався по правому узбіччю в попутному напрямку та вів в руках велосипед.
Внаслідок дій водія ОСОБА_2пішохід ОСОБА_5., згідно висновку судово-медичної експертизи №886-а від 25.09.2008 року, отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння, що спричинили смерть потерпілого.
Причиною дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до висновку експерта №156 від 05.09.2008 року, стали порушення водієм ОСОБА_2. вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України.
В апеляції з внесеними змінами помічник прокурора Полтавського району, не оспорюючи фактичних обставин справи, просить змінити вирок, виключивши з мотивувальної частини обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину щодо малолітнього, оскільки злочин, передбачений ст. 286 ч.2 КК України, передбачає необережну форму вини, що виключає умисність дій підсудного щодо потерпілого, з усвідомленням віку потерпілого.
В апеляції адвокат ОСОБА_6., в інтересах засудженого ОСОБА_2., просить скасувати вирок суду у зв'язку з неповнотою досудового та судового слідства, яка виявилась в тому, що ні слідством, ні судом не перевірявся стан здоров'я засудженого, у якого в минулому була травма голови, невірною оцінкою висновків авто-технічної експертизи щодо швидкості автомобіля засудженого, та наявними суперечностями в показаннях свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9. Крім того, скаржник вважає, що суд обрав засудженому занадто сувору міру покарання і при цьому не врахував низку пом'якшуючих покарання обставин, а саме: стан здоров'я засудженого, перебування на його утриманні хворої матері, позитивних характеристик та часткове відшкодування шкоди завданої потерпілим.
Заслухавши доповідача, думку прокурора Адамець А.М., яка підтримала подану апеляцію із внесеними змінами, думку захисника адвоката ОСОБА_1., який просив вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування у зв'язку з неповнотою та однобічністю слідства, засудженого ОСОБА_2., який казав, що щиро розкаявся у скоєному, провівши часткове судове слідство в частині проведення судово-психіатричної експертизи засудженого ОСОБА_2., перевіривши доводи апелянтів та матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає за необхідне апеляцію зі змінами помічника прокурора району задовольнити, а апеляцію захисника задовольнити частково, виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність винності водія ОСОБА_2у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, які стали причиною смерті потерпілого, обґрунтований сукупністю досліджених в судовому засіданні й наведених у вироку доказів, яким суд дав належну оцінку.
Так, вина ОСОБА_2в інкримінованому злочині підтверджується даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з доданою схемою та фото таблицею від 07.08.2008 рок, даними протоколів від 07.08.2008 року про огляд автомобіля ВАЗ-21061 д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2., та велосипеду «Океан» потерпілого, показаннями свідків ОСОБА_8., ОСОБА_7. та ОСОБА_9., даними протоколів відтворення обстановки та обставин дорожньо-транспортної пригоди, проведеної за їх участю, про те, що наїзд на пішохода ОСОБА_5. відбувся на узбіччі дороги, висновком судово-медичної експертизи №866-а від 25.09.2008 року, згідно якого у потерпілого тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть, могли утворитись в наслідок наїзду автомобілем, даними висновку авто-технічної експертизи №156 від 05.09.2008 року, згідно якого ОСОБА_2, мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода ОСОБА_5., та в його діях вбачається порушення правил дорожнього руху, які знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної події.
Сам ОСОБА_2. не заперечував своєї вини у скоєному злочині.
А тому, суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_2за ст. 286 ч.2 КК України.
Не заслуговують на увагу доводи адвоката ОСОБА_1. про те, що його підзахисний ОСОБА_2 не може нести відповідальність за скоєний злочин у зв'язку із отриманою в минулому травмою голови, яка привела до набуття та прогресування психічних захворювань. Так, згідно з висновком проведеної судово-психіатричної експертизи №326 від 05.05.2009 року, ОСОБА_2. як в період часу, що відноситься до інкримінованого діяння так і в даний час будь-яким психічним захворюванням не страждав і не страждає, під дію ст. ст. 19, 20 КК України не підпадає, може постати перед слідством і судом.
Разом з тим, суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_2. не в повній мірі врахував вимоги ст. 65 КК України.
Так, суд виходив лише з тяжкості вчиненого ОСОБА_2. злочину, проте недостатньо врахував дані про особу винного та обставин, що пом'якшують покарання.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_2. вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, про що вказують підписи односельців, має тяжкий стан здоров'я та є інвалідом другої групи з дитинства. Засуджений ОСОБА_2. щиро розкаявся у скоєному злочині та частково відшкодував заподіяну шкоду, що є обставинами, які пом'якшують покарання.
Колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину щодо малолітнього, оскільки злочин, передбачений ст. 286 ч.2 КК України, передбачає необережну форму вини, що виключає умисність дій ОСОБА_2щодо потерпілого, з усвідомленням віку потерпілого.
Врахувавши думку представника потерпілих, який наполягав на обранні винному покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства, колегія суддів не вважає за можливе застосувати щодо ОСОБА_2ст.69 КК України або ст. 75 КК України.
З огляду на викладене, з врахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують покарання, колегія суддів вважає за можливе пом'якшити ОСОБА_2. покарання, призначивши його близьким до мінімального, передбаченого санкцією відповідної статті. Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення нових злочинів.
Отже, колегія суддів вважає за необхідне апеляцію помічника прокурора Полтавського району з внесеними змінами задовольнити в повному обсязі, а апеляцію адвоката ОСОБА_1., в інтересах засудженого ОСОБА_2., - задовольнити частково.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію помічника прокурора Полтавського району Карпалюка Р.М., із внесеними змінами, задовольнити.
Апеляцію адвоката ОСОБА_1., в інтересах засудженого ОСОБА_2., задовольнити частково.
Вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 2 грудня 2008 року змінити.
Пом'якшити ОСОБА_2 покарання та призначити за ч.2 ст.286 КК України у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.
Запобіжний захід змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі суду.
Виключити з мотивувальної частини вироку суду обставину, що обтяжує покарання, - вчинення ОСОБА_2. злочину щодо малолітнього.
Строк покарання рахувати з 28 серпня 2009 року.
В іншій частині вирок суду залишити без зміни.
Судді:
Давиденко Е.В. Захожай О.І. Довгаль С.А.
_______________ ________________ ________________