У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

                                                                      У Х В А Л А

07.10.09                                                              Справа №3/634/06-АП

     Запорізький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

при секретарі: Лолі Н.О.,

за участю представників:

позивача:  Балабко А.В. – довіреність № 4877/Б/10 від 31.07.2009 року;

відповідача: не з’явився

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2, с.Інженерне Пологівського району Запорізької області на постанову господарського суду Запорізької області від 23.01.2007 року у справі  №3/634/06-АП

за позовом: Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області,  м. Пологи Запорізької області

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_2, с. Інженерне Пологівського району Запорізької області

про стягнення боргу у розмірі 4708,66 грн.

          Пологівська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області,                       м. Пологи Запорізької області звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_2, с. Інженерне Пологівського району Запорізької області боргу у розмірі 4708грн.66коп.

          Постановою господарського суду Запорізької області від 23.01.2007 року у справі                   № 3/634/06-АП адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємця ОСОБА_2, с. Інженерне Пологівського району Запорізької області на користь Державного бюджету України 1308грн.66коп. заборгованості по штрафним санкціям  за порушення законодавства  про патентування, за порушення норм обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та 3400грн.00коп. заборгованості по адміністративним штрафам та іншим санкціям.

          Приватний підприємець ОСОБА_2 не погодився із прийнятою постановою господарського суду першої інстанції та звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Запорізької області від 23.01.2007 року у справі № 3/634/06-АП скасувати та ухвалити нове рішення у справі. При цьому вказує на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Посилається на неправомірність застосування до відповідача штрафних санкцій. Вважає, що даний спір є підвідомчий господарським судам і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

          Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.03.2007 року у справі № 3/634/06-АП призначено справу № 3/634/06-АП до апеляційного розгляду на 18.04.2007 року.

          Пологівська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області у запереченні на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2 без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 23.01.2007 року у справі № 3/634/06-АП  - без змін. Вважає, що вимоги, викладені відповідачем в апеляційній скарзі не є предметом  розгляду даної справи, так як заявник оскаржує правомірність застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, визначених податковими рішеннями, які не скасовані та є чинними, а предметом розгляду даної справи є стягнення боргу в розмірі 4708грн.66коп.   

          18.04.2007 року колегія суддів прийняла ухвалу про зупинення апеляційного провадження по цій справі, про що було повідомлено присутніх у судовому засіданні представників сторін.

          Враховуючи усунення обставин, що зумовили зупинення апеляційного провадження по цій справі, 17.09.2009 року колегія суддів поновила апеляційне провадження по цій справі.

          Розпорядженням в.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду №2046 від 07.10.2009 року справу № 3/634/06-АП передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Кричмаржевський В.А.., Яценко О.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.

          В судовому засіданні 07.10.2009 року представник позивача підтримав доводи, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу, з урахуванням результатів розгляду справи № 13/136/07-АП.

          Представник відповідача в  судове засідання не з’явився. Про причини неявки представника відповідача суду не відомо.

          Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, сторони належним чином були повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи. Враховуючи достатність матеріалів справи та апеляційної скарги для здійснення апеляційного провадження по цій справі та прийняття апеляційною інстанцією судового рішення, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів запису судового процесу.

По закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Згідно ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції  в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.   

Відповідно до ч.1 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.  

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд

                                               ВСТАНОВИВ:

          Приватний підприємець ОСОБА_2 зареєстрований Пологівською районною державною адміністрацією 31.10.2002 року, згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи № НОМЕР_1,  має податковий борг перед бюджетом у розмірі  4708,66 грн. - не сплачені штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» у тому числі: штрафні (фінансові) санкції в сумі 771,50 грн. нараховані Пологівською МДПІ на підставі акту перевірки  №150013/08150013/0238  від   15.12.2005  року,  рішенням  №0000822330/0  від 19.12.2005 року про застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення вимог Законів України; штрафна (фінансова) санкція в сумі 537,33 грн. нарахована Пологівською МДПІ на підставі акту перевірки №150025/08150025/0238 від 19.12.2005 року, рішенням №0000822330/0 від 19.12.2005 року про застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення вимог Законів України; штрафна (фінансова) санкція в сумі 3400,00 грн. нарахована Пологівською МДПІ на підставі акту перевірки: №150025/08150025/0238 від 19.12.2005 року, рішенням №0000852330/0 від 28.12.2005 року про застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення вимог Законів України.

           Відповідач оскаржив рішення №0000822330/0 від 19.12.2005 року в адміністративному порядку.

          Рішенням  податкової інспекції від 27.01.2006р. №794/236 первинну скаргу на рішення від 19.12.2005р. №0000822330/0 залишено без розгляду.

          Рішенням Державної податкової адміністрації у Запорізькій області від 17.03.2006р. №163/14/25-020 про розгляд заяви про відкликання скарги зокрема на рішення від 19.12.2005р. №0000822330/0 в частині застосування фінансових санкцій на суму 80,00 грн. скаргу повернуто відповідачу без розгляду.

          Рішенням Державної податкової адміністрації у Запорізькій області №164/14/25-020 залишено без змін рішення про застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення вимог Законів України від 19.12.2005р. №0000822330/0 в частині застосування штрафних санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 771, 50 грн.          

           Станом на 21.12.2006р. по картці особового рахунку  відповідача була переплата в сумі 0,17 грн., яка була зарахована в рахунок сплати заборгованості.

