КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.10.2009 № 05-5-52/26233
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
позивача: Іваненко І.П., дов.від 10.07.09 № Д07/2009/07/10-7
відповідача: не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.2009
у справі № 05-5-52/26233 (суддя
за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
до Житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-19"
про стягнення 87436,21 грн.
ВСТАНОВИВ:
Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (далі – позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу “Суднобудівник-19” (далі – відповідач) про стягнення 87436,21 грн. заборгованості.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.09 № 05-5-52/26233 позовні матеріали повернуті позивачеві без розгляду на підставі п.6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України). Ухвалу мотивовано тим, що позивачем не надано доказів надсилання позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві.
Не погодившись з ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу передати суду першої інстанції для розгляду. Доводи скарги аргументовано тим, що позивачем дотримано вимог ст.ст.54 та 57 ГПК України щодо форми, змісту та додатків до позовної заяви. Правильно оформлена позовна заява не може тягнути за собою наслідки, передбачені ст.63 ГПК України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.09 позивачеві відновлено пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 28.07.09 № 05-5-52/26233, розгляд справи призначено на 14.10.09. Дану ухвалу надіслано сторонам у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75. Дотримання вимог зазначеної Інструкції працівниками суду апеляційної інстанції дає підстави колегії суддів дійти висновку про належне повідомлення сторін про час і місце розгляду справи. Додатковим доказом обізнаності сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 08.09.09), яке позивач отримав 10.09.09, а відповідач – 11.09.09. Дані повідомлення долучені до матеріалів справи.
В судове засідання з’явився лише представник позивача (апелянта), який не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про час і місце розгляду даної справи, колегія суддів ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги позивача за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Статтею 106 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Форму і зміст позовної заяви визначено нормами ст. 54 ГПК України. Згідно її положень позовна заява повинна містити, в тому числі, перелік документів та інших доказів, що додаються до неї.
Вимоги щодо комплектності документів, які повинні додаватися до позовної заяви, зазначено в ст. 57 ГПК України.
Згідно з п. 2 частини другої даної статті до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивачем до матеріалів позовної заяви в якості доказу направлення її відповідачеві надано оригінал опису вкладення у цінний лист. З його змісту вбачається, що даний лист було направлено 22.08.09 на ім’я Житлово-будівельного кооперативу “Суднобудівник-19” за адресою: 02232, м. Київ, вул. Закревського, 83/2.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що даний опис не є належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви, оскільки з тексту самої заяви та договору від 01.06.01 № 1630591 на постачання теплової енергії у гарячій воді, укладеного між сторонами даної справи, місцезнаходженням відповідача є адреса: м. Київ, вул. Закревського, 83/2, к.103.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Дійсно, в реквізитах договору від 01.06.01 № 1630591 на постачання теплової енергії у гарячій воді, укладеного сторонами даної справи, адресою “абонента”, тобто відповідача, зазначено вул. Закревського, 83/2, кв.103 в м. Києві.
Разом з тим, до матеріалів позовної заяви позивачем надано копію витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, отриману на його звернення, щодо знаходження у реєстрі Житлово-будівельного кооперативу “Суднобудівник-19” станом на 15.06.09.
Згідно даного витягу Житлово-будівельний кооператив “Суднобудівник-19” є юридичною особою з організаційно-правовою формою господарювання – обслуговуючий кооператив, який знаходиться за адресою: 02232, м. Київ, Деснянський р-н, вул. Закревського, 83/2.
Загальні положення створення, діяльності та функціонування юридичних осіб регулюються підрозділом 2 розділу II Книги першої Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Так, відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку. Організаційно-правовими формами юридичних осіб є товариства, установи та інші форми, встановлені законом.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, регулюються положеннями Закону України від 15.05.03 № 755 “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” (далі – Закон № 755).
Згідно зі ст. 4 Закону № 755 державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 118 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.05 № 499) Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами. Суб'єктами Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - Реєстр) є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що знаходяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства. Реєстр ведеться, в тому числі, з метою забезпечення єдиного державного обліку та ідентифікації суб’єктів.
Серед інших даних інформаційний фонд Реєстру містить довідкові дані: місцезнаходження, телефон, телефакс, прізвище керівника, засновників тощо (п.4 Положення).
Статтею 17 Закону № 755 передбачено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи: повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності; ідентифікаційний код юридичної особи; організаційно-правова форма; центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне підприємство або частка держави у статутному фонді юридичної особи, якщо ця частка становить не менше 25 відсотків; місцезнаходження юридичної особи; перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; види діяльності тощо (п.2 ст.17 Закону № 755).
В ст.18 “Статус відомостей Єдиного державного реєстру” Закону № 755 законодавець вказує, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Отже, не є помилковим надсилання позивачем копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, яка зазначена в даних Єдиного державного реєстру.
Тому, оригінал опису вкладення у цінний лист, надісланий на ім’я Житлово-будівельного кооперативу “Суднобудівник-19” за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 83/2, є належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
За таких обставин, ухвала Господарського суду міста Києва від 28.07.09 у справі № 05-5-52/26233 підлягає скасуванню.Згідно зі ст.106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про повернення позовної заяви без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст.99, 101-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.07.09 у справі № 05-5-52/26233 скасувати.
3. Матеріали справи № 05-5-52/26233 направити до Господарського суду міста Києва для розгляду.
Головуючий суддя
Судді
15.10.09 (відправлено)