          На підставі ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем відповідачу направлялись перша (№1/62 від 30.05.2006 року) та друга ( №2/88 від 31.07.2006 року) податкові вимоги.

          11.09.2006р.було прийнято рішення №14 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів та продаж інших активів в рахунок погашення податкового боргу.

          Згідно карток особового обліку, станом на 21.12.2006р. відповідач має заборгованість по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 1308,66 грн. та заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям у сумі 3400,00 грн.

          У зв’язку з несплатою відповідачем суми боргу позивач звернувся до господарського суду з цим адміністративним позовом.

          Предметом судового позову у цій справі було стягнення податкового боргу в сумі 4708грн.66коп.  

          Колегія суддів вважає вимоги позивача обґрунтованими та правомірними, на підставі наступного:

          Так, перевірка відповідача  була здійснена на підставі ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ, Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. № 98 та інших нормативно-правових актів, які регулюють готівковий облік в Україні.

          Згідно п.4 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції чинній на момент проведення перевірки та застосування штрафних санкцій) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на проведення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

          Відповідно до п.1 ст. 11 зазначеного закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати    документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих    податкових декларацій, звітів та інших  документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

            Пунктом 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

          Крім того, повноваження органів державної податкової служби на застосування фінансових санкцій, передбачені, зокрема: Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року.

          Як встановлено господарським судом першої інстанції та апеляційним господарським судом, штрафні (фінансові) санкції в сумі 771,50 грн. на підставі акту перевірки №150013/08150013/0238 від 15.12.2005 року (рішення №0000822330/0 від 19.12.2005 року), штрафна (фінансова) санкція в сумі 537,33 грн. на підставі акту перевірки №150025/08150025/0238 від 19.12.2005 року (рішення №0000822330/0 від 19.12.2005 року) та штрафна (фінансова) санкція в сумі 3 400,00 грн. на підставі акту перевірки №150025/08150025/0238 від 19.12.2005 року (рішення №0000852330/0 від 28.12.2005 року) нараховані Пологівською міжрайонною державною податковою інспекцією  Запорізької області вірно та з дотриманням норм вищевказаних законів.

          Станом на 21.12.2006 року відповідач мав заборгованість по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 1308,66 грн. та заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям у сумі 3400,00 грн.

          На час розгляду справи в суді відповідачем сума штрафних санкцій не сплачена.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення,  повнотою  і  своєчасністю   сплати   до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових  доходів, установлених законодавством.

          Відповідно до п.11 ст.10 зазначеного закону, до функцій державної податкової інспекції відноситься  подання до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках  -  коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також  про  стягнення заборгованості  перед бюджетом і державними цільовими  фондами  за  рахунок  їх майна.

          Примусове стягнення податкової заборгованості  - це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи платника податків в рахунок погашення  його податкового боргу.

            Як вказано в п.1.7. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

                       Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішення суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

          Майном у Господарському кодексі України визнана сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

          На підставі ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем відповідачу направлялись перша (№ 1/62 від 30.05.2006 року) та друга (2/88 від 31.07.2006 року) податкові вимоги.

          Відповідачем сума боргу сплачена не була.

          Як встановлено судом, в даному випадку, погашення відповідачем  заборгованості до бюджету інакше, ніж шляхом звернення на активи боржника, неможливо.

Згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3  Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.

          На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції щодо задоволення вимог позивача у повному обсязі.

          При прийнятті цієї постанови, колегія суддів також враховує наступне:

          Приватний підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Запорізької області з адміністративним позовом  про скасування рішень Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області: №0000822330/0 від 19.12.2005 року про застосування фінансових санкцій на суму 537грн.33коп.; №0000822330/0 від 19.12.2005 року про застосування фінансових санкцій на суму 851грн.50коп.; №0000852330/0 від 28.12.2005 року про застосування фінансових санкцій на суму 3400грн.00коп.

          Постановою від 01.08.2007 року у справі №13/136/07-АП господарський суд Запорізької області відмовив у задоволенні адміністративного  позову.

          Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2009 року у справі №13/136/07-АП постанову господарського суду Запорізької області від 01.08.2007 року у справі  № 13/136/07-АП залишено без змін.

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням  в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються  при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

          Судовими  актами у справі  №13/136/06-АП встановлено, що з боку  приватного підприємця мало місце порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»,  п.5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 року та ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Суди дійшли до висновку про правомірність застосування до Приватного підприємця ОСОБА_2 штрафних санкцій та прийняття відповідних рішень.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі спростовуються вищевикладеним.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова господарського суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права при повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови місцевого господарського суду.

Апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

          Судовий збір за подання апеляційної скарги відноситься на заявника апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1                                  ч. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Запорізький апеляційний господарський суд

                                                       У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2, с.Інженерне Пологівського району Запорізької області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 23.01.2007 року у справі №3/634/06-АП - без змін.

           Ухвала набирає  законної сили з моменту її проголошення.

Відповідно до ст.ст. 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи,  які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права,  свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої  інстанції  після їх  перегляду в апеляційному порядку,  а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково. Касаційна скарга  подається   безпосередньо  до адміністративного суду касаційної інстанції. Касаційна  скарга  на  судові  рішення  подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим  рішенням  суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі  складення  постанови  в  повному  обсязі   відповідно   до статті 160  цього  Кодексу  -  з дня складення постанови в повному обсязі.

          Ухвалу оформлено у повному обсязі та підписано 12.10.2009 року.